Повернутися до новин

Українська рапсодія

Україною  в науковому і культурному середовищі Республіки Хорватії почали цікавитисяще з другої половини ХІХ-ст. Август Харамбашіч був одним з перших хорватських дослідників, хто зацікавився постаттю Тараса Шевченка і його творчістю. У передмові до перекладеної ним збірки творів Тараса Шевченка Харамбашіч сказав: «…Став відомим … Шевченко як Богом обраний поет свого народу, якого критики порівнюють з польським Міцкевичем» Харамбашіч опублікував також коротку біографію Тараса Шевченка, показавши складність життя українських художників. Переклад твору українського поета на хорватську мову виявили зростаючий інтерес до його творів у Хорватії та вказали на схожість історичного минулого обох народів. Пізніше цю тему підхопив кандидат наук, професор української літератури Загребського університету Євген Миколайович Пащенко. У своїй статті «Феномен Тараса Шевченка» дослідник докладно розкрив важливі віхи в історії життя Кобзаря як творця дійсно української літератури під впливом історичних подій у ті часи. Пащенко звертає увагу на ті чи інші обставини, що вплинули на формування особистості поета, а також зазначив, що феномен Тараса Шевченка це не що інше як постійна актуальність його творчості. Також професор Пащенко проаналізував збірку статей хорватських письменників XIX-XX століть, присвячених життю і літературній діяльності Тараса Шевченка. У передмові говориться, що постать Шевченка була зразком для хорватів у формуванні їх культури. Це були статті науковців Б. Крмпотіча, О. Флакера, Й. Бадаліча і тд. Статті відображають їх спробу продемонструвати, що творчість Шевченка впливає на всіх південних слов’ян, а не тільки на літературні твори хорватських письменників.

Міністр культури України Олександр Ткаченко передав до Шевченківського національного заповідника роботи із серії «Українська рапсодія». За словами  Божо Бишкупича (колишній міністр культури республіки Хорватія) – ці роботи вказують на близькість між Україною та Хорватією, а також демонструють солідарність та співчуття народу України. До серії увійшли твори таких хорватських художників: Невінка Арбанас, Гордана Бакич, Томислав Бунтак, Ігор Чабрая, Майя С. Франкович, Світлан Юнакович, Матко Міїч, Фране Паро, Димитріє Попович, Зденка Позаїч, Міран Шабіч, Івіца Шишко, Златан Врклянс, Йосип Занкі. Разом із графічними роботами виставка включає поетичний твір Луки Палетка у вигляді вірша про війну в Україні в образному діалозі з українським поетом Тарасом Шевченком. Серія «Українська рапсодія» вперше була представлена 24 квітня 2022 року в Загребі. Колектив Шевченківського національного заповідника висловлює щиру подяку міністру культури України за такий подарунок.

Вже протягом двох століть хорватські шевченкознавці виявляють великий інтерес до Шевченка в хорватському освітньому середовищі. Таким чином постать Тараса Шевченка стала об’єднуючою основою, завдяки якій розвивається і буде розвиватися українська діаспора в Хорватії.

Поділитися статтею

Більше новин

Відкриття виставки «Подорож із «Українсько-єврейською зустріччю» (від давнини до 1939 року)

5 Листопада, 2025

31 жовтня у бібліотеці Шевченківського національного заповідника відбулося відкриття пересувної виставки «Подорож із «Українсько-єврейською зустріччю» (від давнини до 1939 року), створеної за ініціативи канадської організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE, англ. Ukrainian Jewish Encounter). Організація розпочала свою діяльність 2008 року на приватних засадах, залучаючи науковців, громадських лідерів, митців, представників урядів та громадськість до зміцнення солідарності і взаєморозуміння між українським та єврейським народами по всьому світу. (більше…)

Читати далі

Микола Федотович Біляшівський

24 Жовтня, 2025

Сьогодні, у 158-у річницю із дня народження Миколи Федотовича Біляшівського (1867–1926) – видатного українського вченого, академіка АН УРСР, археолога, етнографа, мистецтвознавця, пам’яткоохоронця, природоохоронця, фундатора музейної справи, громадського діяча, Члена Київського товариства старожитностей і мистецтв, працівники Канівського природного заповідника Київського національного університету імені Тараса Шевченка разом з науковцями Шевченківського національного заповідника вшанували пам'ять вченого. (більше…)

Читати далі

Данина подячної пам’яті

18 Жовтня, 2025

Сьогодні ми із вдячністю вшановуємо пам’ять Володимира Васильовича Різниченка (1870–1932) – видатного українського науковця-геолога, палеонтолога, географа світового рівня, академіка Української академії наук (ВУАН), члена Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка (НТШ), одного із фундаторів заповідної справи в Україні, відзначаючи його 155-літній ювідей. (більше…)

Читати далі