Повернутися до новин

Українська рапсодія

Україною  в науковому і культурному середовищі Республіки Хорватії почали цікавитисяще з другої половини ХІХ-ст. Август Харамбашіч був одним з перших хорватських дослідників, хто зацікавився постаттю Тараса Шевченка і його творчістю. У передмові до перекладеної ним збірки творів Тараса Шевченка Харамбашіч сказав: «…Став відомим … Шевченко як Богом обраний поет свого народу, якого критики порівнюють з польським Міцкевичем» Харамбашіч опублікував також коротку біографію Тараса Шевченка, показавши складність життя українських художників. Переклад твору українського поета на хорватську мову виявили зростаючий інтерес до його творів у Хорватії та вказали на схожість історичного минулого обох народів. Пізніше цю тему підхопив кандидат наук, професор української літератури Загребського університету Євген Миколайович Пащенко. У своїй статті «Феномен Тараса Шевченка» дослідник докладно розкрив важливі віхи в історії життя Кобзаря як творця дійсно української літератури під впливом історичних подій у ті часи. Пащенко звертає увагу на ті чи інші обставини, що вплинули на формування особистості поета, а також зазначив, що феномен Тараса Шевченка це не що інше як постійна актуальність його творчості. Також професор Пащенко проаналізував збірку статей хорватських письменників XIX-XX століть, присвячених життю і літературній діяльності Тараса Шевченка. У передмові говориться, що постать Шевченка була зразком для хорватів у формуванні їх культури. Це були статті науковців Б. Крмпотіча, О. Флакера, Й. Бадаліча і тд. Статті відображають їх спробу продемонструвати, що творчість Шевченка впливає на всіх південних слов’ян, а не тільки на літературні твори хорватських письменників.

Міністр культури України Олександр Ткаченко передав до Шевченківського національного заповідника роботи із серії «Українська рапсодія». За словами  Божо Бишкупича (колишній міністр культури республіки Хорватія) – ці роботи вказують на близькість між Україною та Хорватією, а також демонструють солідарність та співчуття народу України. До серії увійшли твори таких хорватських художників: Невінка Арбанас, Гордана Бакич, Томислав Бунтак, Ігор Чабрая, Майя С. Франкович, Світлан Юнакович, Матко Міїч, Фране Паро, Димитріє Попович, Зденка Позаїч, Міран Шабіч, Івіца Шишко, Златан Врклянс, Йосип Занкі. Разом із графічними роботами виставка включає поетичний твір Луки Палетка у вигляді вірша про війну в Україні в образному діалозі з українським поетом Тарасом Шевченком. Серія «Українська рапсодія» вперше була представлена 24 квітня 2022 року в Загребі. Колектив Шевченківського національного заповідника висловлює щиру подяку міністру культури України за такий подарунок.

Вже протягом двох століть хорватські шевченкознавці виявляють великий інтерес до Шевченка в хорватському освітньому середовищі. Таким чином постать Тараса Шевченка стала об’єднуючою основою, завдяки якій розвивається і буде розвиватися українська діаспора в Хорватії.

Поділитися статтею

Більше новин

Зустріч із Миколою Герасименком

16 Березня, 2025

16 березня 2025 року у Шевченківському національному заповіднику відбулася цікава зустріч із Миколою Герасименком, заслуженим юристом України, який передав у дарунок Заповіднику (більше…)

Читати далі

Виставки у Музеї народного декоративного мистецтва

14 Березня, 2025

У ці березневі дні з нагоди 211-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка у Музеї народного декоративного мистецтва було відкрито унікальну виставку скульптора, художника та письменника Руслана Найди. Особливою окрасою заходу стали музичні виступи Світлани Коваленко — української співачки, педагогині та громадської діячки, а також Володимира Гонського — заслуженого діяча мистецтв України, науковця, публіциста, ведучого багатьох патріотичних протестних акцій, зокрема Мовного майдану та Євромайдану. (більше…)

Читати далі

«Не забудьте пом’янути…»

10 Березня, 2025

10 березня 2025 року виповнилося 164 роки з дня смерті Тараса Шевченка. За багатолітньою традицією цього дня зранку було покладено квіти на могилу Кобзаря та до пам’ятного знаку Олекси Гірнику працівниками Шевченківського національного заповідника та представниками органів місцевого самоврядування (м. Канів), Канівської громади. (більше…)

Читати далі