Повернутися до новин

Поетична вітальня. Музей Тараса Шевченка. с. Мошни

14 травня 2023 року у Музеї Тараса Шевченка села Мошни Черкаського району відбулося засідання поетичної вітальні «Руки матері пахнуть святістю», присвячена Всеукраїнському Дню матері. Епіграфом зустрічі стали поетичні рядки нашої землячки, канівської поетеси Катерини Піки: «Яка чарівність ранків і ночей, //Що наповняють сяйвом світ дитинства,// І не знайти щасливіших очей,// Як у жінок у пору материнства».

Про творчість поетеси, про сторінки її нелегкого життя, про тему материнства і жіночої долі у її поезії розповіла донька Катерини Піки, науковий співробітник Шевченківського національного заповідника Надія Долгіч. Вірші, які запропонувала учасникам зустрічі Надія Василівна, дали змогу відчути усю красу душі поетеси, її любов до рідного серцю Канева, до української Святині – Тарасової Гори. У розповіді було згадано той факт, що 14-літня Катруся Чех, майбутня поетеса Катерина Піка, вітала гостей урочистого відкриття Шевченківського меморіалу (1939) власним віршем. У її творчому доробку понад 70 поезій, присвячених рідному місту і Тарасовій Горі. Учасники зустрічі познайомилися із авторськими збірками поезій Катерини Піки «Щедрість» (1993), «Любов вічна» (2009), «Щедрого серця струна» (2015).

Найстаршим гостем зустрічі стала 85-річна жителька Мошен Ольга Іванівна Чеберяк, яка особисто була знайома із канівською поетесою. Неодноразово Ольга Іванівна відвідувала Канів, щоб зустрітися і поспілкуватися із Катериною Іванівною, почути нові рядки її поезій. Які теплі, щирі листи надсилала вона поетесі: «Добрий день, дорога моя сестричко, золота моя людино з Великої букви! Господи дай здоров`я і снаги Вам, моя золота, щоб своїм талантом Ви ще довго зворушували душі і примушували  думать, сумувать, радіть, любить, вірить, надіяться! Дякую за Ваші вірші, прямо молюся на них, на Ваш талант! Та це дар Божий, і не випадково цей талант на землі Тарасовій. Це як естафета, як генетичний код…» (Лист 1999 року). Ольга Іванівна поділилася спогадами про ці світлі, неповторні миттєвості свого життя.

Продовженням зустрічі стало декламування поезій, присвячених темі матері: авторську поезію запропонувала гостям поет-аматор із Мошен Світлана Корнієнко; школярки Наталя Чеберяк та Златослава Корнієнко прочитали вірші, присвячені любим матусям. В подарунок учасники зустрічі отримали збірочки поезій Катерини Іванівни Піки.

Завідувач Музею Тараса Шевченка Ганна Іванівна Грицик подякувала учасникам творчої зустрічі та зазначила, що зустріч з донькою поетеси, Надією Долгіч, подарувала як гостям, так і колективу музею, душевне піднесення, оптимізм і віру у майбутні зустрічі. Ганна Іванівна висловила свою мрію: організувати наступну творчу зустріч у музеї, на якій прозвучать пісні на слова Катерини Іванівни Піки у виконанні творчих колективів Канева та Мошен.

Поділитися статтею

Більше новин

Тарасова гора: люди і події

28 Травня, 2023

24 травня у конференц-залі музею Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Тарасова гора: люди і події», приурочена до 185-ої річниці отримання волі Тарасом Шевченком. Співорганізатори конференції: Шевченківський національний заповідник та Інститут літератури і мистецтв імені М.О. Ауезова (Республіка Казахстан). Учасники конференції вшанували могилу Тараса Шевченка, а також поклали квіти на місце самоспалення Олекси Гірника із Калуша, який, протестуючи проти русифікації України,здійснив цей акт біля могили поета 21 січня 1978 року. Своєрідним прологом до наукових доповідей стали виступи студентів Канівського фахового коледжу культури і мистецтв – відокремленого структурного підрозділу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Прозвучали поезії Тараса Шевченка, пісні на його слова. Нині тема розлуки – актуальна, тому суголосною із сьогоденням була невелика сцена із «Гайдамаків» – прощання Яреми, який іде здобувати волю, із Оксаною. У вступному слові до учасників конференції в.о. генерального директора Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко акцентувала на тому, як протягом віків московщина поневолювала український народ. Аргументовано підкреслила, що не «російські діячі культури» і не царська сім’я викупили Тараса Шевченка із кріпацтва, а саме українці (Василь Григорович, Іван Сошенко, Аполон Мокрицький) стали ініціаторами визволення Тараса; різними за національністю були також Карл Брюллов, Василь Жуковський, Михайло Вієльгорський. У роботі конференції взяли участь науковці Черкаського державного технологічного університету,Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Київського університету імені Бориса Грінченка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Національного заповідника «Хортиця», Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Були озвучені результати науковихздобутків на шевченкознавчу, мистецтвознавчу та історичну тематику. Зокрема,про творчу спадщину Тараса Шевченка як джерело пошуків місця похованняБогдана Хмельницького; огляд сучасних шевченкознавчих досліджень черкаських краєзнавців;інтерпретація різними науковцями окремих фактів біографії Тараса Шевченка; трактування українськими авангардистами 1920-х років творчості Кобзаря; значення духовної спадщини Шевченка у питанні національного самовизначення українців; символізмдня повернення Тараса Шевченка в Україну, 22 травня, у спротиві проти русифікаціїмолодого покоління шістдесятників. Окрема тема – сучасний стан Шевченківського заповідника, охорона його пам’яток історії та культури, плани про взяття під опіку всесвітньовідомої пам’ятки – місця знаходження жител мисливців за мамонтами. Незважаючи на військові дії, до могили Тараса Шевченка щодень приходять його шанувальники. На конференції було зроблено аналіз їх відгуків у книгах вражень музеїв.Прикметно, що українці рішуче налаштовані захистити свою батьківщину і вірять у її краще майбутнє. Робота наукової конференції відбувалася з вірою у Перемогу, з великою вдячністю до Збройних Сил України, які «во врем’я люте» дають гідну відсіч споконвічному ворогові. Чорна Людмила, завідувачка відділу наукових досліджень

Читати далі

162-а річниця повернення Шевченка в Україну

23 Травня, 2023

Давненько так людно було на Тарасовій Горі у день повернення Шевченка в Україну. Попри війну, гомоніла Чернеча сьогодні поетовим антимосковським словом із вуст Героя України Анатолія Паламаренка; зводилася до неба "Заповітом" та "Ой у лузі" червоною калиною з потужного голосу народного хору імені Г. Верьовки; зітхала піснею народного Кобзаря України Василя Нечепи; поезією українських митців про сьогочасне лихо московитсько- української війни... Шевченко говорив. І з Шевченком говорили, не перестаючи дивуватися його прозірливості, актуальності. Назрілі українські питання гостро постали в сьогоднішньому діалозі " Світоглядні засади і гуманітарні пріоритети воюючої України ", організованому Шевченківським національним заповідником разом із Національною спілкою письменників України, Всеукраїнським товариством "Просвіта" Ім. Т. Шевченка, Фондом Миколи Томенка "Рідна країна", Міжнародним благодійним фондом національної пам'яті України та ін. Учасники діалогу суголосні були в одному: український простір має бути "зачищений" від багатовікового російського лою. Модератор діалогу відомий громадський діяч Микола Томенко чітко означив місію і завдання світоглядної війни за Україну. Голова НСПУ Михайло Сидоржевський детально зупинився на викликах сьогодення перед українською національною культурою. Про актуальність Шевченкових заповітів та мову як національний код говорили голова всеукраїнської "Просвіти", лауреат Шевченківської премії Павло Мовчан та директор Інституту української мови Павло Гриценко. Відомі професори, літературознавці Володимир Поліщук і Василь Пахаренко загострили увагу на основоположній ролі україноцентричних предметів у освітніх закладах, особливо щодо необхідності повернути українську літературу в зовнішнє тестування. На проблемі збереження заповідних зон навколо Святині та інших екологічних викликах під час війни предметно говорив Микола Чорний, провідний науковий співробітник ШНЗ. Активно долучилися до обговорення відомі письменнки, культурні та політичні діячі: Василь Куйбіда, ректор національної академії при Президенті України, Микола Поровський, полковник ЗСУ, Георгій Філїпчук, академік НАПНУ,, Борис Пономаренко, директор Міжнародного благодійного фонду національної нам'яті України, Іван Заєць,.заступник голови Асоціації фермерів України та ін. Готуємо резолюцію, аби означені пропозиції направити керівництву держави для вирішення стратегічних питань, що є основою національної безпеки. Аби Шевченко більше не питав "За що скоротили списами московські ребра?? ", мусимо сьогодні довести українську переможну справу до нашої крапки над І. Слава ЗСУ, що дали можливість українцям поклонитися Тарасу і відчути енергетику української духовної Гори.

Читати далі

Шевченківський травень

21 Травня, 2023

Культура, яка народжує геніїв і пророків – велика культура.Вона творить, оберігає і об’єднує все найкраще в суспільстві. Українська культура сьогодні є одним із фронтів, які пришвидшують Перемогу в страшній війні, розв’язаній росією. Тарас Шевченко як представник української культури, став Пророком для української нації, попереджаючи про підступність росії у своїх безсмертних поезіях та мистецьких творах. Вшановуючи пам'ять українського генія, у день його повернення в Україну, Шевченківський національний заповідник презентує гостям  нові арт-проекти. У музеї Тараса Шевченка на Чернечій Горі у Каневі відкриті мистецькі виставки, зокрема «Шевченкіана Івана Марчука». В експозиції представленітвори народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, Почесного громадянина міст Києва, Тернополя і Канева Івана Марчука. Мистецьке осмислення видатним художником поетичної творчості Тараса Шевченка відобразилося у створенні серії малярського циклу «Шевченкіана». Картини не лише ілюструють поетичні рядки Шевченкового «Кобзаря», а й відображають світобачення самого митця, насамперед його історіософію. Цього року українська спільнота відзначила150 років з дня народження видатноготворця українського архітектурного стилю, фундатора модерної книжкової графіки, маляра і сценографа, вченого і педагога, дизайнера і першого художника вітчизняного кіно, сценографа, автора Великого й Малого гербів Української Народної Республіки, її печаток, грошових знаків (гривень) та поштових марок, мистецтвознавця і педагога, громадського діяча, автора проекту будівлі музею Тараса Шевченка на Тарасовій Горі – Василя Кричевського. На превеликий жаль, не одне десятиліття його багата за змістом, різножанрова за формою спадщина була прихована за ім'ям, знеславленим заздрісниками радянської доби. Нині він повертається до нас виставками мистецьких творів, які збережені і передані нащадками мистецької родини на батьківщину, в Україну. У вестибюлі музею Тараса Шевченка можна оглянути оригінальні ескізи художнього оформлення інтер’єрів та екстер’єру музею, а також твори відомих українських художників, що мистецьки осмислили останнє архітектурне творіння великого зодчого – меморіальний музей біля могили Тараса Шевченка. Три роки поспіль Шевченківський національний заповідник проводить Міжнародний літературно-мистецький конкурс серед обдарованої молоді «Роду криниця віща». Цьогоріч вручення відзнак переможцям конкурсу відбулося у музеї Тараса Шевченка, де учасникам було презентовано  виставку поданих на конкурс творчих робіт у номінації «Образотворче мистецтво». Цю виставку й сьогодні можна оглянути в музеї Тараса Шевченка у Каневі. У виставковому залі музею експонуються твори народного художника України Богдана Ткачика з Тернополя. В експозиційному залі представлено 57 робіт митця. На його полотнах – козацька тематика, відомі історичні постаті,українські пейзажі, авторські ікони, роботи шевченківської тематики. У центрі експозиції три найвизначніші свої картини – «Березневі пророцтва», «З домовини встане Україна» та «Думи мої, думи мої…», які становлять своєрідну серію, на створення якої надихнули митця пророчі Шевченкові слова. Кожного року 22 травня, у день повернення Тараса Шевченка в Україну відзначається масштабними заходами. Цьогоріч, не зважаючи на російське повномасштабне вторгнення, українці, об’єднані силою поетичного слова Кобзаря, прийдуть пошанувати Батька української нації на його Могилу. Серед гостей і учасників буде заслужений художник України, член Національної спілки художників України Олександр Міловзоров, чий мистецький набуток під назвою «Шляхи» буде презентований його виставкою у залах музею. Творча зустріч з відомим художником відбудеться о 10-15 на Тарасовій Горі. Запрошуємо канівців та гостей міста відзначити цей день з нами.   Сектор експозиційно-виставкової роботи

Читати далі