Повернутися до новин

В своїй хаті своя й правда…

22 червня, напередодні дня Святої Трійці, в одну з найголовніших поминальних субот на Тарасовій Горі відбулося урочисте вручення престижних відзнак Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т.Г.Шевченка «В СВОЇЙ ХАТІ СВОЯ Й ПРАВДА, І СИЛА, І ВОЛЯ».

Ця премія вручається за значний подвижницький внесок у розбудову Української Держави, просвітницьку діяльність у сфері збереження національної культури, освіти та історії. Цьогорічними лауреатами стали: вокальний дует народних артисток України «ТЕЛЬНЮК: Сестри» (Київ); громадський діяч та науковець, засновник Фонду «Рідна країна» Микола ТОМЕНКО (Київ); талановитий український художник, заслужений художник України, член Національної спілки художників України, родич Тараса Шевченка по лінії його рідного брата Микити Микола ЛИХОШВА.

Традиційно, в цей день на Тарасовій горі проходить нагородження учасників заключного ІІІ-го туру чергового квест-марафону «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?», який проводиться спільно з Міністерством освіти і науки України та Шевченківським національним заповідником та має на меті виховання національного світогляду, патріотизму в українському суспільстві, передусім у молоді, через опанування потужного пласту національної культури, що розвивалася безпосередньо на світоглядних засадах Тараса Шевченка.

Метою заходу стало долучення широких верств суспільства до поглибленого ознайомлення з творчістю та життям поета і художника. До участі у квест-марафоні запрошуються всі шанувальники творчості Шевченка без будь-яких вікових та географічних обмежень. До квест-марафону 2024 року долучилося вчителі шкіл, науковці, учні, студенти – представники різних регіонів України.

Цей велелюдний марафон почався 9 березня, перші два тури його відбулися дистанційно, а останній –третій проходив у Шевченківському національному заповіднику. Проект реалізовується з використанням музейної експозиції та за участі в журі конкурсу представника Шевченківського заповідника. Учасники декламують свої улюблені твори Тараса Шевченка та в інтерактивному режимі ілюструють, з допомогою музейної експозиції, важливі події і яскраві факти з життя поета, пов’язані з цим твором. А після завершення конкурсу підводяться підсумки квест-марафону та відбувається урочисте нагородження переможців у конференц–залі музею, де щасливі переможці отримують дипломи та грошові винагороди від Фонду. Тож, переможцями цього року стали: Кібець Евеліна – Єва, Гончаров Олександр – ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Ліпчанський Олександр – ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Мазур Вікторія – учениця 10 класу Хоровецького ліцею Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, Рекун Богдан – учень 7 –Б класу КЗ «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради, Шварцман Дар’я – учениця 9 класу ОЗО «Новодмитрівський ліцей Костянтинівської міської ради», наразі м. Черкаси.

Майже всі, з ким приходилось спілкуватися у процесі реалізації і по завершенні цього проекту, запевняли, що вони назавжди запам’ятають свій приїзд до Канева і святкову та надзвичайно теплу і родинну атмосферу Кобзаревого дому – так, наче це була зустріч із самим Тарасом Шевченком.

Шевченківський національний заповідник щиро вітає переможців і дякує всім, хто взяв участь у квесті, та запрошує до подальшої співпраці на шляху до феномену Тараса Шевченка.

Алла Яхімович,

старший науковий співробітник відділу наукових досліджень

 

Поділитися статтею

Більше новин

У КАНЕВІ ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА «МУШЛІ З ЕПОХИ ДИНОЗАВРІВ – АМОНІТИ…» МИСТКИНІ ТА ЗАСНОВНИЦІ АМОНІУЗМУ ОЛЬГИ ШИНКАРЕНКО

4 Серпня, 2026

У Музеї народного декоративного мистецтва Шевченківського національного заповідника відкрилася виставка «Мушлі з епохи динозаврів — Амоніти...» української дизайнерки-художниці, колекціонерки та триразової рекордсменки України Ольги Шинкаренко. Яка діятиме до 20 серпня 2026 року та представить відвідувачам унікальний мистецький напрям — амоніузм, авторкою якого є мисткиня. (більше…)

Читати далі

У Шевченківському національному заповіднику відбулися ХXIV Затуливітрівські читання

31 Липня, 2026

У Шевченківському національному заповіднику (ШНЗ) відбулися ХXIV Затуливітрівські читання – традиційний культурно-мистецький захід, приурочений до вшанування пам’яті українського поета, публіциста й громадського діяча Володимира Затуливітра. (більше…)

Читати далі

УВАГА! ЕКСКЛЮЗИВНА ПОДІЯ! ВІДКРИТТЯ!

27 Липня, 2026

Музей Тараса Шевченка презентує ексклюзивний ретроспективний літопис, який раніше ніколи не експонувався для широкого загалу. Запрошуємо вас у захопливу мандрівку часом – на нову тиматичну виставку «ШЛЯХ ДО ТАРАСОВОЇ ГОРИ: СТУДЕНТСЬКИЙ КАНІВ 40-60-Х РР. ХХ СТ.». Цей проєкт – рідкісна можливість побачити місто та його головну святиню очима покоління, яке відбудовувало та творило післявоєнну історію нашого краю. Багатьох канівців та гостей міста і сьогодні захоплює неймовірна краса канівських гір понад Дніпром. Ці живописні ландшафти чарують кожного, хто піднімається на Тарасову  Гору до Могили Кобзаря. Звідси відкриваються неповторні краєвиди, які у свій час надихнули Тараса Шевченка на створення безсмертних поетичних та художніх шедеврів. Під час проведення екскурсій науковці музею, цитуючи безсмертні поетичні рядки, звертають увагу гостей на твори митців, які на початку ХХ століття творили живописний літопис Канева. На жаль, художніх полотен того часу із зображенням цього сакрального місця збереглося не так і багато. Однак у 40-рр. ХХ століття, з ініціативи видатних українських майстрів пензля – викладачів Київського художнього інституту – у Каневі, неподалік Тарасової Гори, було побудовано літню навчально-творчу базу для студентських пленерів. Відтоді наше місто стало джерелом натхнення для багатьох творчих особистостей, які свої мистецькі рефлексії відтворювали на папері чи полотні. Потрапивши у Канів, студенти-першокурсники надовго залишали інститутські майстерні й переходили до безпосередньої роботи з натури. Їхніми навчальними аудиторіями ставали береги Дніпра, канівські кручі, міські вулиці, старі будинки, подвір’я та околиці Тарасової Гори. На етюдах, рисунках і живописних полотнах постає Канів середини ХХ століття – тихий, неквапливий, ще не змінений масштабною пізнішою сучасною забудовою. На цих камерних творах відкриваються широкі дніпровські краєвиди, човни біля берега, зелені схили, українські хати та портрети знайомих багатьом сучасникам канівців. Це були  не лише студентські вправи з кольору, світла й композиції, а й своєрідні художні документи тієї епохи. Особливої цінності цій виставці надає те, що більшість її учасників згодом стали відомими художниками, визначними представниками українського образотворчого мистецтва. Однак у роботах того періоду, представлених на виставці, вони ще тільки шукають власну художню мову, експериментують, помиляються і вчаться бачити світ. Виставка дає можливість простежити, як із перших студентських етюдів поступово народжувався індивідуальний почерк майбутніх митців, а Канів і Тарасова Гора ставали важливою частиною їхнього професійного та духовного становлення. Для молодих митців шлях до української святині був значно більшим, ніж просто навчальна практика. Це було духовне сходження, зустріч із джерелами національної культури, усвідомлення відповідальності художника перед власним народом. Саме тут формувалися світогляд, громадянська позиція та творче покликання майбутніх корифеїв вітчизняного мистецтва.   Тож запрошуємо поглянути на минуле Канева очима колишніх студентів. У представлених на виставці етюдах і рисунках ще немає урочистої завершеності зрілих полотен. Натомість є щирість першого натхнення, творчого відкриття, захоплення величчю Дніпрових круч, мовчазною красою Тарасової Гори. В ескізах оживають старі канівські вулиці, білі хати, човни на пристані, тихі сади й люди, які жили поруч із святинею українського духу. Запрошуємо вас відчути подих тієї неповторної епохи та відкрити свій власний шлях до Тарасової Гори крізь чисте світло студентського живопису.

Читати далі