Повернутися до новин

Відбулись Затуливітрівські читання

На Канівщині відбулися традиційні 22-гі Затуливітрівські читання

У Каневі на Чернечій горі та в мальовничому Бучаку на Дніпровських схилах днями пройшли вже традиційні 22-гі Затуливітрівські читання. Вони присвячені світлій пам’яті відомого українського поета, прозаїка, перекладача та журналіста Володимира Затуливітра. Адже саме на цій землі в історичному та містичному Бучаку на Козацькому шпилі знайшов він свій вічний спочинок.

Як і в попередні роки, Канівщина зібрала чимало поціновувачів поетичного слова та українських традицій з різних куточків країни.

У минулому році Національна спілка письменників України, Шевченківський національний заповідник та благодійний фонд Володимира Затуливітра започатковали Всеукраїнську літературну премію імені цього видатного митця. Цьогоріч під час урочистостей було вручено премію імені Затуливітра прекрасній поетесі, відомій журналістці Світлані Короненко-Слабошпицькій за збірку «Поезії». Учасники читань висловили щиру подяку народному депутату України по Канівсько-Золотоніському округу Віталію Войцехівському, який удруге фінансово підтримує лауреатів цього конкурсу. І не лише цього, а й конкурсів дитячих, як-от “Роду криниця віща”.

На Тарасовій горі було підбито підсумки дитячого конкурсу читців поезій Володимира Затуливітра, який щорічно організовує та проводить очільниця обласної “Просвіти”, відома освітянка Олена Фещенко. Юні переможці цього конкурсу читців-декламаторів отримали дипломи та невеликі премії. Були нагороджені дипломами 1-ого ступеня учні: Софія Мостова із Канівської дитячої школи мистецтв, Анастасія Зеленько, Черкаський колегіум «Берегиня», Костянтин Озірський із Коробівської школи, Золотоніського району, Олександр Томенко із Черкаської гімназії №31 та Вероніка Арапова із Черкаської школи № 24. А дипломи 2-го ступеня отримали Сніжана Ярошинська, Черкаський колегіум «Берегиня», Андрій Марченко із Коробівської школи, Марія Терещенко та Марія Шевченко із Канівської школи мистецтв. Було відзначено і вчителів, які підготували юних читців-переможців: Любов Озірську, Анастасію Ярмоленко та Олену Фещенко.

Впродовж кількох годин у залі Шевченківського музею в щирій атмосфері лунали українська поезія та пісня. Кожен присутній міг як згадати добрим словом Володимира Затуливітра, так і прочитати його чи власні поезії.

Музичну програму дарували присутнім народний аматорський хор української народної та сучасної пісні “Диво-Птах” під керівництвом Тетяни Білаш, онуки славетного композитора Олександра Білаша, та “голос Майдану” Володимир Гонський.

Продовжились урочисті заходи у славетному Бучаку. Тут, на Козацькому шпилі, пошанівне коло біля могили Володимира Затуливітра згуртували – одна із засновниць Затуливітрівських читань, відома канівська поетка Віра Носенко та представник Благодійного фонду імені Затуливітра Дмитро Іванов.

На садибі поета, де Володимир Затуливітер провів останні роки життя, звучали його поезії у чудовому виконанні Миколи Чорного, лунали звуки кобзи, які дарував присутнім юний канівський кобзарик Тарас Лаврентьєв… А ще учасники читань оглянули виставку “мамаїв” художника Олександра Кравченка (Сотника Григорівського). Традиційно пройшли й частування в Поетовім саду…

«Ці та інші заходи оприявлювали справжній талант видатного митця слова з чорноземно масною українською метафорикою, – так охарактеризувала цьогорічні Затуливітрівські читання очільниця Шевченківського національного заповідника, знана в Україні поетка Валентина Коваленко. – Вірю, що Шевченківський національний заповідник, об’єднавши зусилля із благодійним фондом Володимира Затуливітра, робить добру справу з утвердження української України. І дай Боже й надалі її продовжувати…»

Довідково. Володимир Затуливітер – відомий український поет, прозаїк, публіцист, перекладач та журналіст. Зокрема, Іван Драч свого часу назвав Затуливітра одним з найвидатніших явищ в українській літературі. Він був лауреатом кількох літературних премій. Його твори перекладені більш як десятьма мовами. Останні роки життя Володимира Івановича тісно пов’язані з Канівщиною, – тут на хуторі Бучак він написав свої найкращі збірки поезій та прози. Тут у січні 2003 року за загадкових обставин трагічно обірвалося його життя. У Бучаку на Козацькому шпилі Володимир Затуливітер був похований.

Поділитися статтею

Більше новин

Спасибі тобі, мій друже-брате…

1 Грудня, 2024

28 листопада 2024 року у конференц-залі Шевченківського національного заповідника відбулася презентація наукового збірника «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», присвяченого 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. Це видання розкриває сторінки спілкування поета із його троюрідним братом та свояком Варфрломієм Шевченком, постать якого стала знаковою на життєвому шляху Тараса Шевченка та в історії його могили в Каневі. Справа купівлі Тарасом Шевченком наділу землі на канівських горах, похорон його у Каневі та тридцятилітнє опікування могилою поета були тісно пов’язані з іменем Варфоломія Шевченка, стараннями якого у ХІХ ст. була збережена українська Святиня. Упорядкувала збірник Надія Долгіч, завідувач сектору «Тарас Шевченко в житті і творчості», організатор заходів по вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка, макет видання виготовив наш земляк, співробітник видавництва «Панмедія» (Київ) Іван Кугно. Збірник вийшов у видавництві «Панмедія» тиражем 100 примірників, 104 сторінки з ілюстраціями. Видання «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», представлене шістьма розділами, два з яких – «Листи Тараса Шевченка до Варфоломія Шевченка 1859–1861 роки» і «Листи Варфоломія Шевченка до Тараса Шевченка 1846–1860 роки» – подані за репринтним виданням «Листування Тараса Шевченка» під редакцією Сергія Єфремова (Брама-Україна, 2013). Інші розділи, а саме: «Листи Варфоломія Шевченка до сучасників Тараса Шевченка 1861–1882 роки» – за рукописними матеріалами Відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, «Споминки про Тараса Григоровича Шевченка» – за виданням «Спогади про Тараса Шевченка» (Дніпро, 2010), «Долі знак» (сторінки біографії В. Г. Шевченка) – за різними друкованими джерелами, «Вшанування пам’яті В. Г. Шевченка (2012–2023)» – за опублікованими статтями упорядника даного збірника про заходи проведені Шевченківським національним заповідником. У розділах «Листи» збережено оригінальну лексику, орфографію та пунктуацію. Знаком долі можна вважати зустріч Тараса Шевченка із своїм троюрідним братом і свояком Варфоломієм Шевченком у Кирилівці 1844 року. Поет неодноразово відвідував родину Варфоломія і найдовше гостював у Корсуні влітку 1859 року, повернувшись із заслання. У справі купівлі землі, будівництва хати і навіть одруження Тарас радився із Варфоломієм. Збереглося 23 листи Тараса Шевченка до Варфоломія і 11 Варфоломієвих листів до Тараса, які подані в цьому виданні. Після смерті поета, Варфоломій Григорович першим висловив думку поховати Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі. Про це він написав у листі до Михайла Лазаревського у Петербург. Разом із своєю родиною був на похороні поета в Києві і в Каневі. Тридцять років опікувався могилою, впорядковував її, взявши спочатку в оренду землю з могилою, а потім викупив її. У 1875 році спогади батька про Тараса Шевченка записав і літературно оформив його син Йосип Шевченко. 1876 року «Споминки про Тараса Григоровича Шевченка» були вперше опубліковані у львівському журналі «Правда» №1-2. Варфоломій Григорович Шевченко закінчив свій земний шлях 11червня 1892 року у селі Буряківка на Житомирщині, де й був похований. Після Чорнобильської трагедії, це село потрапило в зону посиленого радіаційного контролю. Могилу В. Г. Шевченка так і не вдалося розшукати. Із 2012 року колектив Шевченківського національного заповідника разом із гостями Тарасової гори вшановує пам’ять В. Г. Шевченка в Каневі. У щирій молитві згадується ім’я Варфоломія Григоровича в стінах древнього Успенського собору, де стояла домовина із прахом Тараса Шевченка і де щороку молився він «за чисту поетову душу». Після закінчення літургії покладаються квіти на могилу Кобзаря, в конференц-залі проходять наукові засідання з виступами науковців з різних міст України, переглядом презентацій, присвячених життєвому шляху В. Г. Шевченка та його нащадків. У 2023 році заходи з вшанування пам’яті Варфоломія Шевченка вперше відбулися за межами Канева – у селі Мошни Черкаського району, де перебував під арештом Тарас Шевченко під час останньої поїздки в Україну. На презентації виступили: Валентина Коваленко – в.о. генерального директора Шевченківського національного заповідника, кандидат педагогічних наук, Ганна Грицик – завідувачка Музею Т.Г. Шевченка у с. Мошни, Іван Кугно – співробітник видавництва «Панмедія», Костянтин Андрієнко – головний спеціаліст міського відділу культури. Учасники презентації переглянули відео «Знак долі», яке підготували завідувачі секторами музею Надія Долгіч та Юрій Кардаш. Вірш Пантелеймона Куліша, присвячений Варфоломієві Шевченкові, прозвучав у виконанні старшого наукового співробітника музею Алли Яхімович. Уривки із листів братів Тараса та Варфоломія Шевченків були прочитані співробітником музею Олександром Близнюком. Пісенне вітання подарував учасникам презентації беззмінний учасник заходів, присвячених вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка, народний аматорський хоровий колектив «Зорецвіт» міського будинку культури, керівник Наталя Апонасевич. Ми свято бережемо пам’ять про добродіїв, чиїми стараннями була збережена могила поета в Каневі, яка стала не просто місцем вічного спочинку українського Генія, а національною Святинею. Віднині ім`я людини, достойної вічної пам’яті, не загубиться серед великого числа шанувальників Кобзаря, а стане прикладом безмежної відданості і безкорисливого служіння Генію.

Читати далі

Чи реальний третій майдан?

30 Листопада, 2024

"Круглі" майданні дати зрушують щоразу якусь особливу внутрішню енергію, що розметрежує твій світ, розтривожує, "розпаковує" спогади пережитого і вчиняє спонуку до роздумів про наше українське сьогоденне і завтрашнє буття. (більше…)

Читати далі

Тарасова Гора: люди і події

12 Листопада, 2024

Вийшов друком збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тарасова Гора: люди і події», приуроченої до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка та 165-річчя його останнього приїзду в Україну, яка відбулася 28 травня 2024 р. Статті науковців присвячені боротьбі українства проти московської агресії, підкреслюється вагомість слова Тараса Шевченка у сучасних умовах; висвітлюються форми і методи музейної діяльності під час російсько-української війни, формування музейних колекцій, проблеми збереження національної культурно-мистецької спадщини та природного довкілля. Видання адресоване науковцям, шевченкознавцям, краєзнавцям, освітянам. Переглянути матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тарасова Гора: люди і події» та інші матеріали можна за посиланням>>>

Читати далі