Національне самоствердження Тараса Шевченка

24 грудня 2024 року, напередодні відзначення 179- річниці написання Тарасом Шевченком поезії «Як умру, то поховайте…» ([Заповіт])  та у зв’язку з відзначенням 210-ої річниці з дня народження Кобзаря, Світлана Брижицька, кандидат історичних наук, заступник генерального директора з наукової роботи Шевченківського національного заповідника провела у Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (м. Переяслав) лекторій на тему «Національне самоствердження Тараса Шевченка».

Захід відбувся в рамках науково-просвітницького проєкту «Десяте літо», який є платформою для презентації та реалізації наукових і просвітницьких задумів, покликаних забезпечити процес національно-патріотичного виховання громадян через втілення Шевченківських постулатів та розкриття світоглядних сенсів творчого доробку митця.

Учасників лекторію привітав Олексій Лукашевич – генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», кандидат історичних наук, доцент. Модератором заходу виступила Наталія Павлик, старший науковий співробітник Музею Заповіту Т. Г. Шевченка.

У заході взяли участь науковці Університету Григорія Сковороди в Переяславі, працівники відділу обслуговування Комунального закладу «Переяславська публічна бібліотека» Переяславської міської ради, керівництво бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі та відділу культури і туризму Переяславської міської ради, шевченкознавці, члени Національної спілки письменників України.

Світлана Брижицька ознайомила присутніх із своїм науковим доробком: «Життя і слово українця для українців. Тарас Шевченко і становлення національної ідентичності українців. За матеріалами книг вражень на його могилі 1896–1926 рр.» (2006), «Я не одинокий…»: Національне самоствердження Тараса Шевченка та його вплив на становлення національної ідентичності українців (друга чверть ХІХ ст. – середина 20-х років ХХ ст.). (2006), «Подія на Чернечій і доля людей: Про заміну чавунного хреста на могилі Тараса Шевченка» (до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка та до 90-річчя заміни чавунного хреста на могилі Т.Г. Шевченка» (2013), «Варвара Рєпніна. Листи. Публікації. Спогади» (2020), видання «Тарас Шевченко. КАНІВСЬКИЙ КОБЗАРИК» (2016) (упорядник).

Науковиця акцентувала на тому, що «останнім часом в українській історичній науці значно посилюється увага до процесів культурного розвитку та впливу особистості на розвиток соціуму. Тому важливим є з’ясування формовиявів національного самоствердження подвижників української нації, а також їхнього впливу на розвиток національної ідентичності українців, зокрема Тараса Шевченка».