Повернутися до новин

Пройшов він пекло вогняного болю, щоб повернути Україні долю

21 січня 2025 року, співробітники Шевченківського національного заповідника та канівська громада  прийшла на Тарасову Гору пошанувати  пам’ять Героя України Олекси Гірника, який спалився неподалік могили Тараса Шевченка на  знак протесту проти російської окупації України.Згадуючи шлях боротьби патріота-калушанина, учасники акції відмітили, що у всі часи росія була загрозою українському народу, нищила національну мову й культуру, втім не змогла придушити наше прагнення до Волі і Свободи.

Біля місця самоспалення Олекси Гірника настоятель парафії Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ м. Канів о. Ігор Амброз відслужив панахиду, старший науковий співробітник Шевченківського національного заповідника Віра Носенко коротко розповіла присутнім про подвиг українця-Героя та канівців Михайла Іщенка і Олександра Гнучого, завдяки яким протест ціною життя став відомим не тільки в Україні, а і за її межами.

У музеї Тараса Шевченка учасникам акції було презентовано художньо-документальну виставку під назвою «Пройшов він пекло вогняного болю, щоб повернути Україні долю», присвячену пам’яті Олекси Гірника та усіх українців, які загинули, виборюючи волю і свободу Україні.

У експозиції виставки представлено особисті документи Олекси Гірника, фотографії з родинного архіву, оригінальні листівки, які передав до колекції Заповідника Олександр Гнучий. Увагу присутніх привернули картини Веніаміна Кушніра (м. Київ), Геннадія Тарасенка (м. Луцьк), Катерини Костюченко (м. Київ), Ольги Карпенко (м. Київ), Миколи Бідняка (м. Львів).  Серед  інформативних експонатів – дві скульптури Євгенії Григор’євої (м. Київ) за мотивами творів Тараса Шевченка.

До участі у заході долучилися студенти ІV курсу спеціальності «Сценічне мистецтво» Канівського фахового коледжу культури і мистецтв ДаниилЯгайлов та Денис Гризун (викладач Валентина Шевчук), які озвучили прощальний лист Олекси Гірника дружині Кароліні та один із варіантів листівок написаних Гірником. Спогадами про події ранку 21 січня 1978 року поділилася з гостями завідувач відділу культурно-освітньої роботи Тамара Філіпович.

Майже 50 років минуло з того часу, як Олекса Гірник віддав своє життя во ім’я волі України.На жаль, Україна не тільки не позбулася свого найпершого ворога – російську імперію, а й зазнала нових випробувань: Майдан, Революція Гідності, анексія Криму, Донецький аеропорт, Іловайська трагедія і жорстока повномасштабнавійна.

Сьогодні важливо пам’ятати і згадати кожну і кожного, хто боронить нашу землю, хто рятує українців від фізичного і духовного знищення. А Шевченкові рядки: «Та не однаково мені…»,  принтовані на ще одному експонаті ­виставки – стилізованій ляльці-мотанці, створеній  українкою з Америки Олею Рондяк, – мають  визначати наше життя, нашу боротьбу, наше майбутнє.

Поділитися статтею

Більше новин

Презентація поетичної збірки Ліни Кучеренко «Попри опір»

29 Листопада, 2025

28 листопада у бібліотеці Шевченківського національного заповідника відбулася презентація поетичної збірки Ліни Кучеренко «Попри опір». Ліна Василівна відома і шанована у нашому місті людина. Майже чотири десятки літ вона працювала спершу коректором, а згодом заступницею редактора міськрайонної газети «Дніпрова Зірка». У 1973 році вступила до Національної спілки журналістів України. Саме з ініціативи Ліни Кучеренко при редакції газети «Дніпрова зірка» було створено літературну студію «Зорянка», яка понад пів століття працює у місті. (більше…)

Читати далі

Діалог між епохами: Шевченко і Франко

28 Листопада, 2025

27 листопада 2025 року у Шевченківському національному заповіднику (Тарасова Гора) було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Концепт національної еліти в посланні Тараса Шевченка “І мертвим, і живим...” та в поемі Івана Франка “Мойсей”» (до 180-річчя та 120-річчя написання послання й поеми). Поняття «національна еліта» та її роль у державотворенні України є сьогодні, в умовах російсько-української війни, актуальним як ніколи. Історичне шевченкознавство і франкознавство не залишило поза увагою вивчення цієї проблеми. Але в нинішніх реаліях політичного і суспільного життя як в світі, такі в Україні, ця тема заслуговує на нове осмислення і прочитання. (більше…)

Читати далі

Пам’яті видатного вченого

22 Листопада, 2025

МАКСИМОВИЧ Михайло Олександрович (1804-1873) Визначний учений-енциклопедист, ботанік, зоолог, натураліст, історик, археолог, етнограф, фольклорист, філолог та ін., ординарний професор російської словесності Імператорського університету Св. Володимира та перший його ректор (1834-1835рр.) (більше…)

Читати далі