«На славу нашої преславної України»

Пошанувати Тараса Шевченка у 164-ту річницю з дня смерті поета 22 травня 2025 року прибули з Києва на Тарасові гору члени Національної спілки письменників України, Національної спілки кінематографістів України та 16-ть солістів Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Верьовки під орудою Ігоря Куриліва. Звучав безсмертний «Заповіт»…
Після покладання квітів на могилу Тараса Шевченка, до присутніх із вітальним словом звернулася Світлана Брижицька, заступниця генерального директора Шевченківського національного заповідника з наукової роботи, кандидатка історичних наук, яка наголосила на силі пророчого Слова Великого Кобзаря та провідній ролі його творчості у становленні української ідентичності. Усі присутні підтримали виконання хористами Державного Гімну України.
Борис Пономаренко, секретар Національної спілки письменників України представив шанувальників Кобзаря та продекламував свою поезію «До Олтаря»:

Як на сповідь поспішали ми,
Щоб зійти на кручу Кобзареву…
Щоб сказати: «Батьку, ми грудьми
Зупинили силу москалеву!

Борис Йосипович звернув увагу на те, що НСПУ, Національний хор імені Г. Верьовки є колективними членами, а шановні Анатолій Паламаренко та Петро Засенко – почесними членами Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України, який долучився до організації та проведення цього заходу. Очолює Фонд академік НАН України Сергій Комісаренко.
Слово для виступу було надане академіку НАН України Миколі Жулинському, голові НСПУ Михайлу Сидоржевському, голові НСКУ Сергію Борденюку. Народний артист України Анатолій Паламаренко розкрив могутню силу і велич поезії Шевченка через літературно-музичну композицію, яку виконав спільно з хористами.
Свою нову поезію «Очима Тараса», присвячену Кобзарю прочитав чудовий, знаний поет, заслужений працівник культури, голова Ради старійшин та багаторічний голова Приймальної комісії НСПУ Петро Засенко:

Мела московським холодом завія,
Зло станіло і родило зло…
І хата й степ – усе Малоросія,
А України наче й не було.

Насамкінець Борис Пономаренко подякував господарям – працівникам Заповідника, а також артистам за участь у святкуванні та запросив усіх до канівського Будинку культури на огляд кінофільму «Тарас» (1985), створеного вітчизняними митцями та озвученим Сергієм Бондарчуком і Богданом Ступкою. Копія цього вилученого і знищеного цензурою фільму, була нещодавно віднайдена на Київській кіностудії імені Олександра Довженка і врятована кіномитцями. Саме з Канева перегляд фільму розпочнеться по всій Україні.

Світлана Брижицька