ЯК ХОРОНИЛИ ШЕВЧЕНКА
СМЕРТЬ, ПОХОРОНИ, ЩЕ ОДНІ ПОХОРОНИ І ВІЧНЕ ЖИТТЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Свій останній день народження Тарас Григорович провів у ліжку, страждаючи від водянки. До нього навідувалися друзі, зачитували святкові телеграми, але Шевченко лише просив побільше опіуму і постійно перепитував, коли приїде лікар. Лікар особливо не допоміг. Вночі стан погіршився, Шевченко уже навіть не міг лежати; сидів, стогнав, гасив і знову запалював свічку.
На світанку трохи попустило. Шевченко випив склянку вершків, попросив слугу заварити чай і прибрати у спальні; спустився в майстерню, охнув і упав замертво.
Його смерть була трагедією. В останні роки у Тараса Григоровича було чимало болячок. Спершу привезений із заслання ревматизм, який переріс у ваду серця; потім поліартрит і цироз печінки, а під фінал ще й водянка. Восени 1860 стало геть погано, майже всю зиму Шевченко не виходив зі своєї маленької душної кімнати.
(Назар Шешуряк. «Як хоронили Шевченка»)
Телеграфна депеша про смерть Т.Г.Шевченка
