Шановні канівці та гості нашого міста!

У всі часи для українців Тарасова Гора є місцем паломництва, а літературно-меморіальний музей, відкритий 18 червня 1939 року неподалік могили Тараса Шевченка, став центром єднання, місцем сили, де звучить слово Кобзаря та презентуються меморіальні речі з похорону поета. Експоновані музейні предмети це своєрідна пам’ять, яка зміцнює духовні сили українців у час, коли наша держава бореться за свободу і майбутнє українських дітей. Саме тут, біля Могили українського Пророка, ми по-особливому сприймаємо силу пророчого послання Тараса Шевченка до свого народу та значимість нашої національної пам’яті.

Цьогоріч, у день відзначення 86-ої річниці з часу відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку (ск. М. Манізер, арх. Є. Левінсон) та музею (арх. В. Кричевський, П. Костирко) для огляду відвідувачам пропонуються тематичні екскурсії та мистецькі виставки.

Зокрема, виставка заслуженого діяча мистецтв України Юрія Нагулка (м. Київ), що була урочисто відкрита до Шевченкових березин цього року. Вперше за історію Шевченківського національного заповідника, 100-річчя якого ми відзначатимемо цього року, у виставковому залі ІІ поверху музею символічно представлено 100 живописних картин з його власними філософськими судженнями про реалії сьогодення та з короткою історією створення кожного полотна.

Насиченою та інформативною є художньо-документальна виставка «Я завжди намагався чесно служити своєму народові…», присвячена 110-ій річниці з дня народження академіка, Героя України, Почесного жителя міста Канева – Петра Тронька (1915-2011). У представлених матеріалах висвітлена його діяльність як історика, державного діяча, голови Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, що тісно пов’язана з Каневом та Шевченковими місцями.

Найкращим дарунком відвідувачам у день народження музею стала виставка «Шевченкіана Івана Марчука», яку за численними запитами наших гостей знову відкрито у вестибюлі Музею Тараса Шевченка. Експоновані твори є мистецьким осмисленням видатного українського художника Івана Марчука поетичної творчості Тараса Шевченка, яке відобразилося у створенні малярського циклу з 42 творів, написаних темперою впродовж 1980–1983 років. Картини не лише ілюструють поетичні рядки Шевченкового «Кобзаря», а й відображають світобачення самого автора, насамперед його історіософію. «Шевченкіана Івана Марчука» є одним з найцінніших набутків музейного зібрання Шевченківського національного заповідника.

Запрошуємо вас пошанувати пам’ять видатного українця Тараса Шевченката відвідати мистецькі виставки у день відкриття літературно-меморіального музею та сучасного пам’ятника Тарасу Шевченку на його могилі.

Тетяна Чулкова, старший науковий співробітник сектору експозиційно-виставкової роботи

Поділитися статтею

У КАНЕВІ ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА «МУШЛІ З ЕПОХИ ДИНОЗАВРІВ – АМОНІТИ…» МИСТКИНІ ТА ЗАСНОВНИЦІ АМОНІУЗМУ ОЛЬГИ ШИНКАРЕНКО

4 Серпня, 2026

У Музеї народного декоративного мистецтва Шевченківського національного заповідника відкрилася виставка «Мушлі з епохи динозаврів — Амоніти...» української дизайнерки-художниці, колекціонерки та триразової рекордсменки України Ольги Шинкаренко. Яка діятиме до 20 серпня 2026 року та представить відвідувачам унікальний мистецький напрям — амоніузм, авторкою якого є мисткиня. (більше…)

У Шевченківському національному заповіднику відбулися ХXIV Затуливітрівські читання

31 Липня, 2026

У Шевченківському національному заповіднику (ШНЗ) відбулися ХXIV Затуливітрівські читання – традиційний культурно-мистецький захід, приурочений до вшанування пам’яті українського поета, публіциста й громадського діяча Володимира Затуливітра. (більше…)

УВАГА! ЕКСКЛЮЗИВНА ПОДІЯ! ВІДКРИТТЯ!

27 Липня, 2026

Музей Тараса Шевченка презентує ексклюзивний ретроспективний літопис, який раніше ніколи не експонувався для широкого загалу. Запрошуємо вас у захопливу мандрівку часом – на нову тиматичну виставку «ШЛЯХ ДО ТАРАСОВОЇ ГОРИ: СТУДЕНТСЬКИЙ КАНІВ 40-60-Х РР. ХХ СТ.». Цей проєкт – рідкісна можливість побачити місто та його головну святиню очима покоління, яке відбудовувало та творило післявоєнну історію нашого краю. Багатьох канівців та гостей міста і сьогодні захоплює неймовірна краса канівських гір понад Дніпром. Ці живописні ландшафти чарують кожного, хто піднімається на Тарасову Гору до Могили Кобзаря. Звідси відкриваються неповторні краєвиди, які у свій час надихнули Тараса Шевченка на створення безсмертних поетичних та художніх шедеврів. Під час проведення екскурсій науковці музею, цитуючи безсмертні поетичні рядки, звертають увагу гостей на твори митців, які на початку ХХ століття творили живописний літопис Канева. На жаль, художніх полотен того часу із зображенням цього сакрального місця збереглося не так і багато. Однак у 40-рр. ХХ століття, з ініціативи видатних українських майстрів пензля – викладачів Київського художнього інституту – у Каневі, неподалік Тарасової Гори, було побудовано літню навчально-творчу базу для студентських пленерів. Відтоді наше місто стало джерелом натхнення для багатьох творчих особистостей, які свої мистецькі рефлексії відтворювали на папері чи полотні. Потрапивши у Канів, студенти-першокурсники надовго залишали інститутські майстерні й переходили до безпосередньої роботи з натури. Їхніми навчальними аудиторіями ставали береги Дніпра, канівські кручі, міські вулиці, старі будинки, подвір’я та околиці Тарасової Гори. На етюдах, рисунках і живописних полотнах постає Канів середини ХХ століття – тихий, неквапливий, ще не змінений масштабною пізнішою сучасною забудовою. На цих камерних творах відкриваються широкі дніпровські краєвиди, човни біля берега, зелені схили, українські хати та портрети знайомих багатьом сучасникам канівців. Це були не лише студентські вправи з кольору, світла й композиції, а й своєрідні художні документи тієї епохи. Особливої цінності цій виставці надає те, що більшість її учасників згодом стали відомими художниками, визначними представниками українського образотворчого мистецтва. Однак у роботах того періоду, представлених на виставці, вони ще тільки шукають власну художню мову, експериментують, помиляються і вчаться бачити світ. Виставка дає можливість простежити, як із перших студентських етюдів поступово народжувався індивідуальний почерк майбутніх митців, а Канів і Тарасова Гора ставали важливою частиною їхнього професійного та духовного становлення. Для молодих митців шлях до української святині був значно більшим, ніж просто навчальна практика. Це було духовне сходження, зустріч із джерелами національної культури, усвідомлення відповідальності художника перед власним народом. Саме тут формувалися світогляд, громадянська позиція та творче покликання майбутніх корифеїв вітчизняного мистецтва. Тож запрошуємо поглянути на минуле Канева очима колишніх студентів. У представлених на виставці етюдах і рисунках ще немає урочистої завершеності зрілих полотен. Натомість є щирість першого натхнення, творчого відкриття, захоплення величчю Дніпрових круч, мовчазною красою Тарасової Гори. В ескізах оживають старі канівські вулиці, білі хати, човни на пристані, тихі сади й люди, які жили поруч із святинею українського духу. Запрошуємо вас відчути подих тієї неповторної епохи та відкрити свій власний шлях до Тарасової Гори крізь чисте світло студентського живопису.