Повернутися до новин

Відкриття виставки «Подорож із «Українсько-єврейською зустріччю» (від давнини до 1939 року)

31 жовтня у бібліотеці Шевченківського національного заповідника відбулося відкриття пересувної виставки «Подорож із «Українсько-єврейською зустріччю» (від давнини до 1939 року), створеної за ініціативи канадської організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE, англ. Ukrainian Jewish Encounter).
Організація розпочала свою діяльність 2008 року на приватних засадах, залучаючи науковців, громадських лідерів, митців, представників урядів та громадськість до зміцнення солідарності і взаєморозуміння між українським та єврейським народами по всьому світу.
Авторкою і кураторкою виставки є Алті Родал, співдиректорка «Українсько-єврейської зустрічі», історикиня, письменниця, колишня професорка єврейської історії, а також державна службовиця і радниця уряду Канади. Виставка вперше була організована 2015 року у великих містах Канади – Торонто, Монреалі, Вінніпезі, Едмонтоні.
З 2019 року виставка подорожує Україною. З нею вже познайомилися жителі Львова, Умані, Вінниці, Черкас, а нині вона експонується у Каневі.
На її урочисте відкриття до бібліотеки запросили представників органів місцевого самоврядування, єврейської громади міста Канева, науковців Шевченківського національного заповідника, членів Канівської літературної студії «Зорянка».
Завідувач сектору виставкової роботи Шевченківського національного заповідника Юрій Кардаш ґрунтовно проаналізував експозицію, яка розкриває історію та різні аспекти життя єврейського народу на українських землях від сивої давнини до 1939 року.
Від українського представництва канадської недержавної організації «Українсько-єврейська зустріч» слово тримав Владислав Гриневич – очільник представництва, аспірант кафедри всесвітньої історії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, який розповів історію створення цього виставкового проєкту.
Віра Носенко – завідувачка сектору історії та архітектури Шевченківського національного заповідника та Костянтин Андрієнко – головний спеціаліст відділу культури виконавчого комітету Канівської міської ради здійснили екскурс в історію міста Канева, в якому ще у ХІХ столітті проживала велика єврейська громада, що становила третину населення міста – ремісники і підприємці, музиканти і поети, люди, що творили поруч із українцями – у спільному ритмі, у спільному прагненні до світла.
З діяльністю єврейської громади міста Канева в умовах сьогодення познайомила присутніх її очільниця Олена Червінська.
Інна Павленко – завідувачка бібліотечно-інформаційного відділу Шевченківського національного заповідника подякувала організаторам та учасникам відкриття виставки за співпрацю та зробила огляд видань творів Тараса Шевченка мовами народів світу, що зберігаються у бібліотечній колекції заповідника.
Кожен учасник заходу отримав у подарунок чудово ілюстроване видання – путівник по виставці, щоб мати можливість глибше пізнати історію, відкрити для себе її нові сторінки.
Сьогодні, коли український народ знову бореться за право на власний шлях, відкриття пересувної виставки «Подорож із «Українсько-єврейською зустріччю» (від давнини до 1939 року) у бібліотеці Шевченківського національного заповідника стало ще одним кроком до взаємного розуміння і поваги — основ, на яких тримається справжня Україна.

Ірина Юрченко – бібліотекарка І категорії
Шевченківського національного заповідника

Поділитися статтею

Більше новин

Івану Марчуку – 90

12 Травня, 2026

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК ЩИРО ВІТАЄ УКРАЇНСЬКОГО МИТЦЯ ІВАНА МАРЧУКА З ЮВІЛЕЙНИМ ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!   Народжений у Тернополі, Залюблений у Канів, Визнаний у Світі До 90-річчя від дня народження лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, народного художника України, Почесного громадянина міста Канева – Івана Марчука   Ім’я Івана Марчука є символом українського мистецтва у світі. Народжений на Тернопільщині, він зумів піднести національний живопис до рівня світового культурного явища, зберігши при цьому глибоку духовну прив’язаність до рідної землі. Художник, чиї твори експонувалися у багатьох країнах світу, а сам він увійшов до переліку «100 геніїв сучасності», усе життя залишається тонким і проникливим співцем неповторного українського краєвиду та подій української історії. Особливе місце у творчій долі митця посів Канів — місто духовного тяжіння української культури, освячене присутністю Тараса Шевченка. Саме з нашим містом пов’язана одна з важливих сторінок творчої біографії художника. У час, коли творчість Івана Марчука перебувала під негласною забороною радянської влади, у канівському музеї Тараса Шевченка, у 1982 році була організована його перша персональна виставка. Ця подія стала не лише вагомим мистецьким явищем, а й актом культурної сміливості та підтримки художника, чия творчість не вписувалася у рамки соцреалізму. Канів став одним із перших місць офіційного визнання митця в Україні, ще до його світової слави. Саме тут, на схилах над Дніпром, поблизу могили Кобзаря, художник створив низку пейзажів, у яких природа постає не просто зоровим образом, а живою матерією національної пам’яті. Канівські краєвиди у творчості Марчука сповнені особливої тиші, внутрішнього світла і філософської зосередженості. У них відчувається не лише захоплення красою дніпровських просторів, а й глибоке духовне переживання місця, яке для українців стало символом національного буття. Пейзажі, написані неподалік Тарасової Гори, демонструють характерну для митця манеру — складне мереживо мазків, що ніби тчуть живописне полотно з тисяч тонких ниток світла. Завдяки цій неповторній техніці авторського «пльонтанізму» природа у творах Марчука дихає, мерехтить і набуває майже космічного звучання. Художник не копіює реальність, він пропускає її через внутрішній духовний досвід, перетворюючи український краєвид на образ Вічності. Особливе місце серед творів, навіяних Каневом, посідає всесвітньо відома картина «Зійшов місяць над Дніпром» (1980, полотно, темпера, 69,5 х 89,5 см. Ж-281, Кн.-5368). У цьому полотні митець створив величний і водночас інтимний образ української ночі над Дніпром неподалік Канева. Сріблясте місячне світло, безмежний простір ріки, глибина неба і тиша канівських круч формують емоційний стан споглядання й духовного піднесення. Цей твір став не лише художнім образом природи, а й своєрідним зізнанням митця у любові до Канева – міста, де український ландшафт і національна пам’ять зливаються в єдине ціле. Для Івана Марчука Канів став місцем натхнення, простором духовного діалогу з Тарасом Шевченком, з українською історією та культурою. Саме тому його канівські роботи сприймаються як продовження великої традиції українського мистецтва, що поєднує природу, пам’ять і національну ідентичність. У Каневі народилася ідея створити власну «Шевченкіану». Під час творення картин художник застосував техніку «гризайлю», що дало можливість створити майже монохромні роботи, використавши однотонну гаму найтонших варіацій кольору, побудовану на віртуозному відчутті оптико-хроматичних можливостей. Лише окремі твори циклу є багатобарвними, але їх колорит дуже стриманий та шляхетно-вишуканий. Картини не лише ілюструють поетичні рядки Шевченкового «Кобзаря», а й відображають світобачення самого Івана Марчука, насамперед його історіософію. У 1994 році видавництво художньої літератури «Дніпро» у Києві надрукувало видання «Кобзаря» з митецьким доробком всесвітньо відомого художника, а сорок один оригінальний твір видатного Майстра, які стали основою фондової колекції Шевченківського національного заповідникапостійно експонуються на виставках у музеї Тараса Шевченка та музеях України. Сьогодні, у рік, коли українська спільнота відзначить 90-річчя митця, творчість Івана Марчука постає особливо вагомою для української культури. Вона переконує, що справжнє мистецтво народжується з любові до рідної землі, з духовного зв’язку з історією свого народу. Народжений на Тернопільщині, залюблений у Канів і визнаний у світі, Іван Марчук став одним із тих митців, через яких Україна промовляє до людства мовою високої культури та краси.  

Читати далі

У Шевченківському національному заповіднику вшанували пам’ять жертв Другої світової війни

8 Травня, 2026

З нагоди 8 травня – Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, бібліотекарі Шевченківського національного заповідника організували низку пам’ятних заходів. Програма була спрямована на глибоке осмислення трагічних подій Другої світової війни, вшанування подвигу полеглих та утвердження цінності миру. (більше…)

Читати далі

Літературно-мистецький вечір пам’яті Максима Рильського

1 Травня, 2026

У бібліотеці Шевченківського національного заповідника відбувся літературно-мистецький вечір «Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій, я не вмер, я живий!», присвячений пам’яті видатного українського поета – Максима Тадейовича Рильського. (більше…)

Читати далі