ДО 85-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИТЦЯ

ВАСИЛЬ ЛОПАТА
«…Я ЙШОВ ДО «КОБЗАРЯ» ВСЕ СВОЄ ЖИТТЯ…»
Виставка мистецьких творів українського художника-графіка, живописця, письменника, громадського діяча, народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993) Василя Лопати із фондової колекції Шевченківського національного заповідника продовжує мистецький проект «Із плеяди Шевченківських лауреатів», присвячений 65-річчю з часу заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка та 165-річчю смерті та поховання Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі.
Народився митець 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань Бобровицького району на Чернігівщині. Після закінчення загальноосвітньої школи вступив на навчання до Київського училища прикладного мистецтва. У 1970 році закінчив Київський державний художній інститут (клас професора Василя Касіяна), опісля продовжив навчання у творчих майстернях Академії мистецтв під керівництвом професора Михайла Дерегуса. З 1973 року Василь Лопата особливу увагу приділяв техніці гравюри, зокрема ліногравюрі.
У доробку українського митця – близько 700 графічних і малярських робіт, більше 30 персональних виставок, понад 65 проілюстрованих видань, художнє оформлення української гривні (1996), дизайн паспортів громадян України. Окрім творів образотворчого мистецтва, залишив і літературний спадок – книги «Надії й розчарування, або Метаморфози гривні» (2000), «Десь на дні мого серця» (2001), «Дорогу свою покажи мені, Господи» (2005), «Кажу як на сповіді» (2011).
Одним із найвагоміших мистецьких звершень майстра можна вважати Шевченкового «Кобзаря», ілюстрованого ліногравюрами, що вийшли друком у 1992 та 1993 роках, основна частина яких стала цінним надбанням фондової колекції Шевченківського національного заповідника та постійно експонується на виставках у музеї Тараса Шевченка і поза його межами.
Перша виставка Василя Лопати «Поет книжкової графіки» була організована у музеї Тараса Шевченка ще у 1983 році, де було представлено більше трьохсот графічних творів художника. Наступна – «І оживе добра слава, слава України…» – у 2003 році за участі самого автора. Тоді на виставці була представлена серія його «Шевченкіани» та видання «Кобзаря». Розмаїття техніки, досконале володіння пластикою, монументальність, чітке опрацювання деталей, висока якість штрихування, зіставлення прямих і хвилястих ліній, чергування білих і кольорових полів різної інтенсивності – усе це неповторно вирізняє впевнений почерк майстра пензля і різця. Під час презентації виставки художник зауважив: «Велика відповідальність відкривати виставку у цьому святому місці. До «Кобзаря» я йшов усе життя. Це ім’я святе для мене, як і для кожного свідомого українця. Я багато зробив виставок у світі. І щоразу бачив, що Шевченківська тематика притягує людей, ім’я нашого славного Велета духу об’єднує їх. І надалі все нові й нові покоління йтимуть до Шевченка з новим баченням його поезії, зі своїм трактуванням його творів…».
Автори ідеї та проекту: Автори ідеї та проекту: В. Дзима, Ю. Задорожня, Ю. Кардаш, Г. Манжара, Л. Миколенко, Т. Чулкова. Музичний твір «Безтактова прелюдія in D» для клавесина (2018) композитора С. Леонтьєва.

Поділитися статтею

Івану Марчуку – 90

12 Травня, 2026

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК ЩИРО ВІТАЄ УКРАЇНСЬКОГО МИТЦЯ ІВАНА МАРЧУКА З ЮВІЛЕЙНИМ ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! Народжений у Тернополі, Залюблений у Канів, Визнаний у Світі До 90-річчя від дня народження лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, народного художника України, Почесного громадянина міста Канева – Івана Марчука Ім’я Івана Марчука є символом українського мистецтва у світі. Народжений на Тернопільщині, він зумів піднести національний живопис до рівня світового культурного явища, зберігши при цьому глибоку духовну прив’язаність до рідної землі. Художник, чиї твори експонувалися у багатьох країнах світу, а сам він увійшов до переліку «100 геніїв сучасності», усе життя залишається тонким і проникливим співцем неповторного українського краєвиду та подій української історії. Особливе місце у творчій долі митця посів Канів — місто духовного тяжіння української культури, освячене присутністю Тараса Шевченка. Саме з нашим містом пов’язана одна з важливих сторінок творчої біографії художника. У час, коли творчість Івана Марчука перебувала під негласною забороною радянської влади, у канівському музеї Тараса Шевченка, у 1982 році була організована його перша персональна виставка. Ця подія стала не лише вагомим мистецьким явищем, а й актом культурної сміливості та підтримки художника, чия творчість не вписувалася у рамки соцреалізму. Канів став одним із перших місць офіційного визнання митця в Україні, ще до його світової слави. Саме тут, на схилах над Дніпром, поблизу могили Кобзаря, художник створив низку пейзажів, у яких природа постає не просто зоровим образом, а живою матерією національної пам’яті. Канівські краєвиди у творчості Марчука сповнені особливої тиші, внутрішнього світла і філософської зосередженості. У них відчувається не лише захоплення красою дніпровських просторів, а й глибоке духовне переживання місця, яке для українців стало символом національного буття. Пейзажі, написані неподалік Тарасової Гори, демонструють характерну для митця манеру — складне мереживо мазків, що ніби тчуть живописне полотно з тисяч тонких ниток світла. Завдяки цій неповторній техніці авторського «пльонтанізму» природа у творах Марчука дихає, мерехтить і набуває майже космічного звучання. Художник не копіює реальність, він пропускає її через внутрішній духовний досвід, перетворюючи український краєвид на образ Вічності. Особливе місце серед творів, навіяних Каневом, посідає всесвітньо відома картина «Зійшов місяць над Дніпром» (1980, полотно, темпера, 69,5 х 89,5 см. Ж-281, Кн.-5368). У цьому полотні митець створив величний і водночас інтимний образ української ночі над Дніпром неподалік Канева. Сріблясте місячне світло, безмежний простір ріки, глибина неба і тиша канівських круч формують емоційний стан споглядання й духовного піднесення. Цей твір став не лише художнім образом природи, а й своєрідним зізнанням митця у любові до Канева – міста, де український ландшафт і національна пам’ять зливаються в єдине ціле. Для Івана Марчука Канів став місцем натхнення, простором духовного діалогу з Тарасом Шевченком, з українською історією та культурою. Саме тому його канівські роботи сприймаються як продовження великої традиції українського мистецтва, що поєднує природу, пам’ять і національну ідентичність. У Каневі народилася ідея створити власну «Шевченкіану». Під час творення картин художник застосував техніку «гризайлю», що дало можливість створити майже монохромні роботи, використавши однотонну гаму найтонших варіацій кольору, побудовану на віртуозному відчутті оптико-хроматичних можливостей. Лише окремі твори циклу є багатобарвними, але їх колорит дуже стриманий та шляхетно-вишуканий. Картини не лише ілюструють поетичні рядки Шевченкового «Кобзаря», а й відображають світобачення самого Івана Марчука, насамперед його історіософію. У 1994 році видавництво художньої літератури «Дніпро» у Києві надрукувало видання «Кобзаря» з митецьким доробком всесвітньо відомого художника, а сорок один оригінальний твір видатного Майстра, які стали основою фондової колекції Шевченківського національного заповідникапостійно експонуються на виставках у музеї Тараса Шевченка та музеях України. Сьогодні, у рік, коли українська спільнота відзначить 90-річчя митця, творчість Івана Марчука постає особливо вагомою для української культури. Вона переконує, що справжнє мистецтво народжується з любові до рідної землі, з духовного зв’язку з історією свого народу. Народжений на Тернопільщині, залюблений у Канів і визнаний у світі, Іван Марчук став одним із тих митців, через яких Україна промовляє до людства мовою високої культури та краси.

У Шевченківському національному заповіднику вшанували пам’ять жертв Другої світової війни

8 Травня, 2026

З нагоди 8 травня – Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, бібліотекарі Шевченківського національного заповідника організували низку пам’ятних заходів. Програма була спрямована на глибоке осмислення трагічних подій Другої світової війни, вшанування подвигу полеглих та утвердження цінності миру. (більше…)

Літературно-мистецький вечір пам’яті Максима Рильського

1 Травня, 2026

У бібліотеці Шевченківського національного заповідника відбувся літературно-мистецький вечір «Читачу! Поглянь, усміхнись: я твій, я не вмер, я живий!», присвячений пам’яті видатного українського поета – Максима Тадейовича Рильського. (більше…)

ДО 85-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИТЦЯ

Більше новин

Івану Марчуку – 90

12 Травня, 2026

У Шевченківському національному заповіднику вшанували пам’ять жертв Другої світової війни

8 Травня, 2026

Літературно-мистецький вечір пам’яті Максима Рильського

1 Травня, 2026

Графік відвідування:

9:30 – 17:00

Вихідний:

Понеділок

Замовлення екскурсій:

Контактні особи:

Тамара Філіпович

Юлія Ярмоленко

Напрямки діяльності

Пам’яткохоронна

Експозиційно-виставкова

Структура

Публічна інформація

Мапа сайту

Розроблено Farhus Digital Agency

©2021 Шевченківський національний заповідник