У ЦЕЙ ЧАС на ТАРАСОВІЙ ГОРІ…

1 Квітня, 2025

Учасники обласного семінару керівників закладів загальної середньої освіти з цілодобовим перебуванням дітей Черкаської області на Тарасовій Горі. Вклонилися Кобзарю, налюбувалися краєвидами Канівських Гір та могутнього Дніпра, прослухали цікаву розповідь-екскурсію від Лариси Миколенко, завідувача відділу наукових досліджень. (більше…)

Нещодавно, 28 березня, Тарасову Гору відвідала Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова

28 Березня, 2025

Під час відвідин пані Катаріна разом із заступником голови Черкаської ОВА Олександром Шамраєм та в.о. генерального директора Шевченківського національного заповідника Анатолієм Кононенком поклала квіти на могилу Тараса Шевченка, прослухала екскурсію від заступника генерального директора Світлани Брижицької та отримала цінний подарунок від Заповідника на згадку про відвідини Тарасової Гори. (більше…)

Усі публікації

Анонси подій

[tribe_events view="list"]

Більше подій

Колекція

Естамп «Сон» («На панщині пшеницю жала…»). Із серії «За мотивами «Кобзаря» Т. Шевченка.

Ілюстративний, побутовий. На першому плані під полукіпком спить молода жінка-селянка, біля неї – маленький хлопчик. За полукіпком, на тлі пшеничного лану та кулі сонця з променями, що охоплюють все небо, – молодий селянин ( з усміхненим обличчям, довгими вусами; у брилі,світлому одязі; у піднятих над головою руках тримає серп і пучок стебел пшениці). Кольори: білий, чорний, жовтий, коричневий. Під зображенням – графітним олівцем авторський напис і підпис: «Т.Шевченко. «Сон» («На панщині пшеницю жала…») В. Лопата».
Естамп «І досі сниться…». Ілюстрація до поезії Т.Шевченка « І досі сниться: під горою».

Побутовий, ілюстративний. На першому плані – біля тину сидить старий чоловік з маленьким хлопчиком на руках; хлопчик простягає руки до матері, яка поклавши руку на плече діда, стоїть поруч і дивиться на дитину. За ним, на тлі великої сонячної кулі, у гнізді на колесі, що на стовбурі дуба – три лелеки (середній стоїть, розправивши крила). На другому плані – на двох хатах гнізда з лелеками. Під зображенням – авторський напис і підпис графітним олівцем: «Т. Шевченко. «І досі сниться…», В. Лопата». Кольори: білий, чорний, блідо-бежевий.
Естамп. Ілюстрація до поеми Т. Г. Шевченка «Катерина» (Катерина під яблунею).

Ілюстративний. Портретний. На фоні листя, між яким проглядають яблука – погрудне зображення дівчини (профіль праворуч) у вишитій сорочці, в сережках. Руки підняті до розпущеного волосся, що перекинуте через плече. Кольори: коричневий, зелений, червоний, жовтий, чорний, рожевий, з відтінками. Внизу – авторські написи олівцем: ліворуч – «Катерина», праворуч – автограф художника.
Іконостас «Права стулка царських врат центральної іконостасної частини.- Із іконою «Святий свячщенномученник Власій.»

Предмет сакрального призначення. Права стулка царських врат (які є центральною частиною іконостасної стіни – визначального місця храму) – напівовальної форми, оздоблена (тло) традиційною українською сакральною різьбою – розкішним позолоченим барочним орнаментом, в основі якого – стилізоване листя і галузеві паростки, закручені в спіралі. В центрі стулки – прямокутне клеймо (із виступаючою стилізованою рамкою) з образом (іконою) святого священномученника Власія. Святого зображено на повний зріст, постать – анфас, голова повернена ¾ ліворуч, туди ж спрямований і погляд широко відкритих очей; з сивим довгим хвилястим волоссям, вусами, бородою. Верхній священницький одяг – фелонь (риза) – червоного кольору із золотистою каймою. З-під одягу внизу видно передки закритого взуття. Поверх фелоні – єпитрахиль (омофор) (подвійний рушникоподібний плат синьо-зеленого кольору із золотистою каймою), широка стрічка якого покладена на шию, а два довгих кінці спереду на погрудді з’єднані й спущені донизу. На грудях – хрест. Права рука святого згідно канону піднята в благословляючому жесті (хоча складені пальці руки можуть символізувати Учительство), у лівій руці – книга Евангелія під краєм є пітрахіля. Над головою св. Власія напис червоною фарбою: СВЩ. Власій. Тло нейтральне, темно-коричневе, лише висвітлене вгорі оранжево-жовтим кольором (своєрідна еманація святості). Фарбова гама, витримана в червоному, синьому, жовтому кольорах, – так звана «трійчатка».
Іконостас «Ліва стулка царських врат центральної іконостасної частини.- Із іконою «Свята Марія»

Предмет сакрального призначення. Ліва стулка царських врат (які є центральною частиною іконостасної стіни – визначального місця храму) – напівовальної форми, оздоблена (тло) традиційною українською сакральною різьбою – розкішним позолоченим барочним орнаментом, в основі якого – стилізоване листя і галузеві паростки, закручені в спіралі. В центрі стулки – прямокутне клеймо (із виступаючою стилізованою рамкою) з образом (іконою) Святої Діви Марії. Святу зображено на повний зріст, постать – анфас, злегка схилена голова повернена ¾ праворуч, туди ж спрямований і сумний погляд великих очей, обличчя овальне, брови чорні, тонкі, рівні, ніс прямий, губи повні; полиски світла на чолі (над правою бровою), на носі, на правій щоці і шиї. Верхній одяг – плащ-мафорій – синього кольору (із блакитними відблисками ліворуч). Туніка (нижній одяг) умовно із темно-синьої кофти та червоної (колір пожухлий до коричневого) спідниці (із синім тоном низу), драпірованої кількома складками. Спід одягу внизу видно передки закритого взуття. У правій руці на рівні грудей Свята Марія тримає хрест, ліва рука (видно кисть з–під мафорія) покладена на груди. Над головою Святої Марії напис червоною фарбою: Св. моч. Марія. Тло нейтральне, темно-коричневе, лише висвітлене вгорі оранжево-жовтим кольором (своєрідна еманація святості). Фарбова гама, витримана в синьому, червоному, жовто-коричневому кольорах, – так звана «трійчатка».
Естамп «Дівчина і поет»

Портретний. На першому плані – Тарас Шевченко: дивиться на глядача; по пояс; останніх років життя; без головного убору; права рука притискає до грудей букет волошок і бриль. Праворуч спиною до поета стоїть дівчина:у вишитій сорочці, із стрічкою на голові; у піднятих руках тримає кінці розірваної нитки.