У  2014 році введено в дію  Закон України «Про запобігання корупції»,який передбачив створення нової превентивної інституції, на яку було покладено завдання запобігання корупції, формування державної антикорупційної політики, перевірки майнових декларацій, контролю за фінансуванням політичних партій та низку інших функцій. НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом і гарантіями незалежності. Національне агентство є відповідальним перед Верховною Радою України і підконтрольним їй, а такожпідзвітним Уряду. Разом з тим, в органах виконавчої влади всіх рівнів мають бути визначені структурні підрозділи/особи, відповідальні за роботу із запобігання корупції.

Законом України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) передбачено здійснення на постійній основі в державних органах, підприємствах, установах, організаціях, які належать до сфери управління державних органів, низки комплексних заходів із запобігання та виявлення корупції. Такими заходами є, зокрема, запобігання, виявлення конфлікту інтересів та його врегулювання, розгляд повідомлень про корупцію та співпраця з викривачами, оцінювання корупційних ризиків, перевірка факту подання декларацій та, у передбачених законом випадках, інформування Національного агентства або інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері запобігання корупції. Антикорупційне законодавство визначає керівника органу (юридичної особи) головним суб’єктом здійснення антикорупційних заходів (ст. 61 Закону). Саме керівник наділений повноваженнями формувати і втілювати відомчу політику щодо запобігання та протидії корупції та несе відповідальність за її ефективність. Запобігання корупції у органі влади або організації має бути продовженням позиції керівника на дотримання курсу доброчесності, а реалізація антикорупційних заходів має бути таким же повноцінним та важливим аспектом.

З метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених Законом України,  на підприємствах, в установах, організаціях, які належать до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України визначаються уповноважені особи з питань запобігання та виявлення корупції (ч. 1 ст. 131 Закону України).

Відповідно до Закону України «По запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700 – VІІ з метою реалізації антикорупційної програми щодо виявлення, протидії та запобігання корупції та Наказу в.о. генерального директора  Валентини КОВАЛЕНКО (№134-а від 15 жовтня 2020 року) у Шевченківському національному заповіднику  призначено уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції.

Повідомити  про порушення працівниками Заповідника норм закону України «Про запобігання корупції» можна:

за телефоном:  04736-3-23-68

або  на електронну пошту: 2021tarasovagora@ukr.net

Запобігання та протидія корупції у публічному секторі – одне з пріоритетних завдань органів публічної влади, особливо у воєнний час, коли корупція може уповільнювати розвиток публічних інституцій і перемогу над ворогом.

Важливою умовою для досягнення цього завдання є виявлення та усунення у діяльності органів влади вразливостей, що дозволяють вчиняти корупційні та/або пов’язані з корупцією правопорушення. Проведення якісноїі дентифікації корупційних ризиків та вжиття необхідних заходів реагування потребує відповідного інструментарію.

Наказом Національного агентства від 28.12.2021 № 830/21 «Щодо вдосконалення процесу управління корупційними ризиками» затверджено Методологію управління корупційними ризиками (далі – Методологія), яка прийнята на заміну Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади1 та набирає чинності 04.06.2022. Ознайомитися з Методологією можна за посиланням:  

https://cutt.ly/dHBYl6e.

Методологію розроблено як універсальний інструмент із покроковою інструкцією (алгоритмом), у якому послідовно розкриті усі компоненти управління корупційними ризиками, зокрема, підготовки антикорупційної програми, що випливають з міжнародних та національних стандартів управління ризиками (наприклад, ДСТУ ISO 31000:2018 Менеджмент ризиків. Принципи та настанови).

Новинками Методології у порівнянні з чинною Методологією оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженою рішенням Національного агентства від 02.12.2016 № 126, є:

  1. Наголошення на важливості лідерської позиції керівника органу у впровадженні управління корупційними ризиками. Визначення ролі кожного з учасників цього процесу.
  2. Подання процедури управління корупційними ризиками як цілісного та циклічного процесу.
  3. Надання практичних інструментів для оцінювання корупційних ризиків: примірного плану оцінювання ризиків та підготовки антикорупційної програми; прикладів форм анкетування внутрішніх та зовнішніх заінтересованих сторін; рекомендацій щодо документування зібраної інформації про середовище органу; зразку реєстру ризиків.
  4. Розмежування корупційного ризику від джерела корупційного ризику. Наведення класифікації джерел корупційних ризиків.
  5. Визначення принципів, за якими мають розроблятися заходи з мінімізації корупційних ризиків.
  6. Пояснення зв’язку оцінювання корупційних ризиків з підготовкою антикорупційної програми.
  7. Встановлення вимоги до змісту антикорупційної програми, порядку її прийняття, процедур моніторингу, оцінки виконання та перегляду антикорупційної програми.
  8. Пояснення процедури публічного обговорення антикорупційної програми.

Просимо довести зазначену інформацію до відома керівників територіальних органів, районних в місті Києві державних адміністрацій, районнихв ійськових адміністрацій, підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління органу (у разінаявності).

Також нагадуємо, що погодження Національним агентством антикорупційних програм згідно зі ст. 19 Закону України «Про запобігання корупції» тимчасово призупинено до перемоги над ворогом та припиненнявоєнного стану.

Поширити