З історії Шевченківського національного заповідника
21 листопада 1989 року, 33 роки тому, постановою Ради Міністрів УРСР № 287 «Про створення Шевченківського національного заповідника в м. Каневі», заповіднику надано статус НАЦІОНАЛЬНОГО, підтверджений Указом Президента України «Про національні заклади культури» від 11 жовтня 1994 року № 587/94.
Новітня історія Чернечої гори в Каневі почалася ще 22 травня 1861 року, коли тут було поховано Тараса Шевченка — за його заповітом.
Влітку 1884 року на Тарасовій горі народним коштом збудували перший народний музей Кобзаря — «Тарасову світлицю», впорядкували його могилу, встановили монументальний чавунний пам’ятник-хрест.
10 червня 1918 року Рада Міністрів Української Держави визнала могилу Тараса Шевченка національною власністю.
Заповідник було створено у серпні 1925 року.
Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув влітку 1939 року з установленням на могилі Кобзаря величного бронзового пам’ятника та відкриттям літературно-меморіального музею.
Музейний ансамбль доповнив гранітний комплекс сходження (1977) і відтворена 1991 року «Тарасова світлиця».
Шевченківський національний заповідник — перший в Україні історико-культурний заповідник, удостоєний статусу національного.
