Повернутися до новин

Олекса Гірник

45 років тому, 21 січня на Тарасовій горі у Каневі  Олекса Гірник здійснив акт самоспалення в ім’я незалежності України.

Олекса Миколайович Гірник народився 28 березня 1912 року у селищі Богородчани  на Івано-Франківщині. Замолоду був прихильником незалежності України, через що відбув два з половиною роки ув’язнення в польських, а пізніше ще вісім років у радянських тюрмах і таборах.

Глибокої осені 1948 року Олекса Гірник повернувся в Україну. Тяжко переймався становищем України − його бентежило посилення русифікації у повоєнні часи. Взірцем для нього завжди був Тарас Шевченко. У  домашній бібліотеці було двотомне видання творів Кобзаря, яке він використовував як ліки для своєї зболеної, змученої душі. Таємно від родини писав листівки, спрямовані проти російської окупації та русифікації України. Всього таких листівок підготував близько тисячі.

У січні 1978 року виїхав до Канева, на могилу Кобзаря. Олекса Гірник розкидав листівки на Тарасовій горі, а   прощальний заклик:

«Протест проти російської окупації на Україні! Протест проти русифікації українського народу! Хай живе Самостійна Соборна Українська Держава! (Радянська, та не російська).
Україна для українців! З приводу 60-річчя проголошення самостійності України Центральною Радою 22 січня 1918 р. – 22 січня 1978 р. На знак протесту спалився Гірник Олекса з Калуша. Тільки в цей спосіб можна протестувати в Радянському Союзі!?». Після цього облив себе бензином і підпалив.

За проявлені громадську мужність і самопожертву, в 2007 року Олексі Гірнику було присвоєно звання  Героя України.

Олекса Гірник віддав заради свого народу найдорожче – життя. У  прощальному листі дружині Кароліні написав:«Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест – то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест – то пережиття, тортури української нації. Мій протест – то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець».

Тож кожного року 21 січня вшановуємо пам’ять українського патріота. І цього року біля пам’ятного знаку  Олексі Гірнику на Тарасовій горі зібралися представники ГО «Свобода», краєзнавці, жителі міста, працівники заповідника.  Олександр Гнучий  поділився своїми спогадами, поетеса Віра Носенко прочитала  вірші, присвячені нашій довгоочікуваній перемозі в російсько-українській війні. Сергій Леонтьєв провів екскурсію виставкою «Народжені вільними», частина експозиції якої присвячена пам’яті  Олексі Гірнику.

 

Поділитися статтею

Більше новин

Тарасова Гора: люди і події

12 Листопада, 2024

Вийшов друком збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тарасова Гора: люди і події», приуроченої до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка та 165-річчя його останнього приїзду в Україну, яка відбулася 28 травня 2024 р. Статті науковців присвячені боротьбі українства проти московської агресії, підкреслюється вагомість слова Тараса Шевченка у сучасних умовах; висвітлюються форми і методи музейної діяльності під час російсько-української війни, формування музейних колекцій, проблеми збереження національної культурно-мистецької спадщини та природного довкілля. Видання адресоване науковцям, шевченкознавцям, краєзнавцям, освітянам. Переглянути матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тарасова Гора: люди і події» та інші матеріали можна за посиланням>>>

Читати далі

Син сенатора Маккейна побував на Тарасовій горі

29 Жовтня, 2024

На Тарасовій горі у Каневі побував син американського сенатора Джона Маккейна, який був відомий постійною підтримкою України. Про це повідомила директорка Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко. (більше…)

Читати далі

Допомога фронту

2 Жовтня, 2024

Уже в перші тижні повномасштабної війни частина колективу Шевченківського національного заповідника активно долучилася до допомоги фронту. Зокрема, на Тарасовій Горі сформувався осередок із плетіння маскувальних сіток для ЗСУ. Нині вже 316 сіток відправлено нашим воїнам через Канівський волонтерський центр. Старий домашній одяг, спанбонд (закупляється за донати музейників і відвідувачів заповідника) швидко стають такими потрібними на фронті речами. (більше…)

Читати далі