Пам’ятай, що живеш…
18 липня 2023 року вся українська мистецька спільнота відзначає 105 – ту річницю народження народного художника України ВАСИЛЯ ЗАБАШТИ (м. Київ).
Для співробітників Шевченківського національного заповідника Василь Забашта був надійним досвідченим другом і мудрим порадником. Його ненав’язливе слово професійного живописця і вчителя слугувало значимим аргументом та мотиваційним чинником у багатьох питаннях.
Знайомство родини Забашт з Каневом відбулося ще у далекі 50-60-і роки ХХ століття, коли Василь Іванович почав працювати у Київському державному художньому інституті. Майже кожного літа привозив студентів на базу практики до Канева, насолоджуючись та рефлексуючи мальовничими краєвидами канівських гір понад Дніпром: «…Враження колосальні: високі гори, що біжать одна за одною. А Дніпро! А та неймовірна гама природних кольорів!!! Хотілося доторкнутися до тієї гами кольорів, яка змінювалась впродовж кожної миті. Навіть художнику важко передати на полотні ці враження складно!». З особливими відчуттями піднімався з студентами на могилу Тараса Шевченка: «…серце дрібно затремтіло, пережив неймовірні враження. Місце, яке обрав для оселі, стало місцем його спочинку».
Творчу та педагогічну роботу митець завжди поєднував з громадською. Став співорганізатором Всеукраїнської громадської організації «Зелений світ», очолював комісію із захисту екології, культури та природи України при Київській організації Національної спілки художників України, був активним членом Товариства пам’яток історії та культури України, відстоюючи духовні і матеріальні святині українського народу.
Його активна громадянська позиція знайшла свій вияв у боротьбі за видноколи Тарасової Гори у 90-і роки ХХ століття від посягань радянського Міненерго, промислової забудови канівських заповідних територій. Василь Іванович включився у загальномасштабну акцію протесту і разом з українським народом відстояв лівобережжя напроти могили Тараса Шевченка.
Чернеча Гора, Могила Кобзаря та Канів назавжди стали особливими місцями для родини. У Шевченківському національному заповіднику зберігаються роботи художника, присвячені канівській тематиці середини ХХ століття: «Музей Тараса Шевченка в Каневі», «Канів. Чернеча Гора», «На Чернечій горі. Канів», «Похмурий день. З Чернечої гори», «Порив вітру. На Чернечій горі».
У 2003 році у Шевченківському національному заповіднику була організована персональна виставка митця «Святої України слава», після якої автор подарував Заповіднику портрет Тараса Шевченка із пророчою назвою «Борітеся – поборете». За два роки по смерті видатного художника, дякуючи родині митця: дружині Людмилі Іванівні, дітям, відомим в Україні митцям – Галині і Ростиславу Забаштам, на Тарасовій Горі було створено ще один мистецький проект під назвою «Заповіт Василя Забашти». Тематичне монументальне полотно «Прометей духу», над яким митець працював впродовж семи років, було подароване родиною художника та стало центральним музейним предметом у тематичному розділі експозиції «Тарас Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство».
Ми пам’ятаємо і шануємо Василя Івановича, а його роботи продовжують справу Вчителя і Художника, презентуючи українське образотворче мистецтво на національному та світовому рівні з вершини Тарасової Гори.
