Повернутися до новин

В своїй хаті своя й правда…

22 червня, напередодні дня Святої Трійці, в одну з найголовніших поминальних субот на Тарасовій Горі відбулося урочисте вручення престижних відзнак Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т.Г.Шевченка «В СВОЇЙ ХАТІ СВОЯ Й ПРАВДА, І СИЛА, І ВОЛЯ».

Ця премія вручається за значний подвижницький внесок у розбудову Української Держави, просвітницьку діяльність у сфері збереження національної культури, освіти та історії. Цьогорічними лауреатами стали: вокальний дует народних артисток України «ТЕЛЬНЮК: Сестри» (Київ); громадський діяч та науковець, засновник Фонду «Рідна країна» Микола ТОМЕНКО (Київ); талановитий український художник, заслужений художник України, член Національної спілки художників України, родич Тараса Шевченка по лінії його рідного брата Микити Микола ЛИХОШВА.

Традиційно, в цей день на Тарасовій горі проходить нагородження учасників заключного ІІІ-го туру чергового квест-марафону «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?», який проводиться спільно з Міністерством освіти і науки України та Шевченківським національним заповідником та має на меті виховання національного світогляду, патріотизму в українському суспільстві, передусім у молоді, через опанування потужного пласту національної культури, що розвивалася безпосередньо на світоглядних засадах Тараса Шевченка.

Метою заходу стало долучення широких верств суспільства до поглибленого ознайомлення з творчістю та життям поета і художника. До участі у квест-марафоні запрошуються всі шанувальники творчості Шевченка без будь-яких вікових та географічних обмежень. До квест-марафону 2024 року долучилося вчителі шкіл, науковці, учні, студенти – представники різних регіонів України.

Цей велелюдний марафон почався 9 березня, перші два тури його відбулися дистанційно, а останній –третій проходив у Шевченківському національному заповіднику. Проект реалізовується з використанням музейної експозиції та за участі в журі конкурсу представника Шевченківського заповідника. Учасники декламують свої улюблені твори Тараса Шевченка та в інтерактивному режимі ілюструють, з допомогою музейної експозиції, важливі події і яскраві факти з життя поета, пов’язані з цим твором. А після завершення конкурсу підводяться підсумки квест-марафону та відбувається урочисте нагородження переможців у конференц–залі музею, де щасливі переможці отримують дипломи та грошові винагороди від Фонду. Тож, переможцями цього року стали: Кібець Евеліна – Єва, Гончаров Олександр – ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Ліпчанський Олександр – ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Мазур Вікторія – учениця 10 класу Хоровецького ліцею Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, Рекун Богдан – учень 7 –Б класу КЗ «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради, Шварцман Дар’я – учениця 9 класу ОЗО «Новодмитрівський ліцей Костянтинівської міської ради», наразі м. Черкаси.

Майже всі, з ким приходилось спілкуватися у процесі реалізації і по завершенні цього проекту, запевняли, що вони назавжди запам’ятають свій приїзд до Канева і святкову та надзвичайно теплу і родинну атмосферу Кобзаревого дому – так, наче це була зустріч із самим Тарасом Шевченком.

Шевченківський національний заповідник щиро вітає переможців і дякує всім, хто взяв участь у квесті, та запрошує до подальшої співпраці на шляху до феномену Тараса Шевченка.

Алла Яхімович,

старший науковий співробітник відділу наукових досліджень

 

Поділитися статтею

Більше новин

Собор старший за москву, але під московським патріархатом!

22 Серпня, 2024

Куди ж дивиться держава? (більше…)

Читати далі

99 років з часу оголошення території могили Т. Г. Шевченка державним заповідником

20 Серпня, 2024

Новітня сторінка в історії Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року, коли українська земля навіки прийняла пророка національного відродження, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Цього дня було виконано його заповітну волю – знайти вічний спочинок в Україні. Відразу ж перейменована на Тарасову гору, ця вершина стала одним із національних центрів єднання українців довкола ідеї створення Української Соборної Держави. (більше…)

Читати далі

Відбулись Затуливітрівські читання

8 Серпня, 2024

На Канівщині відбулися традиційні 22-гі Затуливітрівські читання У Каневі на Чернечій горі та в мальовничому Бучаку на Дніпровських схилах днями пройшли вже традиційні 22-гі Затуливітрівські читання. Вони присвячені світлій пам’яті відомого українського поета, прозаїка, перекладача та журналіста Володимира Затуливітра. Адже саме на цій землі в історичному та містичному Бучаку на Козацькому шпилі знайшов він свій вічний спочинок. Як і в попередні роки, Канівщина зібрала чимало поціновувачів поетичного слова та українських традицій з різних куточків країни. У минулому році Національна спілка письменників України, Шевченківський національний заповідник та благодійний фонд Володимира Затуливітра започатковали Всеукраїнську літературну премію імені цього видатного митця. Цьогоріч під час урочистостей було вручено премію імені Затуливітра прекрасній поетесі, відомій журналістці Світлані Короненко-Слабошпицькій за збірку «Поезії». Учасники читань висловили щиру подяку народному депутату України по Канівсько-Золотоніському округу Віталію Войцехівському, який удруге фінансово підтримує лауреатів цього конкурсу. І не лише цього, а й конкурсів дитячих, як-от “Роду криниця віща”. На Тарасовій горі було підбито підсумки дитячого конкурсу читців поезій Володимира Затуливітра, який щорічно організовує та проводить очільниця обласної “Просвіти”, відома освітянка Олена Фещенко. Юні переможці цього конкурсу читців-декламаторів отримали дипломи та невеликі премії. Були нагороджені дипломами 1-ого ступеня учні: Софія Мостова із Канівської дитячої школи мистецтв, Анастасія Зеленько, Черкаський колегіум «Берегиня», Костянтин Озірський із Коробівської школи, Золотоніського району, Олександр Томенко із Черкаської гімназії №31 та Вероніка Арапова із Черкаської школи № 24. А дипломи 2-го ступеня отримали Сніжана Ярошинська, Черкаський колегіум «Берегиня», Андрій Марченко із Коробівської школи, Марія Терещенко та Марія Шевченко із Канівської школи мистецтв. Було відзначено і вчителів, які підготували юних читців-переможців: Любов Озірську, Анастасію Ярмоленко та Олену Фещенко. Впродовж кількох годин у залі Шевченківського музею в щирій атмосфері лунали українська поезія та пісня. Кожен присутній міг як згадати добрим словом Володимира Затуливітра, так і прочитати його чи власні поезії. Музичну програму дарували присутнім народний аматорський хор української народної та сучасної пісні “Диво-Птах” під керівництвом Тетяни Білаш, онуки славетного композитора Олександра Білаша, та “голос Майдану” Володимир Гонський. Продовжились урочисті заходи у славетному Бучаку. Тут, на Козацькому шпилі, пошанівне коло біля могили Володимира Затуливітра згуртували – одна із засновниць Затуливітрівських читань, відома канівська поетка Віра Носенко та представник Благодійного фонду імені Затуливітра Дмитро Іванов. На садибі поета, де Володимир Затуливітер провів останні роки життя, звучали його поезії у чудовому виконанні Миколи Чорного, лунали звуки кобзи, які дарував присутнім юний канівський кобзарик Тарас Лаврентьєв… А ще учасники читань оглянули виставку “мамаїв” художника Олександра Кравченка (Сотника Григорівського). Традиційно пройшли й частування в Поетовім саду… «Ці та інші заходи оприявлювали справжній талант видатного митця слова з чорноземно масною українською метафорикою, – так охарактеризувала цьогорічні Затуливітрівські читання очільниця Шевченківського національного заповідника, знана в Україні поетка Валентина Коваленко. – Вірю, що Шевченківський національний заповідник, об’єднавши зусилля із благодійним фондом Володимира Затуливітра, робить добру справу з утвердження української України. І дай Боже й надалі її продовжувати…» Довідково. Володимир Затуливітер – відомий український поет, прозаїк, публіцист, перекладач та журналіст. Зокрема, Іван Драч свого часу назвав Затуливітра одним з найвидатніших явищ в українській літературі. Він був лауреатом кількох літературних премій. Його твори перекладені більш як десятьма мовами. Останні роки життя Володимира Івановича тісно пов’язані з Канівщиною, – тут на хуторі Бучак він написав свої найкращі збірки поезій та прози. Тут у січні 2003 року за загадкових обставин трагічно обірвалося його життя. У Бучаку на Козацькому шпилі Володимир Затуливітер був похований.

Читати далі