Повернутися до новин

Вітаємо з ювілеєм Т. М. Лебединську!

Шевченківський національний заповідник щиро вітає з важливою, красивою датою ТЕТЯНУ МИКОЛАЇВНУ ЛЕБЕДИНСЬКУ, прекрасну людину, шанованого й відомого науковця з яскравою та цікавою долею.

85 років — це величезне багатство! Все, що було, все, що є і що буде, – все цінне і неповторне! Бажаємо Вам перебувати у цьому багатстві і множити його ще довго-довго! Роки досвіду та знань звели Вас на високий п’єдестал. Суму ваших добрих справ не вийде порахувати! Скільки випробувань випало в житті — а Ви залишилися міцною, життєрадісною, подаючи приклад молодим. Ви й сьогодні сповнені рішучості та ентузіазму, і ці риси характеру завжди нас надихали. Кожна мить, проведена поряд із Вами цінна та незабутня. Дякуємо за Ваші досвід та поради.

Шановна Тетяно Миколаївно, бажаємо Вам міцного здоров’я, оригінальних ідей і наукових відкриттів, натхнення, реалізації творчих проектів, позитивних емоцій та приємних моментів, не лише цього дня, а назавжди! Нехай спокійними будуть думки про сьогодення та майбутнє! Нехай Ваш життєвий досвід допомагає у будь-якій ситуації, Ваша мудрість допомагає приймати правильні рішення. Нехай стежка життя в’ється шляхом успіху і везіння. З Днем народження!

       

  Тетяна Миколаївна Лебединська —донька українського письменника Миколи Шпака. Народилась 23 ютого 1937 р. у м. Київ. Кандидат філософських наук, член Національної спілки письменників України, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня (2007), лауреат Всеукраїнського культурно-наукового фонду Тараса Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» (2011), нагороджена медаллю «До 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка» (2014), медаллю «За особистий внесок у розвиток освіти, науки і культури» Малої академії наук України (2014), організатор 20-ти міжнародних семінарів «Санкт-Петербург — Україна» (з 2000 року), організатор Міжнародного наукового семінару  «РОЛІТ в історії української культури» у 2021 р., ініціаторка встановлення меморіальної дошки письменникам, які жили в будинку РОЛІТ (робітників літератури) (вулиця Богдана Хмельницького, 68, Київ).

Автор низки публікацій у періодичних виданнях на тему «Український Петербург», «Т. Г. Шевченко і Санкт-Петербург», «Україна і Санкт-Петербург». Автор книг «Санкт-Петербург і Україна» (2002), «Шевченківські місця Санкт-Петербурга» (2002), «Т. Г. Шевченко в Санкт-Петербурзі» (2004), «Діячі науки і культури з України» (2007), «Український некрополь Санкт-Петербурга» 2007), «М. П. Гребінка — градобудівничий Санкт-Петербурга» (2008), «І. Мазепа кавалер ордена Андрія Первозванного» (2008), численних статей, перекладів з арабської мови.

Переклала українською мовою твори арабських письменників (у співавторстві з Ігорем Лебединським) — І. Абд аль-Кудуса, Д. Зейдана, М. НуаймеМ. Дарвіша, Т. Канафані та ін. Працює також в галузі літературознавства і критики, автор статей і рецензій про українську культуру

Поділитися статтею

Більше новин

Заняття з питань щодо поводження із вибухонебезпечними предметами

31 Травня, 2022

27 травня у конференц-залі музею Тараса Шевченка для працівниківШевченківського національного заповідника відбулися заняття з питань щодо поводження із вибухонебезпечними предметами у воєнний час за участю інспекторів Управніння ДСНС України у Черкаській області Анатолія Скитиби та Анастасії Гейзе. Рятувальники провели інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо характерних ознак вибухонебезпечних предметів та поводження у разі їх виявлення.

Читати далі

Тарасова гора: люди і події

27 Травня, 2022

24 травня 2022 року  у музеї Тараса Шевченка відбулася  Міжнародна науково-практична конференція «ТАРАСОВА ГОРА: люди і події», присвячена 175-річчю написання Тарасом Шевченком циклу поезій «В казематі». Участь у конференції взяли науковці Шевченківського національного заповідника та у форматі Zoom-конференції  гості з Черкас, Києва, Львова, Казахстану, Канади. Вітальним словом конференцію розпочала в.о.генерального директора Валентина Коваленко. Надалі конференція перейшла у формат пленарного засідання. Під час дискусій учасники торкалися актуальних проблем шевченкознавства в рамках таких основних тем: актуальність Шевченкового «Свою Україну любіть», стратегія творення «Українського світу» в умовах воюючої держави, Тарас Шевченко як символ свободи в національній літературі, Мангистау – хранитель шевченківських традицій. Зокрема, у своїх доповідях учасники конференції торкалися питань Шевченкіани Миколи Лисенка у колекції раритетних видань Шевченківського національного заповідника, монументальної шевченкіани, актуальності образу та поезії Тараса Шевченка в російсько-українській війні, образів українців у графічній Шевченкіані Софії Караффи, ролі Шевченкового слова у збереженні національної ідентичності українців за межами Батьківщини, будівництва Канівської ГЕС в контексті вшанування пам'яті Тараса Шевченка. Доповідь Вікторії Дзими про наукову співробітницю Шевченківського національного заповідника Зінаїду Тарахан-Березу обов’язково стане початком нового напрямку досліджень видатних сучасників-шевченкознавців, які продовжують подвижницьку справу М.Максимовича. М.Біляшівського, В.Шевченка, В.Гнилосирова щодо розширення науково-експозиційного простору музею і популяризації історико-культурної спадщини меморіалу Кобзаря. Дякуємо кожному, хто долучився до участі у конференції і запрошуємо до подальшої співпраці.

Читати далі

День вишиванки

19 Травня, 2022

Сьогодні вишиванка надихає та об’єднує мільйони українців по всьому світу, незалежно від віку, статі, професії… Одягнути вишиванку — означає заявити на весь світ “я — українець”. Сьогодні вишиванка — це один із символів України, як і сміливість. Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті, є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі, символізує родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Цей національний одяг зшиває нас у єдину націю, дає можливість висловити любов, біль та надію через різноманіття технік. Адже у всьому світі вже знають, що бути українцем — це любити все живе навкруги і рідну землю понад усе, носити вишиванку — це засвідчувати свою  приналежність до віковічної української культурної традиції. Сьогодні українські вишиванки одягають військові, залізничники, медики, кухарі, люди різних професій — їхня щоденна праця наближає Україну до перемоги. https://www.youtube.com/watch?v=7AoF0KH5U6g https://www.youtube.com/watch?v=MbkSi-0sGDg

Читати далі