Спільні наукові заходи по вшануванню пам’яті В.Г. Шевченка у Мошнах
11 червня 2023 року минув 131-й рік від дня смерті Варфоломія Шевченка – троюрідного брата Тараса Шевченка, стараннями якого у ХІХ ст. була збережена українська Святиня. З 2012 року, заходи, присвячені вшануванню пам’яті великого патріота, істинного християнина проходять у Каневі на Тарасовій Горі та Успенському соборі, де ім’я Варфоломія Григоровича поминається на Заказній Літургії.
Цього року місцем проведення пам’ятних заходів стало с. Мошни на Черкащині, у якому під час останньої поїздки в Україну під арештом перебував Тарас Шевченко. Щоб полегшити становище поета приїздив до Мошен і Варфоломій Шевченко. Цей факт із біографії поета розкритий у експозиції мошенського Музею Тараса Шевченка. Ініціативу науковців Шевченківського національного заповідника, а саме завідувачки сектору Заповідника, організатора заходів по вшануванню пам’яті В.Г. Шевченка у Каневі, Долгіч Н.В. провести спільні заходи у Мошнах підтримала завідувачка Музею Тараса Шевченка Грицик Г.Г.
Заходи проводились на трьох локаціях. Перша – музей, у якому відбулася реєстрація всіх учасників та оглядова екскурсія музейною експозицією, яку віртуозно провела завідувачка музею Ганна Грицик. Як показали результати реєстрації, на урочистості до Мошен прибули науковці Шевченківського національного заповідника (Канів) – заступниця генерального директора по науковій роботі Брижицька С.А., завідувачки секторами Сіленко Л.Г. та Долгіч Н.В. Поважна делегація прибула із Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» (Шевченкове), у складі якої – генеральна директорка Заповідника Шевченко Л.М, заступниця генерального директора по науковій роботі Метик Л.І, в. о. головної зберігачки фондів Молокова Т.І., заступник по господарству Забожко Т. Краєзнавчий музей Петра та Семена Гулаків-Артемовських представляла в. о. директорки Сухорученко А.В.; Камянський історико-культурний заповідник – директорка Таран Г.М. До участі у заходах долучилися Марценюх І.А. – доктор юридичних наук, доцентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка та членкиня Національної спілки журналістів, науковець Нестеренко В.І.
Друга локація – територія села Мошни. Захоплюючу екскурсію по мошнівських пам’ятках історії та культури провів краєзнавець, директор Центру дитячої та юнацької творчості – Якименко М.М. Учасники зустрічі відвідали Спасо-Преображенську церкву, памятку архітектури ХІХ ст. У цьому храмі відбулося поминання Варфоломія Шевченка на Заказній Літургії та поминальній службі, які відслужив настоятель храму о. Олег (Мархацевич).
Третьою локацією, яка приймала гостей, став Центр дитячої та юнацької творчості, де відбулося засідання круглого столу «Людина, що нею можна похвалитися перед усіма земляками» та поминальний обід. Із вітальним словом до учасників круглого столу звернулася заступниця генерального директора Шевченківського національного заповідника Брижицька С.А. та подарувала музеєві альбом «Тарасова гора в образотворчому мистецтві», книгу Ройциної О.В. «Эта самая любовь…» та інші видання Заповідника, усі гості отримали випуск наукового вісника «Чернеча Гора». Від канівської делегації завідувачка музею Ганна Грицик прийняла святкову хлібину, яку розділили на обіді між усіма гостями. Слова привітання прозвучали і від Г.Г. Грицик та прапраонуки Тараса та Варфоломія Шевченків, щевченкознавиці Наталки Лисенко, яка вийшла на звязок дистанційно (Київ – Франкфурт-на- Майні).
В ході проведення круглого столу було переглянуто відеоряд «Сторінками життя В.Г. Шевченка», присвяченого 130-річчю від дня смерті (автори – завідувачі секторами Шевченківського національного заповідника Долгіч Н.В. та Кардаш Ю.А.) Прозвучала поезія Пантелеймона Куліша «Варфоломієві Шевченкові 1862 рік» у виконанні Злати та Світлани Корнієнків. Уривок із поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» – «Лебедин» прочитала Поліна Білик-Мовіла. Учасники художньої самодіяльності Марина Биковець та Валентин Аліханов подарували гостям пісню на слова Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя».
З доповідями на засіданні круглого столу виступили: Метик Л.І. (Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка») – «Щирий друг Кобзаря», Райкова О.В. (Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник) – «Варфоломій Шевченко і Корсуньщина», Грицик Г.Г. (Музей Тараса Шевченка в Мошнах) – «Тараса Шевченка памятають… Памятають і Мошни», Сіленко Л.Г. (Шевченківський національний заповідник) – «Василь Маслов (Маслій) – перший біограф Тараса Шевченка», Сухорученко А.В. (Краєзнавчий музей Петра та Семена Гулаків-Артемовських) – «Хранителі Тарасової світлиці», Нестеренко В.І. (членкиня Національної спілки журналістів України) – «Життя і доля музейних колекцій у першій половині ХХ ст.», Марцелюх І.А. (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) – «Релігійні погляди Тараса Шевченка», Таран Г.М. (Камянський історико-культурний заповідник) – «Перебування Тараса Шевченка на Камянській землі, місця, події, факти і легенди». Заявки на участь у круглому столі надіслали 15 науковців та, на жаль, не всі змогли прибути до Мошен. Організатори зустрічі запевнили усіх присутніх, що всі доповіді будуть розміщені у збірнику матеріалів круглого столу «Людина, що нею можна похвалитися перед усіма земляками». Всі учасники зустрічі були одностайні в думці, що такі зустрічі музейників варто частіше проводити в кожному місті чи селі, де розташовані музейні заклади. Так благодатна земля і жителі села Мошен разом із гостями вшанували пам’ять великого подвижника у справі збереження місця вічного спочинку Тараса Шевченка – Варфоломія Григоровича Шевченка.
 |
 |
Як і в попередні роки, Канівщина зібрала чимало поціновувачів поетичного слова та українських традицій з різних куточків країни.
У минулому році Національна спілка письменників України, Шевченківський національний заповідник та благодійний фонд Володимира Затуливітра започатковали Всеукраїнську літературну премію імені цього видатного митця. Цьогоріч під час урочистостей було вручено премію імені Затуливітра прекрасній поетесі, відомій журналістці Світлані Короненко-Слабошпицькій за збірку «Поезії». Учасники читань висловили щиру подяку народному депутату України по Канівсько-Золотоніському округу Віталію Войцехівському, який удруге фінансово підтримує лауреатів цього конкурсу. І не лише цього, а й конкурсів дитячих, як-от “Роду криниця віща”.
На Тарасовій горі було підбито підсумки дитячого конкурсу читців поезій Володимира Затуливітра, який щорічно організовує та проводить очільниця обласної “Просвіти”, відома освітянка Олена Фещенко. Юні переможці цього конкурсу читців-декламаторів отримали дипломи та невеликі премії. Були нагороджені дипломами 1-ого ступеня учні: Софія Мостова із Канівської дитячої школи мистецтв, Анастасія Зеленько, Черкаський колегіум «Берегиня», Костянтин Озірський із Коробівської школи, Золотоніського району, Олександр Томенко із Черкаської гімназії №31 та Вероніка Арапова із Черкаської школи № 24. А дипломи 2-го ступеня отримали Сніжана Ярошинська, Черкаський колегіум «Берегиня», Андрій Марченко із Коробівської школи, Марія Терещенко та Марія Шевченко із Канівської школи мистецтв. Було відзначено і вчителів, які підготували юних читців-переможців: Любов Озірську, Анастасію Ярмоленко та Олену Фещенко.
Впродовж кількох годин у залі Шевченківського музею в щирій атмосфері лунали українська поезія та пісня. Кожен присутній міг як згадати добрим словом Володимира Затуливітра, так і прочитати його чи власні поезії.
Музичну програму дарували присутнім народний аматорський хор української народної та сучасної пісні “Диво-Птах” під керівництвом Тетяни Білаш, онуки славетного композитора Олександра Білаша, та “голос Майдану” Володимир Гонський.
Продовжились урочисті заходи у славетному Бучаку. Тут, на Козацькому шпилі, пошанівне коло біля могили Володимира Затуливітра згуртували – одна із засновниць Затуливітрівських читань, відома канівська поетка Віра Носенко та представник Благодійного фонду імені Затуливітра Дмитро Іванов.
На садибі поета, де Володимир Затуливітер провів останні роки життя, звучали його поезії у чудовому виконанні Миколи Чорного, лунали звуки кобзи, які дарував присутнім юний канівський кобзарик Тарас Лаврентьєв… А ще учасники читань оглянули виставку “мамаїв” художника Олександра Кравченка (Сотника Григорівського). Традиційно пройшли й частування в Поетовім саду…
«Ці та інші заходи оприявлювали справжній талант видатного митця слова з чорноземно масною українською метафорикою, – так охарактеризувала цьогорічні Затуливітрівські читання очільниця Шевченківського національного заповідника, знана в Україні поетка Валентина Коваленко. – Вірю, що Шевченківський національний заповідник, об’єднавши зусилля із благодійним фондом Володимира Затуливітра, робить добру справу з утвердження української України. І дай Боже й надалі її продовжувати…»
Довідково. Володимир Затуливітер – відомий український поет, прозаїк, публіцист, перекладач та журналіст. Зокрема, Іван Драч свого часу назвав Затуливітра одним з найвидатніших явищ в українській літературі. Він був лауреатом кількох літературних премій. Його твори перекладені більш як десятьма мовами. Останні роки життя Володимира Івановича тісно пов’язані з Канівщиною, – тут на хуторі Бучак він написав свої найкращі збірки поезій та прози. Тут у січні 2003 року за загадкових обставин трагічно обірвалося його життя. У Бучаку на Козацькому шпилі Володимир Затуливітер був похований.