Виставка робіт Михайла Біласа

Вельмиповажні гості Тарасової Гори!

1 серпня 2024 року вся українська спільнота відзначатиме 100-річчя з дня народження народного художника України (1995), майстра народного текстилю Михайла Біласа (1924-2016).

«Великим художником і незламним сином України» назвав видатного митця, народного художника України Михайла Біласа його земляк, відомий український поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Дмитро Павличко.

Михайло Білас народився у 1924 році на Станіславщині (тепер Івано-Франківська область) у родині, де трепетно шанували і берегли українські традиції. Михайло завжди був активним учасником народних дійств: щедрування, колядування, купальських забав, Великодніх святкувань тощо. Все це створювало позитивне середовище, що активно впливало на формування мистецьких смаків та вподобань юнака і, врешті, стало тим міцним ґрунтом, на якому зросли і розвинулися різнопланові здібності і неабиякий художній хист майбутнього митця.

Він спробував себе на професійній сцені Дрогобицького музично-драматичного театру як вокаліст і хореограф (1944-1948 роках), для професійного володіння голосом навіть вступив на навчання у Львівську музичну школу. Згодом став студентом факультету текстилю Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв (2004). Працював художником у Львівському Будинку моделей, де йому довелося займатися не лише створенням образів, а і виставково-експозиційною діяльністю. Цей досвід збагатив художника знаннями про сучасні технічні прийоми та засоби художньої реалізації мистецьких проектів.

У той час Михайло Білас відкрив для себе аплікацію: він зумів професійно поєднати на одній площині кілька подій, які відбуваються в різний час у різних місцях, хоча багатосюжетність та різноплановість, здебільшого, притаманна живопису.

На Тарасовій горі твори митця експонувалися у 1978 році. У експозиції було представлено близько ста мистецьких творів у різних техніках – гобелени ткані, вишиті, ворсові; килими, виконані мішаним та перебірним ткацтвом і в’язанням; ткані верети і ліжники; вишивані доріжки, серветки й подушки; декоративні ляльки і аплікації. Значну частину творів, представлених на виставці у Каневі, становила «Шевченкіана» Михайла Біласа. Особливий інтерес у відвідувачів викликали авторські аплікації за мотивами творів Тараса Шевченка «Катерина» (1968), «Тополя» (1978), «Садок вишневий коло хати» (1978), гобелен «Портрет Тараса Шевченка» (1978) та вовняні килими: «Катерина» (1975) та «Думи мої, квіти мої, діти» (1978), які автор подарував у фондову колекцію музею. За пів року виставку оглянуло понад шістдесят тисяч відвідувачів!

В ознакування славного 100-літнього ювілею Михайла Біласа, впродовж серпня 2024 року, у музеї Тараса Шевченка експонуватиметься його авторська мистецька виставкаіз фондової колекції Шевченківського національного заповідника як данина пам’яті народному художнику України,чия творчість стала безцінним набутком національної культури.

Запрошуємо відвідати Шевченківський меморіал, пошанувати пам’ять Тараса Шевченка та відвідати мистецькі виставки творів Івана Марчука (м. Київ), Валерія Франчука (м. Київ), Тамари Гордової (м. Черкаси) та Михайла Біласа (м. Трускавець).

Поділитися статтею

Спасибі тобі, мій друже-брате…

1 Грудня, 2024

28 листопада 2024 року у конференц-залі Шевченківського національного заповідника відбулася презентація наукового збірника «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», присвяченого 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. Це видання розкриває сторінки спілкування поета із його троюрідним братом та свояком Варфрломієм Шевченком, постать якого стала знаковою на життєвому шляху Тараса Шевченка та в історії його могили в Каневі. Справа купівлі Тарасом Шевченком наділу землі на канівських горах, похорон його у Каневі та тридцятилітнє опікування могилою поета були тісно пов’язані з іменем Варфоломія Шевченка, стараннями якого у ХІХ ст. була збережена українська Святиня. Упорядкувала збірник Надія Долгіч, завідувач сектору «Тарас Шевченко в житті і творчості», організатор заходів по вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка, макет видання виготовив наш земляк, співробітник видавництва «Панмедія» (Київ) Іван Кугно. Збірник вийшов у видавництві «Панмедія» тиражем 100 примірників, 104 сторінки з ілюстраціями. Видання «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», представлене шістьма розділами, два з яких – «Листи Тараса Шевченка до Варфоломія Шевченка 1859–1861 роки» і «Листи Варфоломія Шевченка до Тараса Шевченка 1846–1860 роки» – подані за репринтним виданням «Листування Тараса Шевченка» під редакцією Сергія Єфремова (Брама-Україна, 2013). Інші розділи, а саме: «Листи Варфоломія Шевченка до сучасників Тараса Шевченка 1861–1882 роки» – за рукописними матеріалами Відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, «Споминки про Тараса Григоровича Шевченка» – за виданням «Спогади про Тараса Шевченка» (Дніпро, 2010), «Долі знак» (сторінки біографії В. Г. Шевченка) – за різними друкованими джерелами, «Вшанування пам’яті В. Г. Шевченка (2012–2023)» – за опублікованими статтями упорядника даного збірника про заходи проведені Шевченківським національним заповідником. У розділах «Листи» збережено оригінальну лексику, орфографію та пунктуацію. Знаком долі можна вважати зустріч Тараса Шевченка із своїм троюрідним братом і свояком Варфоломієм Шевченком у Кирилівці 1844 року. Поет неодноразово відвідував родину Варфоломія і найдовше гостював у Корсуні влітку 1859 року, повернувшись із заслання. У справі купівлі землі, будівництва хати і навіть одруження Тарас радився із Варфоломієм. Збереглося 23 листи Тараса Шевченка до Варфоломія і 11 Варфоломієвих листів до Тараса, які подані в цьому виданні. Після смерті поета, Варфоломій Григорович першим висловив думку поховати Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі. Про це він написав у листі до Михайла Лазаревського у Петербург. Разом із своєю родиною був на похороні поета в Києві і в Каневі. Тридцять років опікувався могилою, впорядковував її, взявши спочатку в оренду землю з могилою, а потім викупив її. У 1875 році спогади батька про Тараса Шевченка записав і літературно оформив його син Йосип Шевченко. 1876 року «Споминки про Тараса Григоровича Шевченка» були вперше опубліковані у львівському журналі «Правда» №1-2. Варфоломій Григорович Шевченко закінчив свій земний шлях 11червня 1892 року у селі Буряківка на Житомирщині, де й був похований. Після Чорнобильської трагедії, це село потрапило в зону посиленого радіаційного контролю. Могилу В. Г. Шевченка так і не вдалося розшукати. Із 2012 року колектив Шевченківського національного заповідника разом із гостями Тарасової гори вшановує пам’ять В. Г. Шевченка в Каневі. У щирій молитві згадується ім’я Варфоломія Григоровича в стінах древнього Успенського собору, де стояла домовина із прахом Тараса Шевченка і де щороку молився він «за чисту поетову душу». Після закінчення літургії покладаються квіти на могилу Кобзаря, в конференц-залі проходять наукові засідання з виступами науковців з різних міст України, переглядом презентацій, присвячених життєвому шляху В. Г. Шевченка та його нащадків. У 2023 році заходи з вшанування пам’яті Варфоломія Шевченка вперше відбулися за межами Канева – у селі Мошни Черкаського району, де перебував під арештом Тарас Шевченко під час останньої поїздки в Україну. На презентації виступили: Валентина Коваленко – в.о. генерального директора Шевченківського національного заповідника, кандидат педагогічних наук, Ганна Грицик – завідувачка Музею Т.Г. Шевченка у с. Мошни, Іван Кугно – співробітник видавництва «Панмедія», Костянтин Андрієнко – головний спеціаліст міського відділу культури. Учасники презентації переглянули відео «Знак долі», яке підготували завідувачі секторами музею Надія Долгіч та Юрій Кардаш. Вірш Пантелеймона Куліша, присвячений Варфоломієві Шевченкові, прозвучав у виконанні старшого наукового співробітника музею Алли Яхімович. Уривки із листів братів Тараса та Варфоломія Шевченків були прочитані співробітником музею Олександром Близнюком. Пісенне вітання подарував учасникам презентації беззмінний учасник заходів, присвячених вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка, народний аматорський хоровий колектив «Зорецвіт» міського будинку культури, керівник Наталя Апонасевич. Ми свято бережемо пам’ять про добродіїв, чиїми стараннями була збережена могила поета в Каневі, яка стала не просто місцем вічного спочинку українського Генія, а національною Святинею. Віднині ім`я людини, достойної вічної пам’яті, не загубиться серед великого числа шанувальників Кобзаря, а стане прикладом безмежної відданості і безкорисливого служіння Генію.

Чи реальний третій майдан?

30 Листопада, 2024

"Круглі" майданні дати зрушують щоразу якусь особливу внутрішню енергію, що розметрежує твій світ, розтривожує, "розпаковує" спогади пережитого і вчиняє спонуку до роздумів про наше українське сьогоденне і завтрашнє буття. (більше…)

Тарасова Гора: люди і події

12 Листопада, 2024

Вийшов друком збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тарасова Гора: люди і події», приуроченої до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка та 165-річчя його останнього приїзду в Україну, яка відбулася 28 травня 2024 р. Статті науковців присвячені боротьбі українства проти московської агресії, підкреслюється вагомість слова Тараса Шевченка у сучасних умовах; висвітлюються форми і методи музейної діяльності під час російсько-української війни, формування музейних колекцій, проблеми збереження національної культурно-мистецької спадщини та природного довкілля. Видання адресоване науковцям, шевченкознавцям, краєзнавцям, освітянам. Переглянути матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тарасова Гора: люди і події» та інші матеріали можна за посиланням>>>

Виставка робіт Михайла Біласа

Більше новин

Спасибі тобі, мій друже-брате…

1 Грудня, 2024

Чи реальний третій майдан?

30 Листопада, 2024

Тарасова Гора: люди і події

12 Листопада, 2024

Графік відвідування:

9:30 – 17:00

Вихідний:

Понеділок

Замовлення екскурсій:

Контактні особи:

Тамара Філіпович

тел. 096-392-16-92

Напрямки діяльності

Пам’яткохоронна

Експозиційно-виставкова

Структура

Публічна інформація

Мапа сайту

Розроблено Farhus Digital Agency

©2021 Шевченківський національний заповідник