Новини

Тарасова Гора: люди і події

12 Листопада, 2024

Вийшов друком збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тарасова Гора: люди і події», приуроченої до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка та 165-річчя його останнього приїзду в Україну, яка відбулася 28 травня 2024 р. Статті науковців присвячені боротьбі українства проти московської агресії, підкреслюється вагомість слова Тараса Шевченка у сучасних умовах; висвітлюються форми і методи музейної діяльності під час російсько-української війни, формування музейних колекцій, проблеми збереження національної культурно-мистецької спадщини та природного довкілля. Видання адресоване науковцям, шевченкознавцям, краєзнавцям, освітянам. Переглянути матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тарасова Гора: люди і події» та інші матеріали можна за посиланням>>>

Читати далі

Син сенатора Маккейна побував на Тарасовій горі

29 Жовтня, 2024

На Тарасовій горі у Каневі побував син американського сенатора Джона Маккейна, який був відомий постійною підтримкою України. Про це повідомила директорка Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко. (більше…)

Читати далі

Допомога фронту

2 Жовтня, 2024

Уже в перші тижні повномасштабної війни частина колективу Шевченківського національного заповідника активно долучилася до допомоги фронту. Зокрема, на Тарасовій Горі сформувався осередок із плетіння маскувальних сіток для ЗСУ. Нині вже 316 сіток відправлено нашим воїнам через Канівський волонтерський центр. Старий домашній одяг, спанбонд (закупляється за донати музейників і відвідувачів заповідника) швидко стають такими потрібними на фронті речами. (більше…)

Читати далі

З нагоди Дня захисників і захисниць України

1 Жовтня, 2024

Сьогодні, 1 жовтня, з нагоди Дня захисників і захисниць України на Тарасовій Горі відбулася зустріч-діалог із учасниками бойових дій 2014-2024 років «Герої серед нас: минуле і сьогодення». Учасниками заходу стали працівники заповідника та учні 10 - 11 класів Канівської гімназії імені Івана Франка. (більше…)

Читати далі

До 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка

26 Вересня, 2024

У Шевченківському національному заповіднику 26 вересня 2024 року відбулися Десяті Міжнародні Шевченківські читання «Наукові здобутки у вивченні біографії Тараса Шевченка», присвячені 210-й річниці з дня народження митця та 175-ліття завершення експедиції на Арал. Науковий захід проведено спільно з вченимий дослідниками України(міста Запоріжжя, Збараж, Звенигородка, Знам’янка, Канів, Київ, КривийРіг, Львів, Переяслав, Славута, Ужгород, Черкаси; с. Качанівка Прилуцького району Чернігівської області, с. Сковродинівка Богодухівського району Харківської області, с. Трипілля Обухівського району Київської області, с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області)і Казахстану(міста Астана, Алмати, Форт-Шевченка). (більше…)

Читати далі

Собор старший за москву, але під московським патріархатом!

22 Серпня, 2024

Куди ж дивиться держава? (більше…)

Читати далі

99 років з часу оголошення території могили Т. Г. Шевченка державним заповідником

20 Серпня, 2024

Новітня сторінка в історії Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року, коли українська земля навіки прийняла пророка національного відродження, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Цього дня було виконано його заповітну волю – знайти вічний спочинок в Україні. Відразу ж перейменована на Тарасову гору, ця вершина стала одним із національних центрів єднання українців довкола ідеї створення Української Соборної Держави. (більше…)

Читати далі

Відбулись Затуливітрівські читання

8 Серпня, 2024

На Канівщині відбулися традиційні 22-гі Затуливітрівські читання У Каневі на Чернечій горі та в мальовничому Бучаку на Дніпровських схилах днями пройшли вже традиційні 22-гі Затуливітрівські читання. Вони присвячені світлій пам’яті відомого українського поета, прозаїка, перекладача та журналіста Володимира Затуливітра. Адже саме на цій землі в історичному та містичному Бучаку на Козацькому шпилі знайшов він свій вічний спочинок. Як і в попередні роки, Канівщина зібрала чимало поціновувачів поетичного слова та українських традицій з різних куточків країни. У минулому році Національна спілка письменників України, Шевченківський національний заповідник та благодійний фонд Володимира Затуливітра започатковали Всеукраїнську літературну премію імені цього видатного митця. Цьогоріч під час урочистостей було вручено премію імені Затуливітра прекрасній поетесі, відомій журналістці Світлані Короненко-Слабошпицькій за збірку «Поезії». Учасники читань висловили щиру подяку народному депутату України по Канівсько-Золотоніському округу Віталію Войцехівському, який удруге фінансово підтримує лауреатів цього конкурсу. І не лише цього, а й конкурсів дитячих, як-от “Роду криниця віща”. На Тарасовій горі було підбито підсумки дитячого конкурсу читців поезій Володимира Затуливітра, який щорічно організовує та проводить очільниця обласної “Просвіти”, відома освітянка Олена Фещенко. Юні переможці цього конкурсу читців-декламаторів отримали дипломи та невеликі премії. Були нагороджені дипломами 1-ого ступеня учні: Софія Мостова із Канівської дитячої школи мистецтв, Анастасія Зеленько, Черкаський колегіум «Берегиня», Костянтин Озірський із Коробівської школи, Золотоніського району, Олександр Томенко із Черкаської гімназії №31 та Вероніка Арапова із Черкаської школи № 24. А дипломи 2-го ступеня отримали Сніжана Ярошинська, Черкаський колегіум «Берегиня», Андрій Марченко із Коробівської школи, Марія Терещенко та Марія Шевченко із Канівської школи мистецтв. Було відзначено і вчителів, які підготували юних читців-переможців: Любов Озірську, Анастасію Ярмоленко та Олену Фещенко. Впродовж кількох годин у залі Шевченківського музею в щирій атмосфері лунали українська поезія та пісня. Кожен присутній міг як згадати добрим словом Володимира Затуливітра, так і прочитати його чи власні поезії. Музичну програму дарували присутнім народний аматорський хор української народної та сучасної пісні “Диво-Птах” під керівництвом Тетяни Білаш, онуки славетного композитора Олександра Білаша, та “голос Майдану” Володимир Гонський. Продовжились урочисті заходи у славетному Бучаку. Тут, на Козацькому шпилі, пошанівне коло біля могили Володимира Затуливітра згуртували – одна із засновниць Затуливітрівських читань, відома канівська поетка Віра Носенко та представник Благодійного фонду імені Затуливітра Дмитро Іванов. На садибі поета, де Володимир Затуливітер провів останні роки життя, звучали його поезії у чудовому виконанні Миколи Чорного, лунали звуки кобзи, які дарував присутнім юний канівський кобзарик Тарас Лаврентьєв… А ще учасники читань оглянули виставку “мамаїв” художника Олександра Кравченка (Сотника Григорівського). Традиційно пройшли й частування в Поетовім саду… «Ці та інші заходи оприявлювали справжній талант видатного митця слова з чорноземно масною українською метафорикою, – так охарактеризувала цьогорічні Затуливітрівські читання очільниця Шевченківського національного заповідника, знана в Україні поетка Валентина Коваленко. – Вірю, що Шевченківський національний заповідник, об’єднавши зусилля із благодійним фондом Володимира Затуливітра, робить добру справу з утвердження української України. І дай Боже й надалі її продовжувати…» Довідково. Володимир Затуливітер – відомий український поет, прозаїк, публіцист, перекладач та журналіст. Зокрема, Іван Драч свого часу назвав Затуливітра одним з найвидатніших явищ в українській літературі. Він був лауреатом кількох літературних премій. Його твори перекладені більш як десятьма мовами. Останні роки життя Володимира Івановича тісно пов’язані з Канівщиною, – тут на хуторі Бучак він написав свої найкращі збірки поезій та прози. Тут у січні 2003 року за загадкових обставин трагічно обірвалося його життя. У Бучаку на Козацькому шпилі Володимир Затуливітер був похований.

Читати далі

Виставка робіт Михайла Біласа

31 Липня, 2024

Вельмиповажні гості Тарасової Гори! 1 серпня 2024 року вся українська спільнота відзначатиме  100-річчя з дня народження народного художника України (1995), майстра народного текстилю Михайла Біласа (1924-2016). «Великим художником і незламним сином України» назвав видатного митця, народного художника України Михайла Біласа його земляк, відомий український поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Дмитро Павличко. Михайло Білас народився у 1924 році на Станіславщині (тепер Івано-Франківська область) у родині, де трепетно шанували і берегли українські традиції. Михайло завжди був активним учасником народних дійств: щедрування, колядування, купальських забав, Великодніх святкувань тощо. Все це створювало позитивне середовище, що активно впливало на формування мистецьких смаків та вподобань юнака і, врешті, стало тим міцним ґрунтом, на якому зросли і розвинулися різнопланові здібності і неабиякий художній хист майбутнього митця.
Він спробував себе на професійній сцені Дрогобицького музично-драматичного театру як вокаліст і хореограф (1944-1948 роках), для професійного володіння голосом навіть вступив на навчання у Львівську музичну школу. Згодом став студентом факультету текстилю Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв (2004). Працював художником у Львівському Будинку моделей, де йому довелося займатися не лише створенням образів, а і виставково-експозиційною діяльністю. Цей досвід збагатив художника знаннями про сучасні технічні прийоми та засоби художньої реалізації мистецьких проектів. У той час Михайло Білас відкрив для себе аплікацію: він зумів професійно поєднати на одній площині кілька подій, які відбуваються в різний час у різних місцях, хоча багатосюжетність та різноплановість, здебільшого, притаманна живопису.
На Тарасовій горі твори митця експонувалися у 1978 році. У експозиції було представлено близько ста мистецьких творів у різних техніках – гобелени ткані, вишиті, ворсові; килими, виконані мішаним та перебірним ткацтвом і в’язанням; ткані верети і ліжники; вишивані доріжки, серветки й подушки; декоративні ляльки і аплікації. Значну частину творів, представлених на виставці у Каневі, становила «Шевченкіана» Михайла Біласа. Особливий інтерес у відвідувачів викликали авторські аплікації за мотивами творів Тараса Шевченка «Катерина» (1968), «Тополя» (1978), «Садок вишневий коло хати» (1978), гобелен «Портрет Тараса Шевченка» (1978) та вовняні килими: «Катерина» (1975) та «Думи мої, квіти мої, діти» (1978), які автор подарував у фондову колекцію музею. За пів року виставку оглянуло понад шістдесят тисяч відвідувачів! В ознакування славного 100-літнього ювілею Михайла Біласа, впродовж серпня 2024 року, у музеї Тараса Шевченка експонуватиметься його авторська мистецька виставкаіз фондової колекції Шевченківського національного заповідника як данина пам’яті народному художнику України,чия творчість стала безцінним набутком національної культури.   Запрошуємо відвідати Шевченківський меморіал, пошанувати пам'ять Тараса Шевченка та відвідати мистецькі виставки творів Івана Марчука (м. Київ), Валерія Франчука (м. Київ), Тамари Гордової (м. Черкаси) та Михайла Біласа (м. Трускавець).

Читати далі