Повернутися до новин

400 років з дня смерті Петра Конашевича-Сагайдачного

20 квітня 2022 року виповнюється 400 років з дня смерті талановитого українського полководця, політичного діяча, гетьмана реєстрового козацтва, кошового отамана Запорізької Січі — Петра Конашевича-Сагайдачного (бл. 1570–1622).

Петро Сагайдачний. Гравюра 1622 року

 

Гетьман Сагайдачний навчався в славетній Острозькій академії – центрі тогочасного інтелектуального й духовного життя. Він дбав про підвищення культурного рівня козаків, був опікуном православної церкви, меценатом православних братств та братських шкіл.

Під його керівництвом запорозьке військо здобуло перемоги над Кримським ханством, Османською імперією та Московським царством. Провівши військову реформу Петро Сагайдачний перетворив розрізнені загони козаків на регулярну армію. Як один із засновників козацького флоту очолював морські походи на швидкісних човнах-«чайках».

У 1618 році 20 тисячне козацьке військо на чолі з гетьманом Сагайдачним спільно із польськими воїнами розбило російську армію та оточило Москву. І лише з доброї волі українського полководця не були підірвані оборонні стіни Москви, та вона не була вщент спалена. Сагайдачний відвів війська козаків від російської столиці, а поляки не наважилися продовжити війну самостійно. В результаті походу 1 грудня 1618 було укладене Деулінське перемир’я між Російською державою та Річчю Посполитою, за яким під владу короля поверталися втрачені свого часу українські Чернігівщина з Сіверщиною та ще майже три десятки великих міст і земель навколо них.

Ім`я славетного гетьмана тісно пов’язане з Канівшиною, адже місцем постійного його перебування був Трахтемирів – тодішня столиця українського реєстрового козацтва. «Подібно як козацька твердиня Д. Вишневецького на острові Мала Хортиця відіграла значну роль в консолідації і в організації запорозького козацтва, так дуже подібну ролю відіграв Терехтемирів в організації українського реєстрового козацтва, – писав очільник Наукової ради при Світовому конгресі вільних українців, академік Любомир Винар.

14 жовтня 2018 року у Трахтемирові, з ініціативи Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» (директор Тарас Теліженко), встановлено пам’ятний знак Петру Конашевичу-Сагайдачному і його козакам, на пошанування пам’яті славного українського гетьмана та в ознаменування 400-річчя перемоги над московитами. Скульптором пам’ятного знака із каменю-піщаника став Роман Турецький, а стилізований під середньовічний шрифт розробив Микола Теліженко.

Пам’ять про героїв визвольної боротьби українського народу назавжди залишиться у наших серцях.

Пам’ятний знак гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному і його козакам (с. Трахтемирів)
Пам’ятний знак гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному і його козакам (с. Трахтемирів)

 

Поділитися статтею

Більше новин

Презентація збірника

27 Червня, 2024

23 червня 2024 року, у день великого християнського свята Трійці, на території Музею Тараса Шевченка у селі Мошни  пройшли святково-благодійні заходи «Зелена неділя гостей закликає», у  яких взяли участь учасники художньої самодіяльності Мошнівської  територіальної громади та учні шкіл. Як і щодень, гостинно були відчинені двері Музею Тараса Шевченка для відвідувачів, а екскурсії завідувачки музею Ганни Грицик викликали захоплення слухачів. Захід відкрила і провела начальник відділу культури, молоді і спорту Леся Гаврилюк. Привітала гостей та учасників свята завідувачка Музею Тараса Шевченка Ганна Грицик. Учасники художньої самодіяльності причарували гостей  українськими піснями і сценічними постановками. З метою збору коштів на потреби ЗСУ на святі були представлені вироби, виконані у техніці декупажу, орігамі, дитячі вироби та смачний куліш із пиріжками з капустою, яблуками та іргою. У ході свята було проведено презентацію збірника «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», який підготували  і видали у 2024 році науковці Шевченківського національного заповідника. Збірник присвячений 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка та вшануванню пам’яті його троюрідного брата Варфоломія Шевченка, стараннями якого у ХІХ ст. була збережена українська Святиня, могила поета у Каневі. У 1859 році Тарас Шевченко перебував у Мошнах під арештом і для поліпшення умов його перебування сюди приїздив Варфоломій Шевченко. Після смерті Тараса Шевченка і його поховання у Каневі на Чернечій горі, Варфоломій Григорович тридцять літ опікувався могилою поета, сприймаючи її як національну Святиню. «Варфоломей Шевченко така людина, що нею можна похвалитись перед усіма земляками» - писав про нього український письменник Пантелеймон Куліш.  Презентацію збірника провела завідувач сектору «Тарас Шевченко у житті і творчості» відділу наукових досліджень Шевченківського національного заповідника Надія Долгіч, упорядник збірника та організатор заходів по вшануванню пам’яті В.Г. Шевченка. Гостям та учасникам свята було подароване останнє видання науково-публіцистичного вісника Шевченківського національного заповідника «Чернеча Гора», до музею подаровано збірник «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…».

Читати далі

В своїй хаті своя й правда…

26 Червня, 2024

22 червня, напередодні дня Святої Трійці, в одну з найголовніших поминальних субот на Тарасовій Горі відбулося урочисте вручення престижних відзнак Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т.Г.Шевченка «В СВОЇЙ ХАТІ СВОЯ Й ПРАВДА, І СИЛА, І ВОЛЯ». Ця премія вручається за значний подвижницький внесок у розбудову Української Держави, просвітницьку діяльність у сфері збереження національної культури, освіти та історії. Цьогорічними лауреатами стали: вокальний дует народних артисток України «ТЕЛЬНЮК: Сестри» (Київ); громадський діяч та науковець, засновник Фонду «Рідна країна» Микола ТОМЕНКО (Київ); талановитий український художник, заслужений художник України, член Національної спілки художників України, родич Тараса Шевченка по лінії його рідного брата Микити Микола ЛИХОШВА. Традиційно, в цей день на Тарасовій горі проходить нагородження учасників заключного ІІІ-го туру чергового квест-марафону «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?», який проводиться спільно з Міністерством освіти і науки України та Шевченківським національним заповідником та має на меті виховання національного світогляду, патріотизму в українському суспільстві, передусім у молоді, через опанування потужного пласту національної культури, що розвивалася безпосередньо на світоглядних засадах Тараса Шевченка. Метою заходу стало долучення широких верств суспільства до поглибленого ознайомлення з творчістю та життям поета і художника. До участі у квест-марафоні запрошуються всі шанувальники творчості Шевченка без будь-яких вікових та географічних обмежень. До квест-марафону 2024 року долучилося вчителі шкіл, науковці, учні, студенти – представники різних регіонів України. Цей велелюдний марафон почався 9 березня, перші два тури його відбулися дистанційно, а останній –третій проходив у Шевченківському національному заповіднику. Проект реалізовується з використанням музейної експозиції та за участі в журі конкурсу представника Шевченківського заповідника. Учасники декламують свої улюблені твори Тараса Шевченка та в інтерактивному режимі ілюструють, з допомогою музейної експозиції, важливі події і яскраві факти з життя поета, пов’язані з цим твором. А після завершення конкурсу підводяться підсумки квест-марафону та відбувається урочисте нагородження переможців у конференц–залі музею, де щасливі переможці отримують дипломи та грошові винагороди від Фонду. Тож, переможцями цього року стали: Кібець Евеліна – Єва, Гончаров Олександр – ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Ліпчанський Олександр - ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Мазур Вікторія – учениця 10 класу Хоровецького ліцею Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, Рекун Богдан – учень 7 –Б класу КЗ «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради, Шварцман Дар'я – учениця 9 класу ОЗО «Новодмитрівський ліцей Костянтинівської міської ради», наразі м. Черкаси. Майже всі, з ким приходилось спілкуватися у процесі реалізації і по завершенні цього проекту, запевняли, що вони назавжди запам’ятають свій приїзд до Канева і святкову та надзвичайно теплу і родинну атмосферу Кобзаревого дому – так, наче це була зустріч із самим Тарасом Шевченком. Шевченківський національний заповідник щиро вітає переможців і дякує всім, хто взяв участь у квесті, та запрошує до подальшої співпраці на шляху до феномену Тараса Шевченка. Алла Яхімович, старший науковий співробітник відділу наукових досліджень  

Читати далі

“Спасибі тобі, мій друже-брате…”

2 Червня, 2024

Ще одне наукове видання, присвячене 210-річниці від дня народження Тараса Шевченка, побачило світ завдяки старанням науковців Шевченківського національного заповідника. У видавництві «Панмедія» (Київ) вийшов науковий збірник «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», який розкриває сторінку спілкування Тараса Шевченка із троюрідним братом та свояком Варфоломійовичем Шевченком, постать якого стала знаковою на життєвому шляху поета. Розкрита роль Варфоломія Шевченка у збереженні української Святині у буремному ХІХ столітті. Подано матеріал про вшанування пам’яті  В.Г. Шевченка у Каневі (2012-2022 роки) та селі Мошни  (2023 рік). Видання представлене шістьма розділами: «Листи Тараса Шевченка до Варфоломія Шевченка 1859-1861 роки», «Листи Варфоломія Шевченка до Тараса Шевченка 1846-1860 роки», «Листи  Варфоломія Шевченка до сучасників Тараса Шевченка 1861-1882 роки», «Споминки про Тараса Григоровича  Шевченка», «Долі знак», «Вшанування пам’яті В.Г. Шевченка (2012-2023)» та ілюстроване чорно-білими та кольоровими світлинами. Упорядник збірника – завідувач сектору «Життя і творчість Тараса Шевченка», організатор заходів по вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка  Надія Долгіч, макет і верстка – Івана Кугно. \Видання розраховане на шевченкознавців, науковців та широке коло читачів, зацікавлених сторінками біографії Тараса Шевченка та близьких йому людей.

Читати далі