Повернутися до новин

Воєнні злочини росії проти українських об’єктів культурної спадщини та закладів культури

Станом на 30 липня 2022 року Міністерство культури та інформаційної політики зафіксувало вже 450 епізодів воєнних злочинів росії проти української культурної спадщини.

Тож нині внаслідок обстрілів окупантів зазнали руйнацій і пошкоджень вже 135 об’єктів культурної спадщини. Зокрема, це 23 пам’ятки національного значення, 105 пам’яток місцевого значення, 108 об’єктів цінної історичної забудови та 7 щойновиявлених об’єктів культурної спадщини.

Внаслідок дій окупантів були знищені або постраждали 346 мистецьких об’єктів та закладів культури.

На жаль, 14 об’єктів на Донеччині, Київщині, Сумщині та Чернігівщині зазнали повного знищення. Зокрема, це:

 

Дім молитви христян-євангелістів у м. Торецьк, Донецької обл. (релігійна споруда),

Всесвяцький православний скит Святогірської лаври у с. Тетянівка, Донецької обл. (релігійна споруда),

Пам’ятник митрополиту Ігнатію Маріупольському у Маріуполі, Донецької обл. (меморіальний пам’ятник),

Бібліотека православної церкви св. Петра Могили у Маріуполі, Донецької обл. (бібліотечне зібрання),

Музей історії та археології Маріупольського державного університету у Маріуполі, Донецької обл. (музейне зібрання),

Пам’ятник гетьману Петру Сагайдачному в смт Мангуш, Донецької обл. (меморіальний пам’ятник),

Пам’ятник загиблим воїнам АТО в смт Мангуш, Донецької обл. (меморіальний пам’ятник),

Георгіївська православна церква у с. Заворичі, Київської обл. (щойновиявлений об’єкт культурної спадщини та релігійна споруда),

Вознесенська православна церква у с. Лук’янівка, Київської обл. (щойновиявлений об’єкт культурної спадщини та релігійна споруда),

Пам’ятник землякам, загиблим у зоні АТО/ООС у смт Бородянка, Київської обл. (меморіальний пам’ятник),

Сільська бібліотека у с. Підгайне, Київської обл. (бібліотечна будівля та зібрання),

Краєзнавчий музей у смт Іванків, Київської обл. (музейна будівля та зібрання),

Старовинна залізнична станція у м. Охтирка, Сумської обл. (об’єкт цінної історичної забудови),

Старовинна паркова альтанка у Чернігові (об’єкт цінної історичної забудови).

 

«Ці цифри, на жаль, не є фінальними і списки пошкоджених релігійних споруд фахівці продовжують уточнювати. Наразі ще близько 50 епізодів перебувають на перевірці», – сказала заступниця Міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.

Допомагайте також фіксувати злочини рф на національній платформі: https://culturecrimes.mkip.gov.ua/.

Нагадаємо, руйнування об’єктів культурної спадщини – воєнний злочин за Гаазькою конвенцією 1954 року.

 

Поділитися статтею

Більше новин

Спасибі тобі, мій друже-брате…

1 Грудня, 2024

28 листопада 2024 року у конференц-залі Шевченківського національного заповідника відбулася презентація наукового збірника «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», присвяченого 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка. Це видання розкриває сторінки спілкування поета із його троюрідним братом та свояком Варфрломієм Шевченком, постать якого стала знаковою на життєвому шляху Тараса Шевченка та в історії його могили в Каневі. Справа купівлі Тарасом Шевченком наділу землі на канівських горах, похорон його у Каневі та тридцятилітнє опікування могилою поета були тісно пов’язані з іменем Варфоломія Шевченка, стараннями якого у ХІХ ст. була збережена українська Святиня. Упорядкувала збірник Надія Долгіч, завідувач сектору «Тарас Шевченко в житті і творчості», організатор заходів по вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка, макет видання виготовив наш земляк, співробітник видавництва «Панмедія» (Київ) Іван Кугно. Збірник вийшов у видавництві «Панмедія» тиражем 100 примірників, 104 сторінки з ілюстраціями. Видання «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», представлене шістьма розділами, два з яких – «Листи Тараса Шевченка до Варфоломія Шевченка 1859–1861 роки» і «Листи Варфоломія Шевченка до Тараса Шевченка 1846–1860 роки» – подані за репринтним виданням «Листування Тараса Шевченка» під редакцією Сергія Єфремова (Брама-Україна, 2013). Інші розділи, а саме: «Листи Варфоломія Шевченка до сучасників Тараса Шевченка 1861–1882 роки» – за рукописними матеріалами Відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України, «Споминки про Тараса Григоровича Шевченка» – за виданням «Спогади про Тараса Шевченка» (Дніпро, 2010), «Долі знак» (сторінки біографії В. Г. Шевченка) – за різними друкованими джерелами, «Вшанування пам’яті В. Г. Шевченка (2012–2023)» – за опублікованими статтями упорядника даного збірника про заходи проведені Шевченківським національним заповідником. У розділах «Листи» збережено оригінальну лексику, орфографію та пунктуацію. Знаком долі можна вважати зустріч Тараса Шевченка із своїм троюрідним братом і свояком Варфоломієм Шевченком у Кирилівці 1844 року. Поет неодноразово відвідував родину Варфоломія і найдовше гостював у Корсуні влітку 1859 року, повернувшись із заслання. У справі купівлі землі, будівництва хати і навіть одруження Тарас радився із Варфоломієм. Збереглося 23 листи Тараса Шевченка до Варфоломія і 11 Варфоломієвих листів до Тараса, які подані в цьому виданні. Після смерті поета, Варфоломій Григорович першим висловив думку поховати Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі. Про це він написав у листі до Михайла Лазаревського у Петербург. Разом із своєю родиною був на похороні поета в Києві і в Каневі. Тридцять років опікувався могилою, впорядковував її, взявши спочатку в оренду землю з могилою, а потім викупив її. У 1875 році спогади батька про Тараса Шевченка записав і літературно оформив його син Йосип Шевченко. 1876 року «Споминки про Тараса Григоровича Шевченка» були вперше опубліковані у львівському журналі «Правда» №1-2. Варфоломій Григорович Шевченко закінчив свій земний шлях 11червня 1892 року у селі Буряківка на Житомирщині, де й був похований. Після Чорнобильської трагедії, це село потрапило в зону посиленого радіаційного контролю. Могилу В. Г. Шевченка так і не вдалося розшукати. Із 2012 року колектив Шевченківського національного заповідника разом із гостями Тарасової гори вшановує пам’ять В. Г. Шевченка в Каневі. У щирій молитві згадується ім’я Варфоломія Григоровича в стінах древнього Успенського собору, де стояла домовина із прахом Тараса Шевченка і де щороку молився він «за чисту поетову душу». Після закінчення літургії покладаються квіти на могилу Кобзаря, в конференц-залі проходять наукові засідання з виступами науковців з різних міст України, переглядом презентацій, присвячених життєвому шляху В. Г. Шевченка та його нащадків. У 2023 році заходи з вшанування пам’яті Варфоломія Шевченка вперше відбулися за межами Канева – у селі Мошни Черкаського району, де перебував під арештом Тарас Шевченко під час останньої поїздки в Україну. На презентації виступили: Валентина Коваленко – в.о. генерального директора Шевченківського національного заповідника, кандидат педагогічних наук, Ганна Грицик – завідувачка Музею Т.Г. Шевченка у с. Мошни, Іван Кугно – співробітник видавництва «Панмедія», Костянтин Андрієнко – головний спеціаліст міського відділу культури. Учасники презентації переглянули відео «Знак долі», яке підготували завідувачі секторами музею Надія Долгіч та Юрій Кардаш. Вірш Пантелеймона Куліша, присвячений Варфоломієві Шевченкові, прозвучав у виконанні старшого наукового співробітника музею Алли Яхімович. Уривки із листів братів Тараса та Варфоломія Шевченків були прочитані співробітником музею Олександром Близнюком. Пісенне вітання подарував учасникам презентації беззмінний учасник заходів, присвячених вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка, народний аматорський хоровий колектив «Зорецвіт» міського будинку культури, керівник Наталя Апонасевич. Ми свято бережемо пам’ять про добродіїв, чиїми стараннями була збережена могила поета в Каневі, яка стала не просто місцем вічного спочинку українського Генія, а національною Святинею. Віднині ім`я людини, достойної вічної пам’яті, не загубиться серед великого числа шанувальників Кобзаря, а стане прикладом безмежної відданості і безкорисливого служіння Генію.

Читати далі

Чи реальний третій майдан?

30 Листопада, 2024

"Круглі" майданні дати зрушують щоразу якусь особливу внутрішню енергію, що розметрежує твій світ, розтривожує, "розпаковує" спогади пережитого і вчиняє спонуку до роздумів про наше українське сьогоденне і завтрашнє буття. (більше…)

Читати далі

Тарасова Гора: люди і події

12 Листопада, 2024

Вийшов друком збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тарасова Гора: люди і події», приуроченої до 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка та 165-річчя його останнього приїзду в Україну, яка відбулася 28 травня 2024 р. Статті науковців присвячені боротьбі українства проти московської агресії, підкреслюється вагомість слова Тараса Шевченка у сучасних умовах; висвітлюються форми і методи музейної діяльності під час російсько-української війни, формування музейних колекцій, проблеми збереження національної культурно-мистецької спадщини та природного довкілля. Видання адресоване науковцям, шевченкознавцям, краєзнавцям, освітянам. Переглянути матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тарасова Гора: люди і події» та інші матеріали можна за посиланням>>>

Читати далі