Повернутися до новин

«Всесвітній день вишиванки» отримав Гран-прі на Європейському саміті культурної спадщини-2022

Два українські проєкти отримали нагороди у конкурсі Європейської культурної спадщини-2022 – European Heritage Awards/Europa Nostra. Так, ініціатива «Всесвітній день вишиванки» виборола Гран-Прі конкурсу, а проєкт «Андріївська церква» – став лауреатом.

Нагородження відбулося в Державному оперному театрі Праги 26 вересня. 5 лауреатів Гран-прі, а також «переможець громадського вибору» (Public Choice Award) були обрані серед 30 номінантів з 18 країн континенту за «найбільші досягнення цього року».

World Vyshyvanka Day стала володарем Public Choice Award. Ця ініціатива набрала найбільшу кількість голосів під час онлайн-опитування, в якому взяли участь майже 11 тисяч громадян з усієї Європи. Організатори презентували її як «щорічне міжнародне свято, яке сприяє збереженню культової української вишиванки як важливого елементу спадщини українського народу».

Цього року вперше в історії переможець Public Choice Award отримає грошову винагороду в розмірі 10 тисяч євро.

«Я надзвичайно радий дізнатися, що ініціатива Всесвітнього дня вишиванки отримала нагороду «Приз громадськості». Ця знакова українська вишиванка є елементом спадщини українського народу. Я дуже радий, що Всесвітній день вишиванки відзначається і тут, у Чеській Республіці. Примноження культурної спадщини є нашим спільним європейським завданням, над яким ми постійно працюємо. Підтримка захисту та збереження культурної спадщини є також невід’ємною частиною нинішнього головування Чехії в Раді Європейського Союзу, особливо у час, коли європейський континент переживає військову агресію в Україні. Солідарність з Україною відображена у цьогорічній програмі Саміту європейської культурної спадщини, і я вірю, що разом ми зробимо свій внесок у допомогу українській культурній спадщині», – зазначив у вітальному слові Міністр культури Чеської Республіки Мартін Бакса.

Серед 30 лауреатів цьогорічної нагороди був ще один проєкт з України – Андріївська церква в Києві. Реставрація цієї церкви повернула народу України пам’ятку, що має значну культурну та духовну цінність, зазначили організатори. Нині церква функціонує як музей, там проводяться богослужіння, науково-просвітницькі заходи та концерти камерної музики.

«В цей особливо важкий час для Європи та світу, тепло вітаючи всіх лауреатів нашої премії, ми хочемо передати особливе послання підтримки та солідарності народу України та багатьом професіоналам та волонтерам, які продовжують працювати в Україні, незважаючи на жахливе вторгнення Росії в їхню країну. Ми особливо пишаємося тим, що двоє цьогорічних переможців походять з України: видатна реставрація Андріївської церкви в Києві та чудова ініціатива Всесвітнього дня вишиванки, яка також отримала довгоочікувану нагороду «Вибір громадськості», – сказав професор, доктор Герман Парцінґер, виконавчий президент «Europa Nostra».

У церемонії нагородження взяли участь 600 професіоналів, волонтерів, любителів і прихильників культурної спадщини з усієї Європи, зокрема й  Єврокомісарка з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габрієль.

«Премія ЄС за культурну спадщину відзначає окремих осіб та громади за їхню видатну відданість справі збереження нашої багатої європейської спадщини. Саме завдяки їхній невтомній праці майбутні покоління зможуть насолоджуватися нею та надихатися нею. Всі лауреати премії є прикладом досконалості, і я рада поділитися з ними своїми найтеплішими привітаннями», – зазначила Марія Габріель.

Своєю чергою заступниця Міністра культури та інформаційної політики України Катерина Чуєва подякувала країнам Європи за постійну підтримку України й українських митців.

«Для нас велика честь бути тут! І, звичайно, ми дуже пишаємося і радіємо, що тут присутні і українські номінанти. Якщо Андріївська церква є символом Києва, то День вишиванки об’єднав мільйони людей: не тільки українців, а й усіх людей по всьому світу. Ми розуміємо, що Європа – це більше, ніж континент. Якщо ми звернемося до минулого України, то побачимо культурну спадщину тих народів, яких ми називаємо зараз давніми греками і римлянами, вікінгів і багатьох інших народів та спільнот, які залишили свій слід в історії України протягом тисячоліть, і в часи Київської Русі, і в часи Галицького королівства, і багато інших сторінок цієї історії пов’язують нас з Європою. Так, зараз ми мусимо просити допомоги і підтримки. І ми надзвичайно вдячні за цю підтримку міжнародної спільноти. Але я вірю, що колись ми і самі зможемо допомагати іншим, і це є “наша Європа”, – сказала Катерина Чуєва.

Нагадаємо, з 25 по 27 вересня у Празі триває Європейський саміт культурної спадщини-2022 – щорічна подія, заснована Europa Nostra та Європейським Союзом.

Прага обрана місцем проведення заходу не випадково, оскільки цього року відзначається 30-та річниця внесення її історичного центру до Списку всесвітньої спадщини.

Основним завданням Європейського саміту є мобілізація екосистеми європейської спадщини задля спільних дій й більш мирного та сталого майбутнього європейського суспільства, економіки і довкілля.

Організація-засновник саміту Europa Nostra рішуче засуджує вторгнення Росії в Україну.

«Ми дійсно ще більше переконані в нагальній потребі поставити спільні європейські цінності та спільну культурну спадщину в саме серце наших демократій», – підкреслили в організації

 

 

Поділитися статтею

Більше новин

НЕЧУЙ на ПОЗВАХ з московщиною…

30 Листопада, 2023

Шевченківський національний заповідник тісно пов'язаний з іменами провідних діячів культури та мистецтва. Це як і відвідання місця поховання Тараса Шевченка самими діячами, так і вшанування їхньої пам'яті на Тарасовій горі. Нещодавно з нагоди 185-річчя від дня народження Івана Нечуя-Левицького, українського письменника, етнографа, фольклориста, педагога, чия творчість займає визначне місце в історії української реалістичної літератури, ми стали співорганізаторами  науково-практичного семінару «НЕЧУЙ на ПОЗВАХ з московщиною», де говорили про «іншого, майже невідомого нам» Нечуя: Нечуя як свідомого борця за національне визволення України, борця проти великоросійського (московського) імперського режиму, про його аналітичні розсліди щодо «Непотрібності великоруської літератури для України», «Українства на літературних позвах із московщиною». Натхненником заходу, як зрештою і ряду інших світоглядно- просвітницьких, став Микола Томенко зі своїм баченням "начасного" Нечуя. Дружньо підтримали семінар друзі заповідника, доктори наук: ректор Черкаського державного технологічного університету Олег Григор та проректор, очільник обласної спілки краєзнавців Валентин Лазуренко - говорили щиро про Нечуя і Черкащину. В онлайн - режимі доєднався і відомий літературознавець, очільник обласного осередку спілки письменників України Володимир Поліщук - теж акцентував на антиімперському дискурсі Нечуя. Знаний багатьом літературознавець Сергій Гальченко вів мову про культ письменника в родині. Цікаву інформацію про Степанецькі біографічні корені твору «Причепа» говорила учителька Світлана Заїка, а Костянтин Андрієнко поглибив дослідження генеалогії Левицьких... Наша колега Валентина Авраменко розповіла про враження письменника після відвідин Тарасової могили, описаних у його подорожньому нарисі «Шевченкова могила»... Потужно зазвучало слово Кайдашихи голосом талановитої народної артистки України Наталії Сумської. Одностайно резюмували, що необхідно лобіювати питання повного видання творів письменника, включення до навчальних програм старшокласників і студентства вивчення трактатів Нечуя-Левицького, де проблема українізації України як ніколи актуальна в контексті боротьби проти «обрусенія». «Як ви можете змосковщити цілий край, якщо ви себе не можете обрусить», - так вигукнув риторично письменник до владних органів російських партій в одній зі статей. А чи знали ви, що Нечуя в умовах посиленої русифікації за царських указів московити називали "завзятим небезпечним хохломаном"? Кланяємося  Збройним силам України за можливість нагадувати, ким береглася і виборювалася Україна…

Читати далі

Черкаському осередку Національної спілки художників України – 45

10 Жовтня, 2023

Сьогодні українські митці відзначають своє професійне свято – День художника. Шевченківський національний заповідник пишається багатолітньою творчою співпрацею з Черкаським відділенням Національної спілки художників України, яка цього року відзначає 45-річницю з часу її створення.Черкаські митці є частими гостями Тарасової Гори. Саме тут, на схилах канівських гір черпали своє натхнення художники, імена яких вписані в історію національного образотворчого мистецтва. Сьогодні ми хочемо згадатиглибоко національного художника Данила Нарбута, живописна моваякого формувалася на самобутніх традиціях українського малярства. У колекції Шевченківського національного заповідника зберігаються йогоескізи костюмів до вистав за мотивами творів Тараса Шевченка, які постійно презентуються на музейних виставках. У 2000 році за сприяння профільного міністерства Заповідник став організатором Всеукраїнського пленеру «Тарасова Гора – 2000», метою якого було продовження творення мистецького літопису української Святині– могили Тараса Шевченка та її околиць.За роки проведення проект об’єднав українських художників різних регіонів. Зокрема до участі у пленері доєдналися відомі черкаські митці – Василь Цимбал, Віктор Крючков, Микола Сенюта та Іван Фізер. Їх твори із зображенням могили Кобзаря та канівських видноколів доповнили мистецьку серію «Тарасова Гора в образотворчому мистецтві» у фондовій колекції заповідника. Однією із форм співпраці з членами черкаського осередку Національної спілки художників України також є виставкова робота. Впродовж останнього десятиліття у виставкових залах Шевченківського національного заповідника були організовані персональні виставкиІвана Фізера, Віктора Клименка, Анатолія Алексеєва, Ольги Сокуренко, Надії Нікіфорової, Івана Бондаря, Тетяни Сосуліної, Романа Сущенка. З нагоди відзначення 30-річчя відновленняпершого народного музею Тараса Шевченка«Тарасової світлиці»до створення мистецького образудолучилисячеркаські художники Віктор Крючков, Роман Кравчук, Неоніла Недосєко, Микола Сенюта, Микола Колядко, Ольга Сокуренко, Іван Бондар. Після завершення мистецької ретроспективної виставки митці подарувалисвої роботи Заповіднику. Впродовж багатьох років триваєнашатворчаспівпраця з всесвітньовідомою родиною Теліженків. Виставки, творчі проекти, презентації – і це не повний перелік наших спільних проектів, присвячених українській історії та Кобзарю. Під час організації проекту «І згуком Тараса гуртує до зброї Гора»у серпні 2022 року,у залі музею Тараса Шевченка було представлено мистецькі твори представників черкаського осередку Національної спілки художників України – Миколи, Олександри та Олесі Теліженків, Тетяни Сосуліної, Максима Гладька, Віктора Олексенка, Олександра Шепенькова, Віталія Крижанівського, Віктора Снісаренка, Віталія Дахівника, Івана Лавріненка, Лариси Шейх-Афоніної. Власне під час акціїОлександра Теліженко презентувала вишитий рушник Перемоги «Вогонь космічний, зеніт українського сонця». І сьогодні, у День художника, на Тарасовій горі презентована мистецька виставка декоративного розпису черкаської художниці Тамари Гордовоїпід назвою «Допоки я малюю, я живу..!», яка суголосна творчому кредо кожного українського художника. Вітаємо українську мистецьку еліту з професійним святом. Віримо і разом наближаємо Перемогу! Колектив Шевченківського національного заповідника

Читати далі

Допоки я кохаю, я малюю. Допоки я малюю, я живу…!

3 Жовтня, 2023

14 вересня 2023 року мешканці та гості нашого міста прийшли на Тарасову Гору пошанувати українського Пророка Тараса Шевченка та привітати з відкриттям персональної виставки заслуженого художника України, майстра народно-декоративного мистецтва Тамару Гордову (м.Черкаси). Сорок сім років відділяє нас від особливої події в житті художниці – відкриття першої персональної виставки у стінах Канівського музею народно-декоративного мистецтва. Це були перші спроби творення мистецького літопису народного розпису, якими на той час професійно володіли батьки Марина та Федір Гордові. Любов до українського мистецтва та своє вміння вони передали у ніжні руки своєї доньки, яка стала відомою не тільки в Україні, а й у світі. Її чарівні різнокольорові птахи і квіти стали окрасою багатьох приватних та музейних колекцій. На виставці представлено кілька серій, створених майстринею у співавторстві з видатними поетами, зокрема Людмилою Тараненко, Наталею Замулко-Дюбуше, Юрієм Рибчинським та іншими відомими письменниками. Особливо відповідально авторка підійшла до створення народних розписів за мотивами поезії Василя Симоненка та Тараса Шевченка, які сьогодні займають чільне місце у експозиції виставки. Тамара Федорівна продовжує удосконалювати і розвивати свою майстерність, працюючи у різних жанрах: розписує писанки, малює пейзажі, створює чудові ювелірні прикраси і своєю невтомною творчою працею популяризує українське народне мистецтво, творить і зберігає народні традиції. Під час відкриття виставки від колективу Шевченківського національного заповідника звернулася із словами подячності і захоплення мистецькими творами Тамари Гордової в. о. генерального директора Валентина Коваленко. Колишні і нинішні працівники музею «Народне декоративне мистецтво» Галина Заболотна, Віра Гнуча, Ніна Басиста, Віталій Коханчук, Тетяна Ярмош згадали про перше знайомство та багатолітню творчу співпрацю з майстринею. Високу мистецтвознавчу оцінку творчості Тамари Федорівни висловили поважні гості з Черкас, друзі родини Гордових – Неоніла Недосєко та Ніна Клименко. Черкаська делегація шанувальників мистецтва Тамари Гордової була чисельною, крім найдорожчих – чоловіка Анатолія та сина Федора, приїхали сусіди та друзі, зокрема, завідувач відділення Черкаської обласної лікарні Вікторія Кириченко з колегами, які не так давно відкрили для себе творчість черкаської художниці. Від імені мешканців нашого міста привітали художницю представники Канівської міської ради – заступник міського голови Тетяна Животова та секретар міської ради Оксана Пяткова, студенство та викладачі Канівського фахового коледжу культури і мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини – Галина Туліна та Валентина Моісеєва, учні та викладачі ДНЗ «Канівське вище професійне училище» Оксана Москаленко та Руслан Мельник. Тамара Гордова була щиро зворушена виступами гостей, провела екскурсію виставкою і подякувала усім, хто розділив з нею радість спілкування з українським мистецтвом на виставці. Підтвердила, що слова, які стали назвою і лейтмотивом цієї виставки «Допоки я кохаю, я малюю, допоки я малюю, я живу» сьогодні підживлюють і фізичні і духовні сили художниці, і це дає наснагу любити і творити!
 

Читати далі