Зі святом Покрови Пресвятої Богородиці
14 жовтня відзначається одне з найшанованіших серед українців свято Покрови Пресвятої Богородиці. В українській традиції Покрова тісно пов’язується із ідеями захисту від ворогів. Церква Покрови Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а 14 жовтня козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або кошового отамана. Після Покрови запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках, залишаючи на Січі сталу залогу із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали.
З 1999 року в Незалежній Україні у цей день відзначають День українського козацтва, а з 2015 року – День захисників України. Свято встановлене з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості. 14 липня 2021 року Верховна Рада України перейменувала свято на «День захисників і захисниць України».
Також 14 жовтня традиційно відзначається як день створення Української повстанської армії – військово-політичної формації українського визвольного руху.
Тісно пов’язана з українським козацтвом історія Тарасової (Чернечої) Гори – останнього місця спочинку геніального сина українського народу Тараса Шевченка.
Починаючи з ХVI століття українське козацтво опікувалося не лише Межигірським, Трахтемирівським, Канівським монастирями, а й першим козацьким монастирем, заснованим у другій половині ХVI ст., за Чернечою горою. Той перший козацький дерев`яний монастир у Каневі був спалений польськими жовнірами у першій половині ХVIІ ст.
За народними переказами, легендами, пісенним фольклором, літописними даними на території Канівського монастиря поховані три козацькі гетьмани – Іван Підкова, Самійло Кішка та Яків Шах.
Згодом, у 1702-1703 рр., за ініціативи українського гетьмана Івана Мазепи, біля західного підніжжя Чернечої гори постав Свято-Успенський Пустинно-Канівський православний чоловічий монастир. Духовним центром обителі стала козацька церква Покрови Пресвятої Богородиці. Відомості про це донесла сучасникам відома шевченкознавиця Зінаїда Тарахан-Береза в монографії «Святиня. Чернеча Гора та стародавній монастир Канівський».
21 травня 2007 року, біля підніжжя Тарасової (Чернечої) гори відкрито пам’ятний знак отаману українського козацтва Івану Підкові, а в його образі усім українським козакам-лицарям, які знайшли тут вічний спочинок.
9 березня 2014 р. священнослужителі кількох конфесій візантійської християнської традиції урочисто освятили відроджену дерев’яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці козацької доби. Вона стала сучасним об’єднавчим осередком для поліконфесійної православної громади, яка під проводом Настоятеля Парафії Святої Покрови Божої Матері Православної Церкви України о. Сергія (Нікітіна) доброзичливо і неупереджено проводить спільні з Церквами інших конфесій прощі, молитви.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці задекларована одночасно і як музейний об’єкт, що розкриває історію Чернечої (Тарасової) гори і меморіалу Тараса Шевченка, допомагає об`єднати Україну навколо ідеї соборності і незалежності нашої держави, що є найвищим заповітом Тараса Шевченка своєму народові.
Сьогодні, у час російсько-української війни, у церкві проводяться богослужіння, ведеться активний діалог з вірянами.
