Постраждали 1132 об’єкти культури
МКІП продовжує фіксувати пошкодження об’єктів культурної інфраструктури в Україні внаслідок російської агресії. Збитків зазнали 1132 об’єкти культурної інфраструктури, без урахування пам’яток культурної спадщини. З них майже третина – 403 об’єкти повністю зруйновані. Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Київській, Харківській, Луганській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській та Херсонській областях. Це інформація станом на початок грудня.
«російські окупанти продовжують нищити все українське. Вони цілять по клубах, бібліотеках, музеях, театрах, філармоніях, мистецьких школах й коледжах, а також по об’єктах культурної спадщини. На сьогодні кількість об’єктів культурної інфраструктури, що зазнали збитків, зросла майже в 7 разів порівняно з квітнем 2022 року. Тоді було зафіксовано пошкодження 169 об’єктів. Оскільки нещодавно нашими воїнами героїчно була звільнена Херсонщина, нам відкрилися нові факти вандалізму росіян. Загальна чисельність постраждалих об’єктів зросла ще на 75 одиниць. Це колосальні, небачені втрати для нашої культури», – сказав Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України.
Найбільше від рук окупантів постраждали клубні заклади. Це 47% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, які зазнали збитків.
Загалом постраждали:
532 клубні заклади. Серед них: зруйновано – 197, пошкоджено – 335 одиниць. Більшість у Донецькій – 25%, Харківській – 14% та Київській – 11% областях.
431 бібліотеки. Серед них: зруйновано – 141, пошкоджено – 290 одиниць. Більшість у Донецькій – 29%, Київській – 18% та Миколаївській – 13% областях.
61 музей та галерея. Серед них: зруйновано – 20, а пошкоджено – 41 одиниця. Більшість у Донецькій – 38%, Харківській – 10% та Миколаївській – 8% областях;
17 театрів та філармоній. Серед них: зруйновано – 8; пошкоджено – 9 одиниць у Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Харківській областях та м. Києві;
91 заклад мистецької освіти. Серед них: зруйновано – 37, пошкоджено – 54 одиниць). Більшість у Донецькій – 31%, Харківській – 14% та Миколаївській – 10% областях.
Пошкоджень і руйнувань культурна інфраструктура зазнала на території 185 територіальних громад. Це 13% від загальної кількості територіальних громад. Загалом в Україні 1469 територіальних громад.
Зокрема, об’єкти культурної інфраструктури постраждали у територіальних громадах областей:
80% – Донецькій;
42% – Миколаївській;
39% – Луганській;
36% – Харківській;
35% – Сумській;
27% – Київській та м. Києві;
25% – Запорізькій;
16% – Херсонської;
14% – Чернігівській;
12% – Дніпропетровській;
12% – Житомирській;
3% – Одеській;
3% – Черкаській;
2% – Закарпатській;
2% – Хмельницькій.
Наразі майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Через це неможливо порахувати точну кількість об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали в ході бойових дій та окупації.
Міністерство культури та інформаційної політики також верифікує руйнування росіянами об’єктів культурної спадщини. Станом на початок листопада вже верифіковано руйнування та пошкодження 171 пам’ятки культурної спадщини, 146 об’єктів цінної історичної забудови, 58 монументів та творів мистецтва.
Як і в попередні роки, Канівщина зібрала чимало поціновувачів поетичного слова та українських традицій з різних куточків країни.
У минулому році Національна спілка письменників України, Шевченківський національний заповідник та благодійний фонд Володимира Затуливітра започатковали Всеукраїнську літературну премію імені цього видатного митця. Цьогоріч під час урочистостей було вручено премію імені Затуливітра прекрасній поетесі, відомій журналістці Світлані Короненко-Слабошпицькій за збірку «Поезії». Учасники читань висловили щиру подяку народному депутату України по Канівсько-Золотоніському округу Віталію Войцехівському, який удруге фінансово підтримує лауреатів цього конкурсу. І не лише цього, а й конкурсів дитячих, як-от “Роду криниця віща”.
На Тарасовій горі було підбито підсумки дитячого конкурсу читців поезій Володимира Затуливітра, який щорічно організовує та проводить очільниця обласної “Просвіти”, відома освітянка Олена Фещенко. Юні переможці цього конкурсу читців-декламаторів отримали дипломи та невеликі премії. Були нагороджені дипломами 1-ого ступеня учні: Софія Мостова із Канівської дитячої школи мистецтв, Анастасія Зеленько, Черкаський колегіум «Берегиня», Костянтин Озірський із Коробівської школи, Золотоніського району, Олександр Томенко із Черкаської гімназії №31 та Вероніка Арапова із Черкаської школи № 24. А дипломи 2-го ступеня отримали Сніжана Ярошинська, Черкаський колегіум «Берегиня», Андрій Марченко із Коробівської школи, Марія Терещенко та Марія Шевченко із Канівської школи мистецтв. Було відзначено і вчителів, які підготували юних читців-переможців: Любов Озірську, Анастасію Ярмоленко та Олену Фещенко.
Впродовж кількох годин у залі Шевченківського музею в щирій атмосфері лунали українська поезія та пісня. Кожен присутній міг як згадати добрим словом Володимира Затуливітра, так і прочитати його чи власні поезії.
Музичну програму дарували присутнім народний аматорський хор української народної та сучасної пісні “Диво-Птах” під керівництвом Тетяни Білаш, онуки славетного композитора Олександра Білаша, та “голос Майдану” Володимир Гонський.
Продовжились урочисті заходи у славетному Бучаку. Тут, на Козацькому шпилі, пошанівне коло біля могили Володимира Затуливітра згуртували – одна із засновниць Затуливітрівських читань, відома канівська поетка Віра Носенко та представник Благодійного фонду імені Затуливітра Дмитро Іванов.
На садибі поета, де Володимир Затуливітер провів останні роки життя, звучали його поезії у чудовому виконанні Миколи Чорного, лунали звуки кобзи, які дарував присутнім юний канівський кобзарик Тарас Лаврентьєв… А ще учасники читань оглянули виставку “мамаїв” художника Олександра Кравченка (Сотника Григорівського). Традиційно пройшли й частування в Поетовім саду…
«Ці та інші заходи оприявлювали справжній талант видатного митця слова з чорноземно масною українською метафорикою, – так охарактеризувала цьогорічні Затуливітрівські читання очільниця Шевченківського національного заповідника, знана в Україні поетка Валентина Коваленко. – Вірю, що Шевченківський національний заповідник, об’єднавши зусилля із благодійним фондом Володимира Затуливітра, робить добру справу з утвердження української України. І дай Боже й надалі її продовжувати…»
Довідково. Володимир Затуливітер – відомий український поет, прозаїк, публіцист, перекладач та журналіст. Зокрема, Іван Драч свого часу назвав Затуливітра одним з найвидатніших явищ в українській літературі. Він був лауреатом кількох літературних премій. Його твори перекладені більш як десятьма мовами. Останні роки життя Володимира Івановича тісно пов’язані з Канівщиною, – тут на хуторі Бучак він написав свої найкращі збірки поезій та прози. Тут у січні 2003 року за загадкових обставин трагічно обірвалося його життя. У Бучаку на Козацькому шпилі Володимир Затуливітер був похований.