Тарасова гора в житті Якова Давидзона

(до 25 річя з дня смерті фотомитця)

26 січня 2023 року виповнюється 25 років з дня смерті Якова Давидзона, відомого фотомитця, лауреат шевченківської премії. Яків Борисович назавжди тісно пов’язаний з історією звільнення Чернечої/Тарасової гори від гітлерівських варварів у 1944 році. Його ім’я щодня згадуємо в екскурсіях, адже його фото завжди знаходили своє місце в кожній новій експозиції музею Тараса Шевченка.

206-а стрілецька дивізія звільнила Канів 31 січня 1944 р. А вже 28 лютого 1944 р. Був складений Акт державної комісії, в якому на 10 сторінках викладено перелік скоєного нацистами на Чернечій горі: «Залишилось в музеї після господарювання оскаженілих псів Гітлера 10 експонатів; решта експонатів (понад 2 тисячі) вивезено, знищено або пошкоджено… Багато картин використовувалось фашистами для онуч і підстилок в бліндажах і казармах… Знищено 9 допоміжних будинків, готель із усім майном і двома сараями, пошкоджено східці на Чернечу гору. Знищено 800 дерев на території заповідника. Всього пограбовано та знищено німецько-фашистськими окупантами майна і експонатів Державного заповідника ім Т. Г. Шевченка на суму 2913677 крб.».

Про звільнення Тарасової гори писали воїни-письменники, військові кореспонденти Борис Польовий, Дмитро Косарик, Сергій Смирнов, Андрій Малишко. Про покладання вінка з хвої на могилу Шевченка розповів в своїй статті «Партизанський вінок» в журналі «Пам’ятки України» А. Радченко, колишній боєць партизанського загону «Батя».

Але сааме Яків Давидзон був тим першим військовим фотокореспондентом, який вже на другий день після визволення Канева від нацистів, 1 лютого 1944 року, прибув сюди, за спеціальним завданням Микити Хрущова, разом з українським поетом Максимом Рильським. Необхідно було зробити знімки на Чернечій горі, щоб назавжди закарбувати злодіяння гітлерівців. З часом ці фото лягли в основу фотокниги Я. Давидзона «Незабутнє», за яку він 1977 року, першим із журналістів, був удостоєний звання лауреата Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка.

Яків Давидзон так згадував, про той пам’ятний свій приліт на літаку У-2 з Києва до Канева, коли ще йшли бої під Тарасовою горою: «У підніжжя гори літак не міг приземлитися, там ще йшли останні бої. З повітря було добре видно, як бігли фашисти. Льотчиця вирішила здійснити посадку на самій горі, поблизу пам’ятника. Під час зйомки до мене підійшов літній чоловік, як з’ясувалося пізніше, колишній наглядач музею (Яків Церех. – С. Б.). З розмови з ним я дізнався, що в музеї фашисти влаштували стайню; експонати, скульптури, бібліотеку повністю знищили. Сам пам’ятник, на щастя, уцілів, хоч мав кілька кульових пробоїн. У супроводі наглядача я обійшов зали музею. Важко уявити картину, яку я побачив. Скульптури всі до однієї були перебиті. Книги, картини пошматовані і розкидані, всюди панував хаос. Все це я зазняв на плівку. Стрілянина не вщухала. Літак взяв курс на Київ. Додому ми прилетіли, коли стемніло. У той же вечір проявив плівку. Назавтра газета «Радянська Україна» опублікувала цілу смугу матеріалів і фотографій, які звинувачували гітлерівців в ще одному акті вандалізму».

На сьогодні, у фондах Шевченківського національного заповідника зберігається 16 фото Якова Давидзона, які свідчать про жахливий стан музею та могили Тараса Шевченка після звільнення від гітлерівці. На них прострелені книги з наукової бібліотеки, розкидані розбиті скульптури майстра О. Кудрявцевої та інші скульптури у залах, зруйнованого нацистами музею, який був огороджений колючим дротом. Ці фото свого часу були представлені в LSD-панелі №7 музею Тараса Шевченка.

Нелегко довелося музейним працівникам та жителям Канева відновлювати музей, адже він був дуже пошкоджений нацистами. Згідно з Постановою РНК УРСР про поновлення діяльності Канівського державного музею-заповідника «Могила Т. Г. Шевченка» двері для відвідувачів мали відчинитись не пізніше 15 червня 1944 року. Але завдяки самовідданій праці співробітників шанувальники поета змогли оглянути музей майже на місяць раніше: це було приурочене до дня поховання Кобзаря на Чернечій горі. Вже 21 травня 1944 року до Шевченкової могили з Києва прибули пароплавом «Поліна Осипенко» учасники традиційної мандрівки. Її організували працівники будинку-музею в Києві. Серед шанувальників Тараса Шевченка – українські поети, письменники, художники, партизани, герої битви за Дніпро та матері, сини яких загинули в цій битві і були поховані в Каневі, робітники, студенти Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Цього дня на Тарасовій горі відбувся перший післявоєнний мітинг, присвячений 83-й річниці з дня поховання поета в Каневі. На ньому виступили поети: Олекса Ющенко, Максим Рильський, Володимир Сосюра; звучали пісні на слова Тараса Шевченка у виконанні хору радіокомітету під керівництвом Василя Мінька. Після вшанування пам’яті поета на його могилі учасники мітингу оглянули відновлену експозицію музею Тараса Шевченка. За спогадами працівників музею, експозиція розміщувалась лише на другому поверсі і висвітлювала німецько-нацистський розбій на могилі Кобзаря. В її основу були покладені фотознімки, зроблені Яковом Давидзоном – скульптури, розбиті фашистами, а також уцілілі і розшукані музейні експонати.

Нині в діючій експозиції музею Шевченка експонуються два фото 1944 року роботи ЯковаДавидзона. Вічна пам’ять фотомитцю, який зберіг для нас об’єктивне відчуття історії Тарасової гори періоду Другої Світової війни.

Світлана Брижицька

Поділитися статтею

Презентація збірника

27 Червня, 2024

23 червня 2024 року, у день великого християнського свята Трійці, на території Музею Тараса Шевченка у селі Мошни пройшли святково-благодійні заходи «Зелена неділя гостей закликає», у яких взяли участь учасники художньої самодіяльності Мошнівської територіальної громади та учні шкіл. Як і щодень, гостинно були відчинені двері Музею Тараса Шевченка для відвідувачів, а екскурсії завідувачки музею Ганни Грицик викликали захоплення слухачів.

Захід відкрила і провела начальник відділу культури, молоді і спорту Леся Гаврилюк. Привітала гостей та учасників свята завідувачка Музею Тараса Шевченка Ганна Грицик. Учасники художньої самодіяльності причарували гостей українськими піснями і сценічними постановками. З метою збору коштів на потреби ЗСУ на святі були представлені вироби, виконані у техніці декупажу, орігамі, дитячі вироби та смачний куліш із пиріжками з капустою, яблуками та іргою.

У ході свята було проведено презентацію збірника «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», який підготували і видали у 2024 році науковці Шевченківського національного заповідника. Збірник присвячений 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка та вшануванню пам’яті його троюрідного брата Варфоломія Шевченка, стараннями якого у ХІХ ст. була збережена українська Святиня, могила поета у Каневі. У 1859 році Тарас Шевченко перебував у Мошнах під арештом і для поліпшення умов його перебування сюди приїздив Варфоломій Шевченко. Після смерті Тараса Шевченка і його поховання у Каневі на Чернечій горі, Варфоломій Григорович тридцять літ опікувався могилою поета, сприймаючи її як національну Святиню. «Варфоломей Шевченко така людина, що нею можна похвалитись перед усіма земляками» - писав про нього український письменник Пантелеймон Куліш. Презентацію збірника провела завідувач сектору «Тарас Шевченко у житті і творчості» відділу наукових досліджень Шевченківського національного заповідника Надія Долгіч, упорядник збірника та організатор заходів по вшануванню пам’яті В.Г. Шевченка. Гостям та учасникам свята було подароване останнє видання науково-публіцистичного вісника Шевченківського національного заповідника «Чернеча Гора», до музею подаровано збірник «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…».

В своїй хаті своя й правда…

26 Червня, 2024

22 червня, напередодні дня Святої Трійці, в одну з найголовніших поминальних субот на Тарасовій Горі відбулося урочисте вручення престижних відзнак Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т.Г.Шевченка «В СВОЇЙ ХАТІ СВОЯ Й ПРАВДА, І СИЛА, І ВОЛЯ». Ця премія вручається за значний подвижницький внесок у розбудову Української Держави, просвітницьку діяльність у сфері збереження національної культури, освіти та історії. Цьогорічними лауреатами стали: вокальний дует народних артисток України «ТЕЛЬНЮК: Сестри» (Київ); громадський діяч та науковець, засновник Фонду «Рідна країна» Микола ТОМЕНКО (Київ); талановитий український художник, заслужений художник України, член Національної спілки художників України, родич Тараса Шевченка по лінії його рідного брата Микити Микола ЛИХОШВА.

Традиційно, в цей день на Тарасовій горі проходить нагородження учасників заключного ІІІ-го туру чергового квест-марафону «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?», який проводиться спільно з Міністерством освіти і науки України та Шевченківським національним заповідником та має на меті виховання національного світогляду, патріотизму в українському суспільстві, передусім у молоді, через опанування потужного пласту національної культури, що розвивалася безпосередньо на світоглядних засадах Тараса Шевченка. Метою заходу стало долучення широких верств суспільства до поглибленого ознайомлення з творчістю та життям поета і художника. До участі у квест-марафоні запрошуються всі шанувальники творчості Шевченка без будь-яких вікових та географічних обмежень. До квест-марафону 2024 року долучилося вчителі шкіл, науковці, учні, студенти – представники різних регіонів України.

Цей велелюдний марафон почався 9 березня, перші два тури його відбулися дистанційно, а останній –третій проходив у Шевченківському національному заповіднику. Проект реалізовується з використанням музейної експозиції та за участі в журі конкурсу представника Шевченківського заповідника. Учасники декламують свої улюблені твори Тараса Шевченка та в інтерактивному режимі ілюструють, з допомогою музейної експозиції, важливі події і яскраві факти з життя поета, пов’язані з цим твором. А після завершення конкурсу підводяться підсумки квест-марафону та відбувається урочисте нагородження переможців у конференц–залі музею, де щасливі переможці отримують дипломи та грошові винагороди від Фонду. Тож, переможцями цього року стали: Кібець Евеліна – Єва, Гончаров Олександр – ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Ліпчанський Олександр - ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Мазур Вікторія – учениця 10 класу Хоровецького ліцею Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, Рекун Богдан – учень 7 –Б класу КЗ «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради, Шварцман Дар'я – учениця 9 класу ОЗО «Новодмитрівський ліцей Костянтинівської міської ради», наразі м. Черкаси.

Майже всі, з ким приходилось спілкуватися у процесі реалізації і по завершенні цього проекту, запевняли, що вони назавжди запам’ятають свій приїзд до Канева і святкову та надзвичайно теплу і родинну атмосферу Кобзаревого дому – так, наче це була зустріч із самим Тарасом Шевченком. Шевченківський національний заповідник щиро вітає переможців і дякує всім, хто взяв участь у квесті, та запрошує до подальшої співпраці на шляху до феномену Тараса Шевченка. Алла Яхімович, старший науковий співробітник відділу наукових досліджень

“Спасибі тобі, мій друже-брате…”

2 Червня, 2024

Ще одне наукове видання, присвячене 210-річниці від дня народження Тараса Шевченка, побачило світ завдяки старанням науковців Шевченківського національного заповідника. У видавництві «Панмедія» (Київ) вийшов науковий збірник «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», який розкриває сторінку спілкування Тараса Шевченка із троюрідним братом та свояком Варфоломійовичем Шевченком, постать якого стала знаковою на життєвому шляху поета. Розкрита роль Варфоломія Шевченка у збереженні української Святині у буремному ХІХ столітті. Подано матеріал про вшанування пам’яті В.Г. Шевченка у Каневі (2012-2022 роки) та селі Мошни (2023 рік). Видання представлене шістьма розділами: «Листи Тараса Шевченка до Варфоломія Шевченка 1859-1861 роки», «Листи Варфоломія Шевченка до Тараса Шевченка 1846-1860 роки», «Листи Варфоломія Шевченка до сучасників Тараса Шевченка 1861-1882 роки», «Споминки про Тараса Григоровича Шевченка», «Долі знак», «Вшанування пам’яті В.Г. Шевченка (2012-2023)» та ілюстроване чорно-білими та кольоровими світлинами. Упорядник збірника – завідувач сектору «Життя і творчість Тараса Шевченка», організатор заходів по вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка Надія Долгіч, макет і верстка – Івана Кугно.

\Видання розраховане на шевченкознавців, науковців та широке коло читачів, зацікавлених сторінками біографії Тараса Шевченка та близьких йому людей.

Тарасова гора в житті Якова Давидзона

Більше новин

Презентація збірника

27 Червня, 2024

В своїй хаті своя й правда…

26 Червня, 2024

“Спасибі тобі, мій друже-брате…”

2 Червня, 2024

Графік відвідування:

1 травня – 30 вересня

9:30 – 17:00

1 жовтня – 30 березня

8:30 – 16:00

Вихідні:

Понеділок

Замовлення екскурсій:

Контактні особи:

Тамара Філіпович

тел. 096-392-16-92

Напрямки діяльності

Пам’яткохоронна

Експозиційно-виставкова

Структура

Публічна інформація

Мапа сайту

Розроблено Farhus Digital Agency

©2021 Шевченківський національний заповідник