Повернутися до новин

Духовний ареал Данила Нарбута

Пам’яті народного художника України, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка

2 березня 2023 р. в Музеї народного декоративного мистецтва Шевченківського національного заповідника спільно з Канівським фаховим коледжем культури і мистецтв відбувся вечір – спогад «Духовний ареал Данила Нарбута» пам’яті народного художника України, лауреата Національної премії України імені Т.Г. Шевченка.

Вечір був проведений в Каневі саме тому, що Данило Нарбут підтримував творчі зв’язки з багатьма канівцями, допомагав у створенні експозиції музею народного декоративного мистецтва, був частим гостем в Шевченківському національному заповіднику і залишив у спадок ряд картин у його фонди.

Данило Георгійович Нарбут – син видатного художника-графіка Георгія Нарбута, Народний художник України, лауреат Національної премії України імені Т.Г. Шевченка.

Провідний майстер сценографії оформив близько 250 вистав у різних театрах України. У період з 1942 до 1944 р. Д. Г. Нарбут працював у театрах Києва, Ковеля, Коломиї. З 1945 р. по 1960 р. він працював у Чернівецькому музично-драматичному театрі, з 1960 до 1965 р. – головним художником Івано-Франківського, а з 1965 до 1980 р. – Черкаського музично-драматичного театру. Саме черкаський період творчості Данила Нарбута є найбільш плідним і яскравим у біографії художника. Ідея театру і особисте бачення сцени – головна риса його творчості. Він приніс до черкаського театру високу національну образотворчу ідею.

Творчість художника в основі своїй глибоко національна. Її тематика окреслена подіями історичного поступу України, а яскрава та декоративна художня мова митця сформувалась у самобутніх традиціях українського малярства.

Роботи митця можна виділити в так звані тематичні цикли: це картини, присвячені стародавній історії, життю волелюбного козацтва, природі України. Картини Данила Нарбута з народознавчо-етнографічної тематики демонструють знання автора давньої міфології, демонології, обрядів і звичаїв. До таких робіт відносяться полотна «Веснянки», «Щедрівки» та «Івана Купала», що представлені в експозиції музею.

Вечір відкрила Валентина Коваленко в. о. генерального директора Шевченківського національного заповідника, яка підкреслила про здобутки та значимість переконань Данила Георгійовича у боротьбі за незалежність України.

Зі спогадами, про невідомі сторінки з життя художника на вечорі поділилися митці Черкащини, розповіді яких були проілюстровані репродукціями картин художника та кадрами кінофільму про нього.

Серед них Олександра Теліженко (заслужений художник України, майстер народного мистецтва, член комітету з Національної премії ім. Т.Г.Шевченка), яка розповіла про дружбу з родиною Нарбутів та про співпрацю Данила Нарбута з її чоловіком. Так, у 1995 р. Данило Нарбут разом з Миколою Теліженком зайнявся створенням парадних геральдичних прапорів. Першим у їхньому доробку був прапор Черкаського пожежного училища (тепер Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля), наступним витвором їхньої творчої співдружності став прапор Черкас (1996), приурочений до святкування Дня міста, і третім став прапор Чигирина (1996), створений до відзначення 400-річного ювілею від дня народження Б. Хмельницького; про творчість Данила Георгійовича розповіли Надія Нікіфорова (заслужена художниця України, художниця-постановниця та художниця по костюмах Черкаського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка) та Любов Міненко (українська художниця, член Національної спілки художників України, Національної спілки театральних діячів України). Костянтин Андрієнко (провідний спеціаліст міського відділу культури) розповів про боротьбу Данила Нарбута в лавах Української повстанської армії, який був сотником з позивним Голуб. Свою поезію читала поетеса, кавалер ордену Княгині Ольги, лауреат премії Максима Рильського – Віра Носенко.

Музичні вітання присутнім подарували заслужена артистка України Наталія Мамалига та викладачі Канівського фахового коледжу культури і мистецтв Марія та Петро Шевченко, Галина та Олена Смілянські.

На завершення заходу Валентина Коваленко прочитала свою поезію, а Наталя Мамалига виконала пісню «Червона калина».

3 березня 1998 року пішов у засвіти Данило Нарбут. На його мольберті залишилась незакінченою картина. Роботи Данила Георгійовича Нарбута прикрашають багато музеїв України та зберігаються у приватних збірках Австралії, Бельгії, Німеччини. Данило Георгійович Нарбут – справжній син свого народу, український інтелігент, який через усе життя проніс любов до України, який робив усе від нього залежне, щоб відродити українські традиції, українську мову, українське минуле.

Поділитися статтею

Більше новин

Допомога фронту

2 Жовтня, 2024

Уже в перші тижні повномасштабної війни частина колективу Шевченківського національного заповідника активно долучилася до допомоги фронту. Зокрема, на Тарасовій Горі сформувався осередок із плетіння маскувальних сіток для ЗСУ. Нині вже 316 сіток відправлено нашим воїнам через Канівський волонтерський центр. Старий домашній одяг, спанбонд (закупляється за донати музейників і відвідувачів заповідника) швидко стають такими потрібними на фронті речами. (більше…)

Читати далі

З нагоди Дня захисників і захисниць України

1 Жовтня, 2024

Сьогодні, 1 жовтня, з нагоди Дня захисників і захисниць України на Тарасовій Горі відбулася зустріч-діалог із учасниками бойових дій 2014-2024 років «Герої серед нас: минуле і сьогодення». Учасниками заходу стали працівники заповідника та учні 10 - 11 класів Канівської гімназії імені Івана Франка. (більше…)

Читати далі

До 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка

26 Вересня, 2024

У Шевченківському національному заповіднику 26 вересня 2024 року відбулися Десяті Міжнародні Шевченківські читання «Наукові здобутки у вивченні біографії Тараса Шевченка», присвячені 210-й річниці з дня народження митця та 175-ліття завершення експедиції на Арал. Науковий захід проведено спільно з вченимий дослідниками України(міста Запоріжжя, Збараж, Звенигородка, Знам’янка, Канів, Київ, КривийРіг, Львів, Переяслав, Славута, Ужгород, Черкаси; с. Качанівка Прилуцького району Чернігівської області, с. Сковродинівка Богодухівського району Харківської області, с. Трипілля Обухівського району Київської області, с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області)і Казахстану(міста Астана, Алмати, Форт-Шевченка). (більше…)

Читати далі