Повернутися до новин

СЬОГОДНІ –150 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО

На історичному шляху становлення багатьох держав виникають постаті, які є творцями концепцій, що визначають різні напрямки розвитку  народу. Такі люди завжди перебувають в епіцентрі різних резонансних, історичних, політичних та культурних подій, до них звертається суспільство, шукаючи щось нове і цікаве. В Україні такими людьми були князі, гетьмани, філософи, науковці, письменники, які своїми поглядами впливали на свідомість народу. Одним з таких був Микола Міхновський – адвокат, видатний суспільно-політичний діяч, ідеолог самостійництва України,  автор програмного документу Братства Тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна».

Микола Іванович Міхновський народився 1873 року в селі Туровці, Прилуцького повіту на Полтавщині. Батько М. Міхновського був священиком, національно свідомою людиною, нащадком старих козацьких родів і не боявся правити службу в церкві українською мовою. З дитинства Микола виховувався на шевченківському Кобзарі і творах Котляревського. Батько віддав сина до Прилуцької гімназії, де він згуртував своїх товаришів в українську громаду. По закінченню гімназії М. Міхновський вступив до Київського університету св. Володимира, де вивчав право.

Навчаючись на юридичному факультеті, майбутній громадський діяч увійшов до таємної політичної організації «Братство тарасівців». «Нашому поколінню належить створити українську національну ідеологію для боротьби за визволення нації і для створення своєї держави» – так окреслив «Кредо молодого українця» у програмному документі організації М. Міхновський. Зреалізувати ці ідеї Братство не змогло, натомість практично усі його члени опинилися за ґратами.

19 лютого 1900 р. громадськість Полтави відзначала чергові Шевченківські роковини. Відбулися б вони, як завжди, якби на трибуну не вийшов імпозантний чоловік з охайно підстриженими вусами, піднятими трохи вгору, і з гострою борідкою. Зовні в ньому не було нічого традиційно українського, але коли промовець заговорив, зал завмер. Через кілька днів, 26 лютого, вже в Харкові той самий оратор, місцевий адвокат Микола Іванович Міхновський виголосив промову приблизно такого ж змісту. Знову для присутніх вона була наче грім серед ясного неба.

«Не може бути ніякої боротьби українського народу в рамках існуючої Російської імперії, — заявив він. — Лише цілковите відокремлення України і створення могутньої держави від Карпат і до Кавказу необхідне нашій нації. Українцям не потрібна автономія з ласки Москви, а також федерація у складі Росії, їм потрібна повна незалежність. Україна має матеріальні й духовні сили бути самостійною. Україна для українців!»

Основні ідеї своїх промов на Шевченківських урочистостях 1900 р. в Полтаві та Харкові М. Міхновський виклав у брошурі «Самостійна Україна». Вона була першим виданням Революційної української партії (РУП), котре газета «Искра» назвала «дико шовіністичною брошурою».

Незважаючи на те, що через деякий час РУП відмежувалася від ідей М. Міхновського. 1902 р. група його прихильників відкололася від РУП і заснувала Українську народну партію (УНП). М. Міхновський розробив для неї 10 заповідей і видав їх 1903 р. у Львові.

 

«Єдина й неподільна від Карпат і до Кавказу самостійна, вільна Українська Демократична Республіка — це національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.

Усі люди — твої брати, але москалі, ляхи та жиди — вороги нашого народу, доки вони панують над нами й визискують нас.

Україна для українців. Отже, проганяй звідусіль з України чужинців-гнобителів.

Усюди й завжди вживай українську мову. Нехай ані дружина твоя, ані діти не дають поганити твоєї господи чужинцям-гнобителям.

Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде твоєму народові й тобі.

Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.

Не стань ренегатом-відступником.

Не обдирай власного народу, працюючи на ворогів України.

Допомагай своєму землякові поперед усіх.

Не бери собі дружину з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами; не приятелюй з ворогами нашого народу, бо це додає їм сили й відваги; не підтримуй гнобителів наших, бо зрадником станеш».

 

Ці заповіді були звернені до третьої генерації української інтелігенції, яка, на думку М. Міхновського, мала заснувати нову, самостійну Україну. Бо, за його теорією, перше покоління української інтелігенції служило Польщі, а друге — Росії.

В часи Української революції 1917 – 1921 років М. Міхновський був у перших лавах борців за українську державність. Він спрямовує свої зусилля на створення українського війська та засновує Український військовий клуб імені Павла Полуботка, також стає одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Б. Хмельницького, чітко розуміючи, що без потужних збройних сил український народ знову опиниться в імперському рабстві. Сьогодні, коли весь українці борються проти російського агресора, ідеї М. Міхновського щодо всебічної розбудови та всенародної підтримки українського війська актуальні як ніколи.

Після встановлення гетьманату Павлові Скоропадському пропонували його  кандидатуру на посаду голови уряду. Гетьман запропонував тому лише пост «бунчужного товариша» (особистого радника), від якого М. Міхновський відмовився.

Після приходу більшовиків до влади він деякий час жив на Кубані, до 1924 р. працював в українській учительській семінарії в станиці Полтавській. Хоч жив він серед нащадків колишніх українських козаків, але мріяв повернутися в Україну. На початку 1924 р. приїхав до Києва й потрапив до рук чекістів. 3 травня 1924 року Миколу Міхновського знайшли повішеним у саду садиби його друга Володимира Шемета.

Микола Міхновський багато в чому випередив свій час.Протягом останніх 30-ти років незалежності нашої країни, українці загалом і українські політики зокрема переживають щось подібне: російська агресія, яка триває вже восьмий рік та повномасштабна війна змушує робити остаточний і однозначний вибір, а самостійницькі ідеї Миколи Міхновського (національна самодостатність, територіальна цілісність, усвідомлене українство, національно-державницька самостійність, справедливий соціальний лад, активне відстоювання національних інтересів, створення дієздатних збройних сил, усвідомлення власної політичної суб’єктності) не згубилися у часі, вони ввійшли у обіг серед мислячих українців і формують справжню українську національну еліту.

Поділитися статтею

Більше новин

Закінчився життєвий шлях Анатолія Мефодійовича Левицького

14 Лютого, 2024

Колектив Шевченківського національного заповідника із сумом сповіщає (більше…)

Читати далі

СТАРТУЄ літературно-мистецький конкурс «РОДУ КРИНИЦЯ ВІЩА»

9 Лютого, 2024

Шевченківський національний заповідник спільно із Черкаською обласною організацією Національної спілки письменників України, (більше…)

Читати далі

80-й РІЧНИЦІ ВИЗВОЛЕННЯ КАНЕВА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ… ТАРАСОВА ГОРА. ВИЗВОЛЕННЯ

1 Лютого, 2024

31 січня відзначається 80-та річниця визволення Канева (більше…)

Читати далі