Повернутися до новин

СЬОГОДНІ –150 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО

На історичному шляху становлення багатьох держав виникають постаті, які є творцями концепцій, що визначають різні напрямки розвитку  народу. Такі люди завжди перебувають в епіцентрі різних резонансних, історичних, політичних та культурних подій, до них звертається суспільство, шукаючи щось нове і цікаве. В Україні такими людьми були князі, гетьмани, філософи, науковці, письменники, які своїми поглядами впливали на свідомість народу. Одним з таких був Микола Міхновський – адвокат, видатний суспільно-політичний діяч, ідеолог самостійництва України,  автор програмного документу Братства Тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна».

Микола Іванович Міхновський народився 1873 року в селі Туровці, Прилуцького повіту на Полтавщині. Батько М. Міхновського був священиком, національно свідомою людиною, нащадком старих козацьких родів і не боявся правити службу в церкві українською мовою. З дитинства Микола виховувався на шевченківському Кобзарі і творах Котляревського. Батько віддав сина до Прилуцької гімназії, де він згуртував своїх товаришів в українську громаду. По закінченню гімназії М. Міхновський вступив до Київського університету св. Володимира, де вивчав право.

Навчаючись на юридичному факультеті, майбутній громадський діяч увійшов до таємної політичної організації «Братство тарасівців». «Нашому поколінню належить створити українську національну ідеологію для боротьби за визволення нації і для створення своєї держави» – так окреслив «Кредо молодого українця» у програмному документі організації М. Міхновський. Зреалізувати ці ідеї Братство не змогло, натомість практично усі його члени опинилися за ґратами.

19 лютого 1900 р. громадськість Полтави відзначала чергові Шевченківські роковини. Відбулися б вони, як завжди, якби на трибуну не вийшов імпозантний чоловік з охайно підстриженими вусами, піднятими трохи вгору, і з гострою борідкою. Зовні в ньому не було нічого традиційно українського, але коли промовець заговорив, зал завмер. Через кілька днів, 26 лютого, вже в Харкові той самий оратор, місцевий адвокат Микола Іванович Міхновський виголосив промову приблизно такого ж змісту. Знову для присутніх вона була наче грім серед ясного неба.

«Не може бути ніякої боротьби українського народу в рамках існуючої Російської імперії, — заявив він. — Лише цілковите відокремлення України і створення могутньої держави від Карпат і до Кавказу необхідне нашій нації. Українцям не потрібна автономія з ласки Москви, а також федерація у складі Росії, їм потрібна повна незалежність. Україна має матеріальні й духовні сили бути самостійною. Україна для українців!»

Основні ідеї своїх промов на Шевченківських урочистостях 1900 р. в Полтаві та Харкові М. Міхновський виклав у брошурі «Самостійна Україна». Вона була першим виданням Революційної української партії (РУП), котре газета «Искра» назвала «дико шовіністичною брошурою».

Незважаючи на те, що через деякий час РУП відмежувалася від ідей М. Міхновського. 1902 р. група його прихильників відкололася від РУП і заснувала Українську народну партію (УНП). М. Міхновський розробив для неї 10 заповідей і видав їх 1903 р. у Львові.

 

«Єдина й неподільна від Карпат і до Кавказу самостійна, вільна Українська Демократична Республіка — це національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.

Усі люди — твої брати, але москалі, ляхи та жиди — вороги нашого народу, доки вони панують над нами й визискують нас.

Україна для українців. Отже, проганяй звідусіль з України чужинців-гнобителів.

Усюди й завжди вживай українську мову. Нехай ані дружина твоя, ані діти не дають поганити твоєї господи чужинцям-гнобителям.

Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде твоєму народові й тобі.

Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.

Не стань ренегатом-відступником.

Не обдирай власного народу, працюючи на ворогів України.

Допомагай своєму землякові поперед усіх.

Не бери собі дружину з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами; не приятелюй з ворогами нашого народу, бо це додає їм сили й відваги; не підтримуй гнобителів наших, бо зрадником станеш».

 

Ці заповіді були звернені до третьої генерації української інтелігенції, яка, на думку М. Міхновського, мала заснувати нову, самостійну Україну. Бо, за його теорією, перше покоління української інтелігенції служило Польщі, а друге — Росії.

В часи Української революції 1917 – 1921 років М. Міхновський був у перших лавах борців за українську державність. Він спрямовує свої зусилля на створення українського війська та засновує Український військовий клуб імені Павла Полуботка, також стає одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Б. Хмельницького, чітко розуміючи, що без потужних збройних сил український народ знову опиниться в імперському рабстві. Сьогодні, коли весь українці борються проти російського агресора, ідеї М. Міхновського щодо всебічної розбудови та всенародної підтримки українського війська актуальні як ніколи.

Після встановлення гетьманату Павлові Скоропадському пропонували його  кандидатуру на посаду голови уряду. Гетьман запропонував тому лише пост «бунчужного товариша» (особистого радника), від якого М. Міхновський відмовився.

Після приходу більшовиків до влади він деякий час жив на Кубані, до 1924 р. працював в українській учительській семінарії в станиці Полтавській. Хоч жив він серед нащадків колишніх українських козаків, але мріяв повернутися в Україну. На початку 1924 р. приїхав до Києва й потрапив до рук чекістів. 3 травня 1924 року Миколу Міхновського знайшли повішеним у саду садиби його друга Володимира Шемета.

Микола Міхновський багато в чому випередив свій час.Протягом останніх 30-ти років незалежності нашої країни, українці загалом і українські політики зокрема переживають щось подібне: російська агресія, яка триває вже восьмий рік та повномасштабна війна змушує робити остаточний і однозначний вибір, а самостійницькі ідеї Миколи Міхновського (національна самодостатність, територіальна цілісність, усвідомлене українство, національно-державницька самостійність, справедливий соціальний лад, активне відстоювання національних інтересів, створення дієздатних збройних сил, усвідомлення власної політичної суб’єктності) не згубилися у часі, вони ввійшли у обіг серед мислячих українців і формують справжню українську національну еліту.

Поділитися статтею

Більше новин

Презентація збірника

27 Червня, 2024

23 червня 2024 року, у день великого християнського свята Трійці, на території Музею Тараса Шевченка у селі Мошни  пройшли святково-благодійні заходи «Зелена неділя гостей закликає», у  яких взяли участь учасники художньої самодіяльності Мошнівської  територіальної громади та учні шкіл. Як і щодень, гостинно були відчинені двері Музею Тараса Шевченка для відвідувачів, а екскурсії завідувачки музею Ганни Грицик викликали захоплення слухачів. Захід відкрила і провела начальник відділу культури, молоді і спорту Леся Гаврилюк. Привітала гостей та учасників свята завідувачка Музею Тараса Шевченка Ганна Грицик. Учасники художньої самодіяльності причарували гостей  українськими піснями і сценічними постановками. З метою збору коштів на потреби ЗСУ на святі були представлені вироби, виконані у техніці декупажу, орігамі, дитячі вироби та смачний куліш із пиріжками з капустою, яблуками та іргою. У ході свята було проведено презентацію збірника «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», який підготували  і видали у 2024 році науковці Шевченківського національного заповідника. Збірник присвячений 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка та вшануванню пам’яті його троюрідного брата Варфоломія Шевченка, стараннями якого у ХІХ ст. була збережена українська Святиня, могила поета у Каневі. У 1859 році Тарас Шевченко перебував у Мошнах під арештом і для поліпшення умов його перебування сюди приїздив Варфоломій Шевченко. Після смерті Тараса Шевченка і його поховання у Каневі на Чернечій горі, Варфоломій Григорович тридцять літ опікувався могилою поета, сприймаючи її як національну Святиню. «Варфоломей Шевченко така людина, що нею можна похвалитись перед усіма земляками» - писав про нього український письменник Пантелеймон Куліш.  Презентацію збірника провела завідувач сектору «Тарас Шевченко у житті і творчості» відділу наукових досліджень Шевченківського національного заповідника Надія Долгіч, упорядник збірника та організатор заходів по вшануванню пам’яті В.Г. Шевченка. Гостям та учасникам свята було подароване останнє видання науково-публіцистичного вісника Шевченківського національного заповідника «Чернеча Гора», до музею подаровано збірник «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…».

Читати далі

В своїй хаті своя й правда…

26 Червня, 2024

22 червня, напередодні дня Святої Трійці, в одну з найголовніших поминальних субот на Тарасовій Горі відбулося урочисте вручення престижних відзнак Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т.Г.Шевченка «В СВОЇЙ ХАТІ СВОЯ Й ПРАВДА, І СИЛА, І ВОЛЯ». Ця премія вручається за значний подвижницький внесок у розбудову Української Держави, просвітницьку діяльність у сфері збереження національної культури, освіти та історії. Цьогорічними лауреатами стали: вокальний дует народних артисток України «ТЕЛЬНЮК: Сестри» (Київ); громадський діяч та науковець, засновник Фонду «Рідна країна» Микола ТОМЕНКО (Київ); талановитий український художник, заслужений художник України, член Національної спілки художників України, родич Тараса Шевченка по лінії його рідного брата Микити Микола ЛИХОШВА. Традиційно, в цей день на Тарасовій горі проходить нагородження учасників заключного ІІІ-го туру чергового квест-марафону «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?», який проводиться спільно з Міністерством освіти і науки України та Шевченківським національним заповідником та має на меті виховання національного світогляду, патріотизму в українському суспільстві, передусім у молоді, через опанування потужного пласту національної культури, що розвивалася безпосередньо на світоглядних засадах Тараса Шевченка. Метою заходу стало долучення широких верств суспільства до поглибленого ознайомлення з творчістю та життям поета і художника. До участі у квест-марафоні запрошуються всі шанувальники творчості Шевченка без будь-яких вікових та географічних обмежень. До квест-марафону 2024 року долучилося вчителі шкіл, науковці, учні, студенти – представники різних регіонів України. Цей велелюдний марафон почався 9 березня, перші два тури його відбулися дистанційно, а останній –третій проходив у Шевченківському національному заповіднику. Проект реалізовується з використанням музейної експозиції та за участі в журі конкурсу представника Шевченківського заповідника. Учасники декламують свої улюблені твори Тараса Шевченка та в інтерактивному режимі ілюструють, з допомогою музейної експозиції, важливі події і яскраві факти з життя поета, пов’язані з цим твором. А після завершення конкурсу підводяться підсумки квест-марафону та відбувається урочисте нагородження переможців у конференц–залі музею, де щасливі переможці отримують дипломи та грошові винагороди від Фонду. Тож, переможцями цього року стали: Кібець Евеліна – Єва, Гончаров Олександр – ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Ліпчанський Олександр - ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Мазур Вікторія – учениця 10 класу Хоровецького ліцею Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, Рекун Богдан – учень 7 –Б класу КЗ «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради, Шварцман Дар'я – учениця 9 класу ОЗО «Новодмитрівський ліцей Костянтинівської міської ради», наразі м. Черкаси. Майже всі, з ким приходилось спілкуватися у процесі реалізації і по завершенні цього проекту, запевняли, що вони назавжди запам’ятають свій приїзд до Канева і святкову та надзвичайно теплу і родинну атмосферу Кобзаревого дому – так, наче це була зустріч із самим Тарасом Шевченком. Шевченківський національний заповідник щиро вітає переможців і дякує всім, хто взяв участь у квесті, та запрошує до подальшої співпраці на шляху до феномену Тараса Шевченка. Алла Яхімович, старший науковий співробітник відділу наукових досліджень  

Читати далі

“Спасибі тобі, мій друже-брате…”

2 Червня, 2024

Ще одне наукове видання, присвячене 210-річниці від дня народження Тараса Шевченка, побачило світ завдяки старанням науковців Шевченківського національного заповідника. У видавництві «Панмедія» (Київ) вийшов науковий збірник «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», який розкриває сторінку спілкування Тараса Шевченка із троюрідним братом та свояком Варфоломійовичем Шевченком, постать якого стала знаковою на життєвому шляху поета. Розкрита роль Варфоломія Шевченка у збереженні української Святині у буремному ХІХ столітті. Подано матеріал про вшанування пам’яті  В.Г. Шевченка у Каневі (2012-2022 роки) та селі Мошни  (2023 рік). Видання представлене шістьма розділами: «Листи Тараса Шевченка до Варфоломія Шевченка 1859-1861 роки», «Листи Варфоломія Шевченка до Тараса Шевченка 1846-1860 роки», «Листи  Варфоломія Шевченка до сучасників Тараса Шевченка 1861-1882 роки», «Споминки про Тараса Григоровича  Шевченка», «Долі знак», «Вшанування пам’яті В.Г. Шевченка (2012-2023)» та ілюстроване чорно-білими та кольоровими світлинами. Упорядник збірника – завідувач сектору «Життя і творчість Тараса Шевченка», організатор заходів по вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка  Надія Долгіч, макет і верстка – Івана Кугно. \Видання розраховане на шевченкознавців, науковців та широке коло читачів, зацікавлених сторінками біографії Тараса Шевченка та близьких йому людей.

Читати далі