Повернутися до новин

СЬОГОДНІ –150 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКОЛИ МІХНОВСЬКОГО

На історичному шляху становлення багатьох держав виникають постаті, які є творцями концепцій, що визначають різні напрямки розвитку  народу. Такі люди завжди перебувають в епіцентрі різних резонансних, історичних, політичних та культурних подій, до них звертається суспільство, шукаючи щось нове і цікаве. В Україні такими людьми були князі, гетьмани, філософи, науковці, письменники, які своїми поглядами впливали на свідомість народу. Одним з таких був Микола Міхновський – адвокат, видатний суспільно-політичний діяч, ідеолог самостійництва України,  автор програмного документу Братства Тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна».

Микола Іванович Міхновський народився 1873 року в селі Туровці, Прилуцького повіту на Полтавщині. Батько М. Міхновського був священиком, національно свідомою людиною, нащадком старих козацьких родів і не боявся правити службу в церкві українською мовою. З дитинства Микола виховувався на шевченківському Кобзарі і творах Котляревського. Батько віддав сина до Прилуцької гімназії, де він згуртував своїх товаришів в українську громаду. По закінченню гімназії М. Міхновський вступив до Київського університету св. Володимира, де вивчав право.

Навчаючись на юридичному факультеті, майбутній громадський діяч увійшов до таємної політичної організації «Братство тарасівців». «Нашому поколінню належить створити українську національну ідеологію для боротьби за визволення нації і для створення своєї держави» – так окреслив «Кредо молодого українця» у програмному документі організації М. Міхновський. Зреалізувати ці ідеї Братство не змогло, натомість практично усі його члени опинилися за ґратами.

19 лютого 1900 р. громадськість Полтави відзначала чергові Шевченківські роковини. Відбулися б вони, як завжди, якби на трибуну не вийшов імпозантний чоловік з охайно підстриженими вусами, піднятими трохи вгору, і з гострою борідкою. Зовні в ньому не було нічого традиційно українського, але коли промовець заговорив, зал завмер. Через кілька днів, 26 лютого, вже в Харкові той самий оратор, місцевий адвокат Микола Іванович Міхновський виголосив промову приблизно такого ж змісту. Знову для присутніх вона була наче грім серед ясного неба.

«Не може бути ніякої боротьби українського народу в рамках існуючої Російської імперії, — заявив він. — Лише цілковите відокремлення України і створення могутньої держави від Карпат і до Кавказу необхідне нашій нації. Українцям не потрібна автономія з ласки Москви, а також федерація у складі Росії, їм потрібна повна незалежність. Україна має матеріальні й духовні сили бути самостійною. Україна для українців!»

Основні ідеї своїх промов на Шевченківських урочистостях 1900 р. в Полтаві та Харкові М. Міхновський виклав у брошурі «Самостійна Україна». Вона була першим виданням Революційної української партії (РУП), котре газета «Искра» назвала «дико шовіністичною брошурою».

Незважаючи на те, що через деякий час РУП відмежувалася від ідей М. Міхновського. 1902 р. група його прихильників відкололася від РУП і заснувала Українську народну партію (УНП). М. Міхновський розробив для неї 10 заповідей і видав їх 1903 р. у Львові.

 

«Єдина й неподільна від Карпат і до Кавказу самостійна, вільна Українська Демократична Республіка — це національний всеукраїнський ідеал. Нехай кожна українська дитина тямить, що вона народилася на світ на те, щоб здійснити цей ідеал.

Усі люди — твої брати, але москалі, ляхи та жиди — вороги нашого народу, доки вони панують над нами й визискують нас.

Україна для українців. Отже, проганяй звідусіль з України чужинців-гнобителів.

Усюди й завжди вживай українську мову. Нехай ані дружина твоя, ані діти не дають поганити твоєї господи чужинцям-гнобителям.

Шануй діячів рідного краю, ненавидь його ворогів, зневажай перевертнів-відступників, і добре буде твоєму народові й тобі.

Не вбивай Україну своєю байдужістю до всенародних інтересів.

Не стань ренегатом-відступником.

Не обдирай власного народу, працюючи на ворогів України.

Допомагай своєму землякові поперед усіх.

Не бери собі дружину з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами; не приятелюй з ворогами нашого народу, бо це додає їм сили й відваги; не підтримуй гнобителів наших, бо зрадником станеш».

 

Ці заповіді були звернені до третьої генерації української інтелігенції, яка, на думку М. Міхновського, мала заснувати нову, самостійну Україну. Бо, за його теорією, перше покоління української інтелігенції служило Польщі, а друге — Росії.

В часи Української революції 1917 – 1921 років М. Міхновський був у перших лавах борців за українську державність. Він спрямовує свої зусилля на створення українського війська та засновує Український військовий клуб імені Павла Полуботка, також стає одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Б. Хмельницького, чітко розуміючи, що без потужних збройних сил український народ знову опиниться в імперському рабстві. Сьогодні, коли весь українці борються проти російського агресора, ідеї М. Міхновського щодо всебічної розбудови та всенародної підтримки українського війська актуальні як ніколи.

Після встановлення гетьманату Павлові Скоропадському пропонували його  кандидатуру на посаду голови уряду. Гетьман запропонував тому лише пост «бунчужного товариша» (особистого радника), від якого М. Міхновський відмовився.

Після приходу більшовиків до влади він деякий час жив на Кубані, до 1924 р. працював в українській учительській семінарії в станиці Полтавській. Хоч жив він серед нащадків колишніх українських козаків, але мріяв повернутися в Україну. На початку 1924 р. приїхав до Києва й потрапив до рук чекістів. 3 травня 1924 року Миколу Міхновського знайшли повішеним у саду садиби його друга Володимира Шемета.

Микола Міхновський багато в чому випередив свій час.Протягом останніх 30-ти років незалежності нашої країни, українці загалом і українські політики зокрема переживають щось подібне: російська агресія, яка триває вже восьмий рік та повномасштабна війна змушує робити остаточний і однозначний вибір, а самостійницькі ідеї Миколи Міхновського (національна самодостатність, територіальна цілісність, усвідомлене українство, національно-державницька самостійність, справедливий соціальний лад, активне відстоювання національних інтересів, створення дієздатних збройних сил, усвідомлення власної політичної суб’єктності) не згубилися у часі, вони ввійшли у обіг серед мислячих українців і формують справжню українську національну еліту.

Поділитися статтею

Більше новин

“Спасибі тобі, мій друже-брате…”

2 Червня, 2024

Ще одне наукове видання, присвячене 210-річниці від дня народження Тараса Шевченка, побачило світ завдяки старанням науковців Шевченківського національного заповідника. У видавництві «Панмедія» (Київ) вийшов науковий збірник «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», який розкриває сторінку спілкування Тараса Шевченка із троюрідним братом та свояком Варфоломійовичем Шевченком, постать якого стала знаковою на життєвому шляху поета. Розкрита роль Варфоломія Шевченка у збереженні української Святині у буремному ХІХ столітті. Подано матеріал про вшанування пам’яті  В.Г. Шевченка у Каневі (2012-2022 роки) та селі Мошни  (2023 рік). Видання представлене шістьма розділами: «Листи Тараса Шевченка до Варфоломія Шевченка 1859-1861 роки», «Листи Варфоломія Шевченка до Тараса Шевченка 1846-1860 роки», «Листи  Варфоломія Шевченка до сучасників Тараса Шевченка 1861-1882 роки», «Споминки про Тараса Григоровича  Шевченка», «Долі знак», «Вшанування пам’яті В.Г. Шевченка (2012-2023)» та ілюстроване чорно-білими та кольоровими світлинами. Упорядник збірника – завідувач сектору «Життя і творчість Тараса Шевченка», організатор заходів по вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка  Надія Долгіч, макет і верстка – Івана Кугно. \Видання розраховане на шевченкознавців, науковців та широке коло читачів, зацікавлених сторінками біографії Тараса Шевченка та близьких йому людей.

Читати далі

Роду криниця віща

24 Травня, 2024

Підсумковий етап творчого конкурсу "Роду криниця віща" традиційно відбувся на Тарасовій Горі у Каневі. Цьогоріч конкурс набув статусу Міжнародного, більше того, не йдеться про декларування останнього "на папері", а саме має місце практична реалізація у такому форматі. Загалом – це  майже 200 учасників у різних вікових категоріях і мистецьких царинах, 60 з яких стали переможцями. Черкащина, Чернігівщина, Київщина, Львівщина, навіть Словаччина та Німеччина... Програма нагородження конкурсантів була цікавою і пізнавальною. Майстер-класи від черкаських письменниць Ганни Клименко-Синьоок та Катерини Вербівської, працівників Заповідника Тетяни Ярмош та Олексія Шевченка, цікаві змістовні екскурсії музеєм Тараса Шевченка та територією меморіалу, покладання квітів до генія нації – Тараса… Все це духотворчо зрушувало учасників дійства. Окрема подяка відомому громадському діячеві, лідеру громадського руху «Рідна країна», Миколі Томенку, який незмінно підтримує нашу талановиту молодь українськими книгами та спортивними знаряддями, та народному депутату України Віталію Войцехівському, який надав фінансову допомогу переможцям конкурсу (за I місце). Відома черкаська видавчиня Юлія Чабаненко надрукувала блокноти із логотипом Конкурсу  та передала від клубу Ротарі Черкаси кожному переможцю щоденники психологічного  відновлення. Грамоти учням та їх наставникам, чашки з зображенням Шевченкової «селянської родини», ручки, книги – від Заповідника стануть згадкою про участь у Конкурсі. Кращі твори, як і щороку,згодом надрукуються окремою збіркою. Радіймо за наших дітей, підтримуймо їх словом та ділом, цінуймо і пам’ятаймо наш рід, бо ми – УКРАЇНЦІ!

Читати далі

Шевченковий блокпост

Антиімперська, антимосковська риторика Шевченкого Слова сьогодні зрідні духом кожному українцеві, хто став на прю з багатовіковим окупантом на усіх фронтах: його слово мобілізує, надихає, мотивує; його "борітеся - поборете" дає живосильну націєтворчу енергію, що зрушує в нас потужний поступ до багатовікової переможної української боротьби. Тож символічно, що у день ПОВЕРНЕННЯ Тараса Шевченка в Україну на Тарасовій Горі в музеї відбулася презентація унікального видання "Шевченковий блокпост" - першої антології воєнної лірики сучасних українських митців, чия поезія суголосить шевченківськими мотивами. Серед них є ряд і тих, що зі зброєю в руках воює за рідну землю, і ті, хто, на жаль, поповнив небесне вічне військо. Видання присвячене 210-й річниці від дня народження Поета. Авторка ідеї та укладачка – відома письменниця, очільниця Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко. Видавець - пречудовий Ігор Степурін , чия креативність, живосильна енергія добротворчості не може не вражати. За короткий час цей чоловік зі своєю командою зробив неймовірне! Символічна обкладинка - мозаїка націєтворчих майданних подій, що складається в образ батька Тараса. Її автор - заслужений діяч мистецтв України Юрій Гармаш. Передмовне слово - від Євгена Нищука, "голосу Майдану", голови Шевченківського комітету. У презентації антології взяли участь ряд відомих митців слова на чолі з головою Національної спілки письменників Україні Михайло Сидоржевський: Петро Засенко, Павло Мовчан , Любов Голота, Микола Гриценко , Ярослав Ткачівський , Ніна Ковальчук , Борис Пономаренко ... Емоційно, енергетично, потужно підсилили захід піснею на слова Кобзаря - славнозвісний хор ім. Г. Верьовки та заслужена артистка України Наталка Мамалига . А ще вразило неперевершене читання поезій Т. Шевченка Героєм України Анатолієм Паламаренком. Модерувала захід Валентина Коваленко. Геніальний Поет поставив "на сторожі" українців своє Слово, як духовний блокпост, як вогневу позицію – аби не тільки у рідний простір не допустити московитського зла, а й пильнувати внутрішнього ворога, що ставить загати до нашого самоствердження як нації нащадків великої Русі. Не може не тішити те, що потужним творчим кошем, що «воює» словом проти московитської навали – представлені автори з найгарічіших точок Сходу і Півдня України. Незаперечно: пророче Тарасове слово сигналізує наш переможний духовний порятунок.

Читати далі