Повернутися до новин

Велетень у царстві людської культури…

Із 22 квітня 2023 року в Музеї народного декоративного мистецтва Шевченківського національного заповідника діє виставка «Велетень у царстві людської культури…», присвячена 185-й річниці викупу Тараса Шевченка з кріпацтва.

Виставка презентує оригінальні художні роботи – живопис і графіку, що зберігаються у фондовій колекції Шевченківського національного заповідника. Експонується двадцять робіт видатних українських митців. Представлено дитинство та юність Тараса Шевченка, а також твори, що ілюструють його творчість.

Одне з центральних місць на виставці займає репродукція на тканині відомої картини Георгія Меліхова «Молодий Тарас Шевченко у майстерні К. П. Брюллова» (1947, олія), що ілюструє найважливіший та хвилюючий момент у житті майбутнього геніального поета – отримання відпускної  – документа про відпущення на волю 25 квітня 1838 року.

Зацікавить відвідувачів й картина «Мені тринадцятий минало (1940, олія) Івана Їжакевича, народного художника України. Перші ілюстрації до поем Тараса Шевченка художник створив ще наприкінці ХІХ ст., і відтоді, до творів геніального Кобзаря український маляр повертався кожного десятиліття. Напочатку 1930-х років талановитий митець отримав замовлення від музею Шевченка у Києві на створення ряду робіт на шевченківську тему. Серед виконаних творів була й картина «Мені тринадцятий минало».

Шевченкіана українського живописця, члена Спілки художників України Петра Носко представлена роботою «Тарас Шевченко шукає залізні стовпи» (1962, олія). На початку 1920-х років художник створив серію гравюр до видання Тараса Шевченка «Повна збіркатворів: Поезії (Кобзар) (Київ, 1927). На жаль, це видання, що вийшло п’ятдесятитисячним накладом було знищено під гаслом «боротьби з націоналізмом», а самого автора заарештовано за націоналізм.

Віра Баринова-Кулеба – академік Академії мистецтв України, народний художник України, заслужений діяч мистецтв України, член спілки художників України. Із 1991 року картини художниці наповнюють скарбницю світового мистецтва у музеях України, Китаю, США, Швейцарії, Німеччини, Великобританії, Франції. Не винятком є і фондова збірка Шевченківського національного заповідника. Адже, у творчому доробку майстрині – роботи, присвячені життю і творчості Тараса Шевченка. Картина «Діду, найміть Тараса овець пасти» (1989, олія) прикрашає експозицію виставки.

Андрій Антонюк – член Спілки художників України, заслужений художник України, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, лауреат премії імені Василя Стуса, народний художник України. У 1980-х роках митець створює ряд робіт на шевченківську тематику, які сьогодні становлять окрасу колекції живопису Шевченківського національного заповідника. Картина «Бандурист» (1992, олія) – шедевр, в якому митець занурюється у кобзарську тематику, засвідчуючи тим самим український вільнолюбний дух та прагнення сободи.

Твір художника-самоучки Миколи Мантейфеля «Кобзар», створено за мотивами віршів Тараса Шевченка і подаровано автором до музейної колекції 1972 року.

Художник-аматор Іван Лисенко – заслужений майстер народної творчості України, лауреат премії імені Катерини Білокур, культурний діяч, уродженець села Золотоношка (нині Черкаська область) надзвичайно любив своє село і присвятив рідному краю найбільшу серію робіт під назвою «Люди мого села». Інтерес до шевченківської тематики представлено у таких творах митця: «Апостол правди і свободи» (1971), «Шевченкіана». На виставці експонується його ілюстрація до поезії Шевченка «Мені тринадцятий минало» (1979, олія).

Крім живописних творів, експонуються також графічні роботи відомих українських художників-графіків: Івана Філонова(«Мені  тринадцятий минало». 1961, офорт; «Малий Тарас і чумаки». 1960, офорт; «І виріс я на чужині».1961, офорт); Павла Борисенка («Зустріч Шевченка з художником Сошенком у літньому саду в Петербурзі»); Михайла Хазановського («Шевченко в майстерні К. Брюлова» (літографія); Йосипа Дайця («Смерть Тарасового батька»(літографія); Мар’яна Маловського («Нащо мені чорні брови» (ліногравюра)). Доповнено виставку репродукцією малюнка Михайла Дерегуса «Тарас і Оксана».

Ніна Басиста

Поділитися статтею

Більше новин

Тарасова гора: люди і події

28 Травня, 2023

24 травня у конференц-залі музею Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Тарасова гора: люди і події», приурочена до 185-ої річниці отримання волі Тарасом Шевченком. Співорганізатори конференції: Шевченківський національний заповідник та Інститут літератури і мистецтв імені М.О. Ауезова (Республіка Казахстан). Учасники конференції вшанували могилу Тараса Шевченка, а також поклали квіти на місце самоспалення Олекси Гірника із Калуша, який, протестуючи проти русифікації України,здійснив цей акт біля могили поета 21 січня 1978 року. Своєрідним прологом до наукових доповідей стали виступи студентів Канівського фахового коледжу культури і мистецтв – відокремленого структурного підрозділу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Прозвучали поезії Тараса Шевченка, пісні на його слова. Нині тема розлуки – актуальна, тому суголосною із сьогоденням була невелика сцена із «Гайдамаків» – прощання Яреми, який іде здобувати волю, із Оксаною. У вступному слові до учасників конференції в.о. генерального директора Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко акцентувала на тому, як протягом віків московщина поневолювала український народ. Аргументовано підкреслила, що не «російські діячі культури» і не царська сім’я викупили Тараса Шевченка із кріпацтва, а саме українці (Василь Григорович, Іван Сошенко, Аполон Мокрицький) стали ініціаторами визволення Тараса; різними за національністю були також Карл Брюллов, Василь Жуковський, Михайло Вієльгорський. У роботі конференції взяли участь науковці Черкаського державного технологічного університету,Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Київського університету імені Бориса Грінченка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Національного заповідника «Хортиця», Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Були озвучені результати науковихздобутків на шевченкознавчу, мистецтвознавчу та історичну тематику. Зокрема,про творчу спадщину Тараса Шевченка як джерело пошуків місця похованняБогдана Хмельницького; огляд сучасних шевченкознавчих досліджень черкаських краєзнавців;інтерпретація різними науковцями окремих фактів біографії Тараса Шевченка; трактування українськими авангардистами 1920-х років творчості Кобзаря; значення духовної спадщини Шевченка у питанні національного самовизначення українців; символізмдня повернення Тараса Шевченка в Україну, 22 травня, у спротиві проти русифікаціїмолодого покоління шістдесятників. Окрема тема – сучасний стан Шевченківського заповідника, охорона його пам’яток історії та культури, плани про взяття під опіку всесвітньовідомої пам’ятки – місця знаходження жител мисливців за мамонтами. Незважаючи на військові дії, до могили Тараса Шевченка щодень приходять його шанувальники. На конференції було зроблено аналіз їх відгуків у книгах вражень музеїв.Прикметно, що українці рішуче налаштовані захистити свою батьківщину і вірять у її краще майбутнє. Робота наукової конференції відбувалася з вірою у Перемогу, з великою вдячністю до Збройних Сил України, які «во врем’я люте» дають гідну відсіч споконвічному ворогові. Чорна Людмила, завідувачка відділу наукових досліджень

Читати далі

162-а річниця повернення Шевченка в Україну

23 Травня, 2023

Давненько так людно було на Тарасовій Горі у день повернення Шевченка в Україну. Попри війну, гомоніла Чернеча сьогодні поетовим антимосковським словом із вуст Героя України Анатолія Паламаренка; зводилася до неба "Заповітом" та "Ой у лузі" червоною калиною з потужного голосу народного хору імені Г. Верьовки; зітхала піснею народного Кобзаря України Василя Нечепи; поезією українських митців про сьогочасне лихо московитсько- української війни... Шевченко говорив. І з Шевченком говорили, не перестаючи дивуватися його прозірливості, актуальності. Назрілі українські питання гостро постали в сьогоднішньому діалозі " Світоглядні засади і гуманітарні пріоритети воюючої України ", організованому Шевченківським національним заповідником разом із Національною спілкою письменників України, Всеукраїнським товариством "Просвіта" Ім. Т. Шевченка, Фондом Миколи Томенка "Рідна країна", Міжнародним благодійним фондом національної пам'яті України та ін. Учасники діалогу суголосні були в одному: український простір має бути "зачищений" від багатовікового російського лою. Модератор діалогу відомий громадський діяч Микола Томенко чітко означив місію і завдання світоглядної війни за Україну. Голова НСПУ Михайло Сидоржевський детально зупинився на викликах сьогодення перед українською національною культурою. Про актуальність Шевченкових заповітів та мову як національний код говорили голова всеукраїнської "Просвіти", лауреат Шевченківської премії Павло Мовчан та директор Інституту української мови Павло Гриценко. Відомі професори, літературознавці Володимир Поліщук і Василь Пахаренко загострили увагу на основоположній ролі україноцентричних предметів у освітніх закладах, особливо щодо необхідності повернути українську літературу в зовнішнє тестування. На проблемі збереження заповідних зон навколо Святині та інших екологічних викликах під час війни предметно говорив Микола Чорний, провідний науковий співробітник ШНЗ. Активно долучилися до обговорення відомі письменнки, культурні та політичні діячі: Василь Куйбіда, ректор національної академії при Президенті України, Микола Поровський, полковник ЗСУ, Георгій Філїпчук, академік НАПНУ,, Борис Пономаренко, директор Міжнародного благодійного фонду національної нам'яті України, Іван Заєць,.заступник голови Асоціації фермерів України та ін. Готуємо резолюцію, аби означені пропозиції направити керівництву держави для вирішення стратегічних питань, що є основою національної безпеки. Аби Шевченко більше не питав "За що скоротили списами московські ребра?? ", мусимо сьогодні довести українську переможну справу до нашої крапки над І. Слава ЗСУ, що дали можливість українцям поклонитися Тарасу і відчути енергетику української духовної Гори.

Читати далі

Шевченківський травень

21 Травня, 2023

Культура, яка народжує геніїв і пророків – велика культура.Вона творить, оберігає і об’єднує все найкраще в суспільстві. Українська культура сьогодні є одним із фронтів, які пришвидшують Перемогу в страшній війні, розв’язаній росією. Тарас Шевченко як представник української культури, став Пророком для української нації, попереджаючи про підступність росії у своїх безсмертних поезіях та мистецьких творах. Вшановуючи пам'ять українського генія, у день його повернення в Україну, Шевченківський національний заповідник презентує гостям  нові арт-проекти. У музеї Тараса Шевченка на Чернечій Горі у Каневі відкриті мистецькі виставки, зокрема «Шевченкіана Івана Марчука». В експозиції представленітвори народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, Почесного громадянина міст Києва, Тернополя і Канева Івана Марчука. Мистецьке осмислення видатним художником поетичної творчості Тараса Шевченка відобразилося у створенні серії малярського циклу «Шевченкіана». Картини не лише ілюструють поетичні рядки Шевченкового «Кобзаря», а й відображають світобачення самого митця, насамперед його історіософію. Цього року українська спільнота відзначила150 років з дня народження видатноготворця українського архітектурного стилю, фундатора модерної книжкової графіки, маляра і сценографа, вченого і педагога, дизайнера і першого художника вітчизняного кіно, сценографа, автора Великого й Малого гербів Української Народної Республіки, її печаток, грошових знаків (гривень) та поштових марок, мистецтвознавця і педагога, громадського діяча, автора проекту будівлі музею Тараса Шевченка на Тарасовій Горі – Василя Кричевського. На превеликий жаль, не одне десятиліття його багата за змістом, різножанрова за формою спадщина була прихована за ім'ям, знеславленим заздрісниками радянської доби. Нині він повертається до нас виставками мистецьких творів, які збережені і передані нащадками мистецької родини на батьківщину, в Україну. У вестибюлі музею Тараса Шевченка можна оглянути оригінальні ескізи художнього оформлення інтер’єрів та екстер’єру музею, а також твори відомих українських художників, що мистецьки осмислили останнє архітектурне творіння великого зодчого – меморіальний музей біля могили Тараса Шевченка. Три роки поспіль Шевченківський національний заповідник проводить Міжнародний літературно-мистецький конкурс серед обдарованої молоді «Роду криниця віща». Цьогоріч вручення відзнак переможцям конкурсу відбулося у музеї Тараса Шевченка, де учасникам було презентовано  виставку поданих на конкурс творчих робіт у номінації «Образотворче мистецтво». Цю виставку й сьогодні можна оглянути в музеї Тараса Шевченка у Каневі. У виставковому залі музею експонуються твори народного художника України Богдана Ткачика з Тернополя. В експозиційному залі представлено 57 робіт митця. На його полотнах – козацька тематика, відомі історичні постаті,українські пейзажі, авторські ікони, роботи шевченківської тематики. У центрі експозиції три найвизначніші свої картини – «Березневі пророцтва», «З домовини встане Україна» та «Думи мої, думи мої…», які становлять своєрідну серію, на створення якої надихнули митця пророчі Шевченкові слова. Кожного року 22 травня, у день повернення Тараса Шевченка в Україну відзначається масштабними заходами. Цьогоріч, не зважаючи на російське повномасштабне вторгнення, українці, об’єднані силою поетичного слова Кобзаря, прийдуть пошанувати Батька української нації на його Могилу. Серед гостей і учасників буде заслужений художник України, член Національної спілки художників України Олександр Міловзоров, чий мистецький набуток під назвою «Шляхи» буде презентований його виставкою у залах музею. Творча зустріч з відомим художником відбудеться о 10-15 на Тарасовій Горі. Запрошуємо канівців та гостей міста відзначити цей день з нами.   Сектор експозиційно-виставкової роботи

Читати далі