Шевченківський травень
Культура, яка народжує геніїв і пророків – велика культура.Вона творить, оберігає і об’єднує все найкраще в суспільстві. Українська культура сьогодні є одним із фронтів, які пришвидшують Перемогу в страшній війні, розв’язаній росією. Тарас Шевченко як представник української культури, став Пророком для української нації, попереджаючи про підступність росії у своїх безсмертних поезіях та мистецьких творах.
Вшановуючи пам’ять українського генія, у день його повернення в Україну, Шевченківський національний заповідник презентує гостям нові арт-проекти. У музеї Тараса Шевченка на Чернечій Горі у Каневі відкриті мистецькі виставки, зокрема «Шевченкіана Івана Марчука». В експозиції представленітвори народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка, Почесного громадянина міст Києва, Тернополя і Канева Івана Марчука. Мистецьке осмислення видатним художником поетичної творчості Тараса Шевченка відобразилося у створенні серії малярського циклу «Шевченкіана». Картини не лише ілюструють поетичні рядки Шевченкового «Кобзаря», а й відображають світобачення самого митця, насамперед його історіософію.
Цього року українська спільнота відзначила150 років з дня народження видатноготворця українського архітектурного стилю, фундатора модерної книжкової графіки, маляра і сценографа, вченого і педагога, дизайнера і першого художника вітчизняного кіно, сценографа, автора Великого й Малого гербів Української Народної Республіки, її печаток, грошових знаків (гривень) та поштових марок, мистецтвознавця і педагога, громадського діяча, автора проекту будівлі музею Тараса Шевченка на Тарасовій Горі – Василя Кричевського. На превеликий жаль, не одне десятиліття його багата за змістом, різножанрова за формою спадщина була прихована за ім’ям, знеславленим заздрісниками радянської доби. Нині він повертається до нас виставками мистецьких творів, які збережені і передані нащадками мистецької родини на батьківщину, в Україну. У вестибюлі музею Тараса Шевченка можна оглянути оригінальні ескізи художнього оформлення інтер’єрів та екстер’єру музею, а також твори відомих українських художників, що мистецьки осмислили останнє архітектурне творіння великого зодчого – меморіальний музей біля могили Тараса Шевченка.
Три роки поспіль Шевченківський національний заповідник проводить Міжнародний літературно-мистецький конкурс серед обдарованої молоді «Роду криниця віща». Цьогоріч вручення відзнак переможцям конкурсу відбулося у музеї Тараса Шевченка, де учасникам було презентовано виставку поданих на конкурс творчих робіт у номінації «Образотворче мистецтво». Цю виставку й сьогодні можна оглянути в музеї Тараса Шевченка у Каневі.
У виставковому залі музею експонуються твори народного художника України Богдана Ткачика з Тернополя. В експозиційному залі представлено 57 робіт митця. На його полотнах – козацька тематика, відомі історичні постаті,українські пейзажі, авторські ікони, роботи шевченківської тематики. У центрі експозиції три найвизначніші свої картини – «Березневі пророцтва», «З домовини встане Україна» та «Думи мої, думи мої…», які становлять своєрідну серію, на створення якої надихнули митця пророчі Шевченкові слова.
Кожного року 22 травня, у день повернення Тараса Шевченка в Україну відзначається масштабними заходами. Цьогоріч, не зважаючи на російське повномасштабне вторгнення, українці, об’єднані силою поетичного слова Кобзаря, прийдуть пошанувати Батька української нації на його Могилу. Серед гостей і учасників буде заслужений художник України, член Національної спілки художників України Олександр Міловзоров, чий мистецький набуток під назвою «Шляхи» буде презентований його виставкою у залах музею. Творча зустріч з відомим художником відбудеться о 10-15 на Тарасовій Горі. Запрошуємо канівців та гостей міста відзначити цей день з нами.
Сектор експозиційно-виставкової роботи
Як і в попередні роки, Канівщина зібрала чимало поціновувачів поетичного слова та українських традицій з різних куточків країни.
У минулому році Національна спілка письменників України, Шевченківський національний заповідник та благодійний фонд Володимира Затуливітра започатковали Всеукраїнську літературну премію імені цього видатного митця. Цьогоріч під час урочистостей було вручено премію імені Затуливітра прекрасній поетесі, відомій журналістці Світлані Короненко-Слабошпицькій за збірку «Поезії». Учасники читань висловили щиру подяку народному депутату України по Канівсько-Золотоніському округу Віталію Войцехівському, який удруге фінансово підтримує лауреатів цього конкурсу. І не лише цього, а й конкурсів дитячих, як-от “Роду криниця віща”.
На Тарасовій горі було підбито підсумки дитячого конкурсу читців поезій Володимира Затуливітра, який щорічно організовує та проводить очільниця обласної “Просвіти”, відома освітянка Олена Фещенко. Юні переможці цього конкурсу читців-декламаторів отримали дипломи та невеликі премії. Були нагороджені дипломами 1-ого ступеня учні: Софія Мостова із Канівської дитячої школи мистецтв, Анастасія Зеленько, Черкаський колегіум «Берегиня», Костянтин Озірський із Коробівської школи, Золотоніського району, Олександр Томенко із Черкаської гімназії №31 та Вероніка Арапова із Черкаської школи № 24. А дипломи 2-го ступеня отримали Сніжана Ярошинська, Черкаський колегіум «Берегиня», Андрій Марченко із Коробівської школи, Марія Терещенко та Марія Шевченко із Канівської школи мистецтв. Було відзначено і вчителів, які підготували юних читців-переможців: Любов Озірську, Анастасію Ярмоленко та Олену Фещенко.
Впродовж кількох годин у залі Шевченківського музею в щирій атмосфері лунали українська поезія та пісня. Кожен присутній міг як згадати добрим словом Володимира Затуливітра, так і прочитати його чи власні поезії.
Музичну програму дарували присутнім народний аматорський хор української народної та сучасної пісні “Диво-Птах” під керівництвом Тетяни Білаш, онуки славетного композитора Олександра Білаша, та “голос Майдану” Володимир Гонський.
Продовжились урочисті заходи у славетному Бучаку. Тут, на Козацькому шпилі, пошанівне коло біля могили Володимира Затуливітра згуртували – одна із засновниць Затуливітрівських читань, відома канівська поетка Віра Носенко та представник Благодійного фонду імені Затуливітра Дмитро Іванов.
На садибі поета, де Володимир Затуливітер провів останні роки життя, звучали його поезії у чудовому виконанні Миколи Чорного, лунали звуки кобзи, які дарував присутнім юний канівський кобзарик Тарас Лаврентьєв… А ще учасники читань оглянули виставку “мамаїв” художника Олександра Кравченка (Сотника Григорівського). Традиційно пройшли й частування в Поетовім саду…
«Ці та інші заходи оприявлювали справжній талант видатного митця слова з чорноземно масною українською метафорикою, – так охарактеризувала цьогорічні Затуливітрівські читання очільниця Шевченківського національного заповідника, знана в Україні поетка Валентина Коваленко. – Вірю, що Шевченківський національний заповідник, об’єднавши зусилля із благодійним фондом Володимира Затуливітра, робить добру справу з утвердження української України. І дай Боже й надалі її продовжувати…»
Довідково. Володимир Затуливітер – відомий український поет, прозаїк, публіцист, перекладач та журналіст. Зокрема, Іван Драч свого часу назвав Затуливітра одним з найвидатніших явищ в українській літературі. Він був лауреатом кількох літературних премій. Його твори перекладені більш як десятьма мовами. Останні роки життя Володимира Івановича тісно пов’язані з Канівщиною, – тут на хуторі Бучак він написав свої найкращі збірки поезій та прози. Тут у січні 2003 року за загадкових обставин трагічно обірвалося його життя. У Бучаку на Козацькому шпилі Володимир Затуливітер був похований.