Тарасова гора: люди і події

24 травня у конференц-залі музею Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Тарасова гора: люди і події», приурочена до 185-ої річниці отримання волі Тарасом Шевченком. Співорганізатори конференції: Шевченківський національний заповідник та Інститут літератури і мистецтв імені М.О. Ауезова (Республіка Казахстан).

Учасники конференції вшанували могилу Тараса Шевченка, а також поклали квіти на місце самоспалення Олекси Гірника із Калуша, який, протестуючи проти русифікації України,здійснив цей акт біля могили поета 21 січня 1978 року.

Своєрідним прологом до наукових доповідей стали виступи студентів Канівського фахового коледжу культури і мистецтв – відокремленого структурного підрозділу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Прозвучали поезії Тараса Шевченка, пісні на його слова. Нині тема розлуки – актуальна, тому суголосною із сьогоденням була невелика сцена із «Гайдамаків» – прощання Яреми, який іде здобувати волю, із Оксаною.

У вступному слові до учасників конференції в.о. генерального директора Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко акцентувала на тому, як протягом віків московщина поневолювала український народ. Аргументовано підкреслила, що не «російські діячі культури» і не царська сім’я викупили Тараса Шевченка із кріпацтва, а саме українці (Василь Григорович, Іван Сошенко, Аполон Мокрицький) стали ініціаторами визволення Тараса; різними за національністю були також Карл Брюллов, Василь Жуковський, Михайло Вієльгорський.

У роботі конференції взяли участь науковці Черкаського державного технологічного університету,Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Київського університету імені Бориса Грінченка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Національного заповідника «Хортиця», Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Були озвучені результати науковихздобутків на шевченкознавчу, мистецтвознавчу та історичну тематику. Зокрема,про творчу спадщину Тараса Шевченка як джерело пошуків місця похованняБогдана Хмельницького; огляд сучасних шевченкознавчих досліджень черкаських краєзнавців;інтерпретація різними науковцями окремих фактів біографії Тараса Шевченка; трактування українськими авангардистами 1920-х років творчості Кобзаря; значення духовної спадщини Шевченка у питанні національного самовизначення українців; символізмдня повернення Тараса Шевченка в Україну, 22 травня, у спротиві проти русифікаціїмолодого покоління шістдесятників. Окрема тема – сучасний стан Шевченківського заповідника, охорона його пам’яток історії та культури, плани про взяття під опіку всесвітньовідомої пам’ятки – місця знаходження жител мисливців за мамонтами.

Незважаючи на військові дії, до могили Тараса Шевченка щодень приходять його шанувальники. На конференції було зроблено аналіз їх відгуків у книгах вражень музеїв.Прикметно, що українці рішуче налаштовані захистити свою батьківщину і вірять у її краще майбутнє.

Робота наукової конференції відбувалася з вірою у Перемогу, з великою вдячністю до Збройних Сил України, які «во врем’я люте» дають гідну відсіч споконвічному ворогові.

Чорна Людмила,

завідувачка відділу наукових досліджень