Почуття любові до рідної землі…
Пам’яті українського художника Леоніда Гопанчука
Цього дня, 10 років тому, українська спільнота провела у засвіти видатного художника Леоніда Гопанчука (м. Київ), який був добрим другом Шевченківського національного заповідника. Народився на Волині у селі Заболотинці Млинівського району. Його улюбленою забавкою було читання і запам’ятовування поезії з подарованого батьком «Кобзаря» Тараса Шевченка. Граючись, почав ілюструвати дитячі вірші і це захоплення переросло у справу усього його життя. Закінчив навчання у Київському художньому інституті, де отримав дві спеціальності – архітектора і живописця, які допомогли йому реалізувати важливе життєве завдання у створенні мистецького літопису України.
Українського художника Леоніда Гопанчука вважають одним із кращих портретистів Європи. У кожному портреті відчувається особливий підхід митця до людини. Художник немов прожива життя людини, яку пише. На питання, як вдається так відчути портретованого і відобразити стан його душі, художник поділився «таємницею»: « Просто треба любити людей». Цікавою особливістю його творчої лабораторії стало просте правило: створюючи нову картину, художник не використовував палітру для змішування фарб, а відразу підбирав колір і наносив його на полотно. Він вважав, що так не витрачається та величезна енергетика, яку майстер передавав своїй роботі».
Наше знайомство з художником та його родиною відбулося у 2011 році, коли всі свідомі українці відзначали 150-річницю з часу повернення Тараса Шевченка в Україну. У день перепоховання поета, 22 травня, родина Гопанчуків традиційно була серед учасників урочистостей на Тарасовій горі. Цього разу з особливою місією – пошанувати пам’ять українського Пророка та подарувати у колекцію музею власну олійну роботу із портретним зображенням Тараса Шевченка «Канівські кручі. Повернення художника». З того часу Леонід Гопанчук та його дружина, директор видавництва «Світ Успіху» Неоніла Струк стали частими гостями Заповідника, активно долучалися до організації та підтримували творчі ініціативи канівських науковців. Вже наступного року було розроблено наукову концепцію та організовано виставку художника у залах музею Тараса Шевченка у Каневі.
Ця експозиція стала частиною реалізації культурологічного проекту «Святині України-Руси», який започаткував художник у 2010 році. За визначенням самого художника, метою створення та реалізації творчого проекту був пошук, дослідження, вивчення і популяризація історичних, архітектурних пам’яток, визначних місць України через його образне сприйняття. З ініціативи родини Гопанчуків проведено низку пошукових експедицій, організовано мистецькі пленери, культурологічні акції, записано фільми та радіопередачі, зустрічі з науковцями та художниками, підготовлено презентації художніх виставок. За два роки митець на своїх полотнах зафіксував історичні пам’ятки, унікальні українські пейзажі, створив портрети видатних українців. Так сформувалася ціла серія картин із зображеннями Качанівки, Почаєва, Решетилівки, Полтави, Умані, Чигирина, Прохорівки і Канева, яка стала своєрідним продовженням ідеї Шевченкової «Живописної України». Саме ці роботи були взяті за основу виставкової експозиції у Каневі, де громада та гості нашого міста знайомились з мистецькими творами знаного київського художника Л. Гопанчука. Своїми емоціями вони поділилися у Книзі вражень: «Ваші талановиті твори пробуджують в серці щемливе почуття світла, добра, радості… Ви прекрасно оволоділи майстерністю, оспівали фарбами прості звичайні речі, опоетизувати їх і зачарували глядача своїм почуттям любові до рідної землі…». Після виставки художник подарував до фондової колекції Шевченківського національного заповідника роботу «Зимові вітражі. Тарасова світлиця у Каневі» (2012) із зображенням першого народного музею Тараса Шевченка. Вона стала гідним поповненням мистецької серії «Тарасова Гора в образотворчому мистецтві».
З роками творчі зв’язки ще більше зміцнилися. Готувалися нові проекти, створювалися живописні полотна… Та, на жаль, передчасна смерть перервала творчий політ художника, а його душа відлетіла у небо. Пам’ять про видатного майстра, заслуженого художника України Леоніда Гопанчука і сьогодні живе у його глибоко національних творах, які постійно експонуються у музеях і галереях України та світу.
Сектор виставково-експозиційної роботи відділу наукових досліджень Шевченківського національного заповідника м. Канів.
