Повернутися до новин

ПАМ’ЯТІ ОЛЕКСИ ГІРНИКА

У морозяну ніч  на 21 січня 1978 року на вершині Чернечої гори в Каневі, біля Шевченкової могили, спалахнула полум’ям людина. Цього яскравого спалаху не помітив ніхто, окрім мовчазної гробниці Кобзаря. Про національну трагедію не взнала не лише Україна, не взнали про неї й мешканці Канева і навіть хранителі  національної Святині. Охорона заповідника не виходила тієї холодної ночі до могили. Вранці ж до місця самоспалення невідомої людини прибули відповідні служби міліції та працівники органів держбезпеки, що допустили сюди обмежене коло осіб,  яким суворо було наказано мовчати.

Хто він, цей чоловік, і що привело його тієї холодної ночі до національної Святині?  Що хотів він повідати Україні своєю смертю?

То був звичайний 66-річний калушанин Олекса ГІРНИК, уродженець Івано – Франківщини. Замолоду він був прихильником незалежності України, через що відбув два з половиною роки ув’язнення в польських, а пізніше ще вісім років у радянських тюрмах і таборах.

Глибокої осені 1948 року Олекса Гірник повернувся із таборів в Україну. Тяжко переймався становищем Батьківщини − його бентежило посилення русифікації у повоєнні часи. Взірцем для нього завжди був Тарас Шевченко. У  домашній бібліотеці зберігалося двотомне видання творів Кобзаря, яке Олекса Миколайович використовував як ліки для своєї зболеної, змученої душі. Таємно від родини писав листівки, спрямовані проти російської окупації та русифікації України.

У січні 1978 року Гірник  виїхав до Канева. Там, перед Шевченковою могилою на оглядовому майданчику  і по схилах Тарасової Гори, розсіяв майже тисячу листівок, у яких висловив протест щодо російської окупації країни, русифікації українського народу та закликав до незалежної і Соборної України.

Далі облив себе бензином і підпалив. Він спалив себе серед глухої ночі, будучи один, навіть не знаючи точно, чи долетить його протест до людей… Долетів! Хоча, звичайно, за радянських часів на ім’я та вчинок Олекси Гірника було накладено найсуворіше табу. Перша публікація в українській пресі про загибель героя з’явилась лише в 1992 році — її підготував канівчанин Михайло Іщенко, лікар «швидкої допомоги», що прибула 22 січня 1978 року на місце трагедії.

За проявлені громадську мужність і самопожертву в 2007 року Олексі Гірнику було присвоєно звання  Героя України.

А на місці, де відбулося самоспалення, на його честь 21 січня 2009 року встановлено пам’ятний знак  (скульптор Адріан Балог).

Олекса Гірник віддав заради свого народу найдорожче – життя. У  прощальному листі дружині Кароліні написав: «Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест – то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест – то пережиття, тортури української нації. Мій протест – то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець».

Щорічно  21 січня є днем пам’яті Олекси Гірника, людини – патріота, яка віддала своє життя в ім’я України. І цього року біля пам’ятного знака Олексі Гірнику на Тарасовій Горі зібралися представники Канівської організації товариства «Просвіта» імені Т.Г.Шевченка, краєзнавці, громадськість міста, працівники Заповідника. Поетеса Віра Носенко прочитала вірші, присвячені нашій довгоочікуваній Перемозі в російсько-українській війні. Завідувачка відділу наукових досліджень Людмила Чорна провела екскурсію виставкою «Дорога до волі».

Олекса Гірник спалив себе задля майбутнього  України.  У світі немає більшої любові, як жертовна любов до Батьківщини та її народу. Тож сьогодні його пристрасний голос мають чути всі: чути і розуміти, що наша сила у єдності і згуртованості, у героїзмі і відданості нашій Україні. Україна для українців, і допоки хоч один її ворог лишатиметься на нашій території, ми не маємо складати зброю.

Поділитися статтею

Більше новин

“Спасибі тобі, мій друже-брате…”

2 Червня, 2024

Ще одне наукове видання, присвячене 210-річниці від дня народження Тараса Шевченка, побачило світ завдяки старанням науковців Шевченківського національного заповідника. У видавництві «Панмедія» (Київ) вийшов науковий збірник «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», який розкриває сторінку спілкування Тараса Шевченка із троюрідним братом та свояком Варфоломійовичем Шевченком, постать якого стала знаковою на життєвому шляху поета. Розкрита роль Варфоломія Шевченка у збереженні української Святині у буремному ХІХ столітті. Подано матеріал про вшанування пам’яті  В.Г. Шевченка у Каневі (2012-2022 роки) та селі Мошни  (2023 рік). Видання представлене шістьма розділами: «Листи Тараса Шевченка до Варфоломія Шевченка 1859-1861 роки», «Листи Варфоломія Шевченка до Тараса Шевченка 1846-1860 роки», «Листи  Варфоломія Шевченка до сучасників Тараса Шевченка 1861-1882 роки», «Споминки про Тараса Григоровича  Шевченка», «Долі знак», «Вшанування пам’яті В.Г. Шевченка (2012-2023)» та ілюстроване чорно-білими та кольоровими світлинами. Упорядник збірника – завідувач сектору «Життя і творчість Тараса Шевченка», організатор заходів по вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка  Надія Долгіч, макет і верстка – Івана Кугно. \Видання розраховане на шевченкознавців, науковців та широке коло читачів, зацікавлених сторінками біографії Тараса Шевченка та близьких йому людей.

Читати далі

Роду криниця віща

24 Травня, 2024

Підсумковий етап творчого конкурсу "Роду криниця віща" традиційно відбувся на Тарасовій Горі у Каневі. Цьогоріч конкурс набув статусу Міжнародного, більше того, не йдеться про декларування останнього "на папері", а саме має місце практична реалізація у такому форматі. Загалом – це  майже 200 учасників у різних вікових категоріях і мистецьких царинах, 60 з яких стали переможцями. Черкащина, Чернігівщина, Київщина, Львівщина, навіть Словаччина та Німеччина... Програма нагородження конкурсантів була цікавою і пізнавальною. Майстер-класи від черкаських письменниць Ганни Клименко-Синьоок та Катерини Вербівської, працівників Заповідника Тетяни Ярмош та Олексія Шевченка, цікаві змістовні екскурсії музеєм Тараса Шевченка та територією меморіалу, покладання квітів до генія нації – Тараса… Все це духотворчо зрушувало учасників дійства. Окрема подяка відомому громадському діячеві, лідеру громадського руху «Рідна країна», Миколі Томенку, який незмінно підтримує нашу талановиту молодь українськими книгами та спортивними знаряддями, та народному депутату України Віталію Войцехівському, який надав фінансову допомогу переможцям конкурсу (за I місце). Відома черкаська видавчиня Юлія Чабаненко надрукувала блокноти із логотипом Конкурсу  та передала від клубу Ротарі Черкаси кожному переможцю щоденники психологічного  відновлення. Грамоти учням та їх наставникам, чашки з зображенням Шевченкової «селянської родини», ручки, книги – від Заповідника стануть згадкою про участь у Конкурсі. Кращі твори, як і щороку,згодом надрукуються окремою збіркою. Радіймо за наших дітей, підтримуймо їх словом та ділом, цінуймо і пам’ятаймо наш рід, бо ми – УКРАЇНЦІ!

Читати далі

Шевченковий блокпост

Антиімперська, антимосковська риторика Шевченкого Слова сьогодні зрідні духом кожному українцеві, хто став на прю з багатовіковим окупантом на усіх фронтах: його слово мобілізує, надихає, мотивує; його "борітеся - поборете" дає живосильну націєтворчу енергію, що зрушує в нас потужний поступ до багатовікової переможної української боротьби. Тож символічно, що у день ПОВЕРНЕННЯ Тараса Шевченка в Україну на Тарасовій Горі в музеї відбулася презентація унікального видання "Шевченковий блокпост" - першої антології воєнної лірики сучасних українських митців, чия поезія суголосить шевченківськими мотивами. Серед них є ряд і тих, що зі зброєю в руках воює за рідну землю, і ті, хто, на жаль, поповнив небесне вічне військо. Видання присвячене 210-й річниці від дня народження Поета. Авторка ідеї та укладачка – відома письменниця, очільниця Шевченківського національного заповідника Валентина Коваленко. Видавець - пречудовий Ігор Степурін , чия креативність, живосильна енергія добротворчості не може не вражати. За короткий час цей чоловік зі своєю командою зробив неймовірне! Символічна обкладинка - мозаїка націєтворчих майданних подій, що складається в образ батька Тараса. Її автор - заслужений діяч мистецтв України Юрій Гармаш. Передмовне слово - від Євгена Нищука, "голосу Майдану", голови Шевченківського комітету. У презентації антології взяли участь ряд відомих митців слова на чолі з головою Національної спілки письменників Україні Михайло Сидоржевський: Петро Засенко, Павло Мовчан , Любов Голота, Микола Гриценко , Ярослав Ткачівський , Ніна Ковальчук , Борис Пономаренко ... Емоційно, енергетично, потужно підсилили захід піснею на слова Кобзаря - славнозвісний хор ім. Г. Верьовки та заслужена артистка України Наталка Мамалига . А ще вразило неперевершене читання поезій Т. Шевченка Героєм України Анатолієм Паламаренком. Модерувала захід Валентина Коваленко. Геніальний Поет поставив "на сторожі" українців своє Слово, як духовний блокпост, як вогневу позицію – аби не тільки у рідний простір не допустити московитського зла, а й пильнувати внутрішнього ворога, що ставить загати до нашого самоствердження як нації нащадків великої Русі. Не може не тішити те, що потужним творчим кошем, що «воює» словом проти московитської навали – представлені автори з найгарічіших точок Сходу і Півдня України. Незаперечно: пророче Тарасове слово сигналізує наш переможний духовний порятунок.

Читати далі