80-й РІЧНИЦІ ВИЗВОЛЕННЯ КАНЕВА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ… ТАРАСОВА ГОРА. ВИЗВОЛЕННЯ

31 січня відзначається 80-та річниця визволення Канева від фашистських загарбників. Кровопролитні бої в районі висот Канівського Подніпров’я точилися з вересня 1943 до лютого 1944 року. Після поразки в Черкасах гітлерівцям вдалося втримати виступ лінії фронту довжиною 275 км з вершиною у районі Канева, що перебував на стику I і II Українських фронтів. Гітлерівське командування сподівалося потопити наші війська в Дніпрі й відновити свої позиції. Але стрімкі прориви військ обох українських фронтів завершилися оточенням та знищенням великого ворожого угрупування. Наприкінці січня 1944-го наше місто було визволене бійцями 206-ї стрілецької дивізії. Визволення Канева стало складовою частиною Корсунь-Шевченківської операції – так званого «Другого Сталінграду», що уже згодом історики назвуть передвісником близького звільнення Європи від фашистських загарбників.

Бої під Каневом тривали понад чотири місяці. І надзвичайно тяжкими були вони на підступах до Тарасової гори і села Пекарі, де фашисти мали міцні оборонні рубежі. За Шевченковою могилою було сконцентровано значну кількість артилерії та мінометів, які обстрілювали підступи до Дніпра. Один з таких мінометів був встановлений і на горищі музею. Саме так ворог хотів спровокувати бійців і викликати вогонь по могилі Тараса Шевченка. Проте його задум не вдався. «Жоден наш снаряд, жодна міна, жодна кулеметна черга не порушили сну великого Кобзаря» (зі спогадів Хижняк Віри Семенівни, с. Ключники. – Наук. арх. ШНЗ). «Хоч ми і перебували в музеї і снаряди рядом коло музею кругом було падали, …але в музей і раз не попали – і ми наче були в безпеці, наче ми відчували, що наші воїни нас охороняють…» (зі свідчень колишніх в’язнів концтабору).

Звільнили Тарасову гору глибоким обхідним маневром: «Потай переправившись через Дніпро, частина вночі пройшла по лісу швидким марш – маневром і атакувала фашистських артилеристів з тилу… Ворог змушений був тікати…» (Борис Полєвой. Всенародна шана. – К.: Наук.думка, 1967. – С.331 -332). «…І от настав той день, якого так довго чекали всі: 31 січня 1944 року Канів було звільнено. Мінери обстежували шлях на Тарасову гору, по якому вже йшли бійці 206-ї стрілецької дивізії одразу ж після бою. Вони несли на могилу поета вінок, «нашвидкуруч зроблений із соснових гілок, зв’язаних бинтами…» (Смирнов С.С. На войне. – М., 1961. – с.336). Біля зраненої могили бійці поставили великий щит із написом «Ми повернулися, Батьку!»

Поспішали також на Тарасову гору і партизани, щоб уклонитись поетові та покласти на його могилу вінок, сплетений із соснових гілок із написом: “Великому Кобзареві від партизанів Канівщини”.

У лютому до Канева прибув військовий фотокореспондент Яків Давидзон, щоб навіки зафіксувати злочини фашистів. Фотокореспондент був вражений оскверненням Святині. «Я бачив на війні вбитих, повішених. Здавалося, мав би звикнути до всього. Однак те, що я побачив на Тарасовій горі, вжахнуло мене. Як познущалися фашисти над могилою та музеєм! Коли я все це фотографував, то у мене дрижали руки» (зі спогадів Я.Давидзона від 18 червня 1989 року. Фонди ШНЗ). Руйнування, заподіяні фашистами на Чернечій горі, завдали «великих ран усьому українському народові, всьому людству» (запис з Книги вражень від 30 травня 1944 року), але « Не вбили, не могли вбити вони нашого Тараса!..» (запис шевченкознавця Євгена Кирилюка у Книзі вражень від 2 липня 1944 року).

Із музею Т.Г.Шевченка окупанти вивезли понад 2 тисячі експонатів, а в його залах влаштували казарму для німецьких солдат, яку згодом перетворили на табір радянських військовополонених та цивільного населення.

Сьогодні ця трагедія здається давно забутим минулим, похованим у спогадах та нічних кошмарах наших дідів і прадідів. І хоча на долю наших сучасників випало бути свідками ще більших страхіть та злочинів, учасниками однієї з найганебніших війн світу у ХХІ столітті – загарбницької війни московитів проти єдиної і незалежної УКРАЇНСЬКОЇ України, ми ніколи не забудемо подвиг тих, хто поклав і хто сьогодні кладе свої життя на захист Вітчизни і незалежності нашої держави.

Ми вистоїмо, ПЕРЕМОЖЕМО, відбудуємось! Бо ми – незламні УКРАЇНЦІ!

Наталія КОСТЕНКО, провідний фахівець
із зв’язків з громадськістю Шевченківського
національного заповідника

Музей Т.Г.Шевченка у 1943 році був перетворений у концтабір та огороджений колючим дротом

Розбите погруддя Т.Г.Шевченка. Світлина Я.В.Давидзона.1944

Спустошена експозиція

Партизани Черкащини кладуть вінок на Шевченкову могилу. Світлина К.І. Лішка. Лютий 1944 року

Поділитися статтею

Презентація збірника

27 Червня, 2024

23 червня 2024 року, у день великого християнського свята Трійці, на території Музею Тараса Шевченка у селі Мошни пройшли святково-благодійні заходи «Зелена неділя гостей закликає», у яких взяли участь учасники художньої самодіяльності Мошнівської територіальної громади та учні шкіл. Як і щодень, гостинно були відчинені двері Музею Тараса Шевченка для відвідувачів, а екскурсії завідувачки музею Ганни Грицик викликали захоплення слухачів.

Захід відкрила і провела начальник відділу культури, молоді і спорту Леся Гаврилюк. Привітала гостей та учасників свята завідувачка Музею Тараса Шевченка Ганна Грицик. Учасники художньої самодіяльності причарували гостей українськими піснями і сценічними постановками. З метою збору коштів на потреби ЗСУ на святі були представлені вироби, виконані у техніці декупажу, орігамі, дитячі вироби та смачний куліш із пиріжками з капустою, яблуками та іргою.

У ході свята було проведено презентацію збірника «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», який підготували і видали у 2024 році науковці Шевченківського національного заповідника. Збірник присвячений 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка та вшануванню пам’яті його троюрідного брата Варфоломія Шевченка, стараннями якого у ХІХ ст. була збережена українська Святиня, могила поета у Каневі. У 1859 році Тарас Шевченко перебував у Мошнах під арештом і для поліпшення умов його перебування сюди приїздив Варфоломій Шевченко. Після смерті Тараса Шевченка і його поховання у Каневі на Чернечій горі, Варфоломій Григорович тридцять літ опікувався могилою поета, сприймаючи її як національну Святиню. «Варфоломей Шевченко така людина, що нею можна похвалитись перед усіма земляками» - писав про нього український письменник Пантелеймон Куліш. Презентацію збірника провела завідувач сектору «Тарас Шевченко у житті і творчості» відділу наукових досліджень Шевченківського національного заповідника Надія Долгіч, упорядник збірника та організатор заходів по вшануванню пам’яті В.Г. Шевченка. Гостям та учасникам свята було подароване останнє видання науково-публіцистичного вісника Шевченківського національного заповідника «Чернеча Гора», до музею подаровано збірник «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…».

В своїй хаті своя й правда…

26 Червня, 2024

22 червня, напередодні дня Святої Трійці, в одну з найголовніших поминальних субот на Тарасовій Горі відбулося урочисте вручення престижних відзнак Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т.Г.Шевченка «В СВОЇЙ ХАТІ СВОЯ Й ПРАВДА, І СИЛА, І ВОЛЯ». Ця премія вручається за значний подвижницький внесок у розбудову Української Держави, просвітницьку діяльність у сфері збереження національної культури, освіти та історії. Цьогорічними лауреатами стали: вокальний дует народних артисток України «ТЕЛЬНЮК: Сестри» (Київ); громадський діяч та науковець, засновник Фонду «Рідна країна» Микола ТОМЕНКО (Київ); талановитий український художник, заслужений художник України, член Національної спілки художників України, родич Тараса Шевченка по лінії його рідного брата Микити Микола ЛИХОШВА.

Традиційно, в цей день на Тарасовій горі проходить нагородження учасників заключного ІІІ-го туру чергового квест-марафону «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?», який проводиться спільно з Міністерством освіти і науки України та Шевченківським національним заповідником та має на меті виховання національного світогляду, патріотизму в українському суспільстві, передусім у молоді, через опанування потужного пласту національної культури, що розвивалася безпосередньо на світоглядних засадах Тараса Шевченка. Метою заходу стало долучення широких верств суспільства до поглибленого ознайомлення з творчістю та життям поета і художника. До участі у квест-марафоні запрошуються всі шанувальники творчості Шевченка без будь-яких вікових та географічних обмежень. До квест-марафону 2024 року долучилося вчителі шкіл, науковці, учні, студенти – представники різних регіонів України.

Цей велелюдний марафон почався 9 березня, перші два тури його відбулися дистанційно, а останній –третій проходив у Шевченківському національному заповіднику. Проект реалізовується з використанням музейної експозиції та за участі в журі конкурсу представника Шевченківського заповідника. Учасники декламують свої улюблені твори Тараса Шевченка та в інтерактивному режимі ілюструють, з допомогою музейної експозиції, важливі події і яскраві факти з життя поета, пов’язані з цим твором. А після завершення конкурсу підводяться підсумки квест-марафону та відбувається урочисте нагородження переможців у конференц–залі музею, де щасливі переможці отримують дипломи та грошові винагороди від Фонду. Тож, переможцями цього року стали: Кібець Евеліна – Єва, Гончаров Олександр – ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Ліпчанський Олександр - ВПС «Запорізький фаховий електротехнічний коледж Національного університету «Запорізька політехніка», Мазур Вікторія – учениця 10 класу Хоровецького ліцею Улашанівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, Рекун Богдан – учень 7 –Б класу КЗ «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради, Шварцман Дар'я – учениця 9 класу ОЗО «Новодмитрівський ліцей Костянтинівської міської ради», наразі м. Черкаси.

Майже всі, з ким приходилось спілкуватися у процесі реалізації і по завершенні цього проекту, запевняли, що вони назавжди запам’ятають свій приїзд до Канева і святкову та надзвичайно теплу і родинну атмосферу Кобзаревого дому – так, наче це була зустріч із самим Тарасом Шевченком. Шевченківський національний заповідник щиро вітає переможців і дякує всім, хто взяв участь у квесті, та запрошує до подальшої співпраці на шляху до феномену Тараса Шевченка. Алла Яхімович, старший науковий співробітник відділу наукових досліджень

“Спасибі тобі, мій друже-брате…”

2 Червня, 2024

Ще одне наукове видання, присвячене 210-річниці від дня народження Тараса Шевченка, побачило світ завдяки старанням науковців Шевченківського національного заповідника. У видавництві «Панмедія» (Київ) вийшов науковий збірник «Спасибі тобі, мій друже-брате, за твої великі клопоти…», який розкриває сторінку спілкування Тараса Шевченка із троюрідним братом та свояком Варфоломійовичем Шевченком, постать якого стала знаковою на життєвому шляху поета. Розкрита роль Варфоломія Шевченка у збереженні української Святині у буремному ХІХ столітті. Подано матеріал про вшанування пам’яті В.Г. Шевченка у Каневі (2012-2022 роки) та селі Мошни (2023 рік). Видання представлене шістьма розділами: «Листи Тараса Шевченка до Варфоломія Шевченка 1859-1861 роки», «Листи Варфоломія Шевченка до Тараса Шевченка 1846-1860 роки», «Листи Варфоломія Шевченка до сучасників Тараса Шевченка 1861-1882 роки», «Споминки про Тараса Григоровича Шевченка», «Долі знак», «Вшанування пам’яті В.Г. Шевченка (2012-2023)» та ілюстроване чорно-білими та кольоровими світлинами. Упорядник збірника – завідувач сектору «Життя і творчість Тараса Шевченка», організатор заходів по вшануванню пам’яті Варфоломія Шевченка Надія Долгіч, макет і верстка – Івана Кугно.

\Видання розраховане на шевченкознавців, науковців та широке коло читачів, зацікавлених сторінками біографії Тараса Шевченка та близьких йому людей.

80-й РІЧНИЦІ ВИЗВОЛЕННЯ КАНЕВА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ… ТАРАСОВА ГОРА. ВИЗВОЛЕННЯ

Більше новин

Презентація збірника

27 Червня, 2024

В своїй хаті своя й правда…

26 Червня, 2024

“Спасибі тобі, мій друже-брате…”

2 Червня, 2024

Графік відвідування:

1 травня – 30 вересня

9:30 – 17:00

1 жовтня – 30 березня

8:30 – 16:00

Вихідні:

Понеділок

Замовлення екскурсій:

Контактні особи:

Тамара Філіпович

тел. 096-392-16-92

Напрямки діяльності

Пам’яткохоронна

Експозиційно-виставкова

Структура

Публічна інформація

Мапа сайту

Розроблено Farhus Digital Agency

©2021 Шевченківський національний заповідник