Повернутися до новин

УВАГА!!! СТАРТУЄ ФЕСТИВАЛЬ

З нагоди 210-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка Всеукраїнський благодійний культурно – науковий фонд Т.Г.Шевченка спільно з Шевченківським національним заповідником 9 березня започаткували щорічний міжнародний музичний ФЕСТИВАЛЬ «ЗАПОВІТ», який покликаний як відродити й надати друге життя потужному спадкові, накопиченому нашим музичним мистецтвом за майже півтора століття у безмежному просторі Шевченкової поезії, так і ознайомити українське суспільство із сучасною розмаїтою музичною творчістю на цьому терені.

Запрошуємо до участі у фестивалі професійних та аматорських виконавців, викладачів та студентів музичних навчальних закладів / закладів культури і мистецтв, учнів спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.

Телефони для контактів: 066 375 28 40 – Брижицька Світлана Анатоліївна,
096 392 16 92 – Філіпович Тамара Іванівна

 

ПОЛОЖЕННЯ ПРО МІЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «ЗАПОВІТ»

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Положення визначає порядок проведення міжнародного музичного фестивалю «ЗАПОВІТ».
1.2. Міжнародний музичний фестиваль «ЗАПОВІТ» (далі – фестиваль) – щорічна культурно-мистецька акція.
1.3. Засновники фестивалю:
-Всеукраїнський благодійний культурно-науковий фонд Т. Г. Шевченка;
-Шевченківський національний заповідник.
1.4. Партнери фестивалю:
– Київський університет імені Бориса Грінченка.
1.5. Фестивалем передбачається залучення до його організації та проведення нових партнерів, підтримка яких сприятиме виконанню мети фестивалю.
1.6. Інформаційна підтримка фестивалю здійснюється через вебсайт фестивалю, засоби масової інформації, соціальні мережі Інтернет та офіційні вебсайти організаторів.
1.7. Фестиваль відкритий для участі всіх бажаючих незалежно від віку, громадянства та місця проживання.
1.8. Фестиваль є неприбутковим проектом.
1.9. Фестиваль має офіційну символіку, використання якої дозволяється в промоційних цілях з метою розповсюдження інформації про Фестиваль, його заходи та організаторів. Використання офіційної символіки з іншою метою можливе лише за письмового дозволу організаторів.

 

2. ІДЕЯ, МЕТА І ЗАВДАННЯ
2.1. Ідея фестивалю:
– відродження з небуття потужної музичної спадщини, створеної на слова Тараса Шевченка впродовж понад півтора століття, перед усім на текст «Заповіту», а також поширення творчості сучасних музичних творів на основі творчості Кобзаря.
2.2. Мета фестивалю:
– популяризація музики на слова Тараса Шевченка (класичної, хорової, джазової, рок, поп та ін.), як автентичної, так і шляхом надання їй нових сучасних форм.
2.3. Завдання фестивалю:
– ознайомлення українського суспільства та світової громадськості з невичерпною скарбницею української музичної культури різних форм та жанрів, пов’язаної з Пророчим Словом Тараса Шевченка;
– збереження української національної ідентичні в умовах нових геополітичних реалій шляхом переосмислення Шевченківських наративів представлених як класичними, так і засобами сучасного музичного мистецтва;
– ознайомлення з творчістю професійних і аматорських колективів, солістів-виконавців та гуртів;
– сприяння зростанню зацікавленості громадськості різними жанрами музичного мистецтва;
– виявлення обдарованих молодих виконавців, розкриття їх творчої індивідуальності та потенціалу;
– утвердження іміджу Шевченківського національного заповідника та міста Канева як осередку української культури й духовності, підвищення їх туристичного потенціалу.

 

3. УЧАСНИКИ ФЕСТИВАЛЮ
3.1. Вік учасників фестивалю не обмежений.
3.2. Реєстрацію учасників фестивалю здійснює організаційний комітет.
3.3. Для участі у фестивалі запрошується професійні та аматорські виконавці (солісти, оркестри, гурти, ансамблі, хорові колективи), викладачі та студенти музичних навчальних закладів / закладів культури і мистецтв, а також учні спеціалізованих мистецьких навчальних закладів.
3.4. Учасники Фестивалю розподіляються за напрямами (номінаціями):
• Сольний спів (a capella або з супроводом);
• Ансамблевий та хоровий спів (a capella або з супроводом);
• Інструментальні виконавці та колективи (до 10 виконавців);
• Вокально-інструментальні ансамблі (гурти);
(допускається поєднання акустичних та електро-інструментів).
3.5. Для виступів допускається використання фонограми «-1», як необхідного інструментального доповнення. Кожна фонограма мінус «-1» має бути підписана (колектив, назва твору, автори, тривалість звучання) та подана на USB носіях (флешках) у форматі WAVE, або mp3 (з бітрейтом 320 Кбіт/с) з високою якістю звуку.
3.6. Основним твором виступу має бути музична інтерпретація / обробка одного з численних композиторів або власна на слова «Заповіту»;
3.7. Час виступу одного учасника до 15 хв. (орієнтовно два-три твори на слова Т. Шевченка, що відповідає концептуальній умові фестивалю, в т. ч. твір – композиція власної інтерпретації (можливе виконання власної музичної композиції на шевченківську тематику).
3.7. Своєю участю у фестивалі виконавці надають згоду на використання організаторами аудіо- та відеозаписів, зроблених під час виступу з культурно-освітньою та/чи промоційною метою.

 

4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ФЕСТИВАЛЮ
4.1. Фестиваль проходить щороку 22 травня, у день повернення Тараса Шевченка в Україну, на Чернечій горі та концертних локаціях міста Канева.
4.2. Фестиваль оголошується щорічно 9 березня в день народження Кобзаря. Кінцевий термін подачі заявок на участь – 1 травня.
4.3. Заявка на участь у фестивалі подається за формою згідно з додатком на e-mail: tarasovagora@ukr.net з позначкою «ЗАПОВІТ» у термін з 9 березня до 1 травня включно.
4.4. Фестиваль проводиться в два етапи:
1 етап – відбірковий:
– ознайомлення з умовами фестивалю та його положенням;
– подача до оргкомітету пакету документів:
1) заявка (паперовий варіант чи / або аплікаційна гугл-форма);
2) аудіозаписи творів, які плануються виконати на фестивалі;
3) відеозапис (професійний або аматорський (телефон, камера);
4) сценічні фото для використання у поліграфічних матеріалах (2-3 шт. у форматі JPEG високої якості);
5) документи, що неправильно оформлені чи надійшли в оргкомітет із запізненням, не розглядаються;
6) виконавці, які пройшли відбірковий етап, отримують статус учасника та Запрошення на фестиваль;
7) оргкомітет визначає порядок виступу виконавців, про що вказує у Запрошенні;
8) документи, аудіо та відео матеріали надіслані до оргкомітету фестивалю не повертаються.
2 етап – фестивальні заходи:
– урочисте відкриття фестивалю;
– виступ учасників фестивалю згідно встановленої оргкомітетом черги;
– урочисте закриття фестивалю.
У рамках фестивалю можуть проводитися екскурсії, прес-конференції, круглі столи, майстер-класи, творчі майстерні, презентації видань, виставкових проектів, творчі зустрічі з діячами культури та мистецтва.
4.5. Оргкомітет залишає за собою право дискваліфікації учасників при порушенні положення, умов фестивалю чи громадського порядку.
4.6. Під час проведення фестивалю організаторами може здійснюватися аудіо запис, фото та відеозйомка.
4.7. Учасники фестивалю нагороджуються дипломом учасника.
4.8. Спонсори, громадські об’єднання, підприємства, установи, благодійні фонди, фізичні особи можуть нагороджувати учасників фестивалю спеціальними заохочувальними призами та відзнаками за погодженням з оргкомітетом.

 

5. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ
5.1. Для підготовки та проведення фестивалю утворюється організаційний комітет (далі – оргкомітет), до складу якого входять представники організаторів фестивалю, партнери, діячі культури та мистецтва.
5.2. Склад оргкомітету затверджується організаторами фестивалю.
5.3. У своїй діяльності Оргкомітет керується законодавством України, цим Положенням та іншими нормативними документами.
5.4. Оргкомітет фестивалю:
– затверджує розробку дизайну логотипу / емблеми фестивалю;
– розроблює і затверджує програму та організаційний план заходів;
– визначає місце та умови проведення;
– розглядає заявки, проводить відбір, формує та оприлюднює склад учасників фестивалю;
– затверджує розробку зразків інформаційно-рекламної продукції, організовує забезпечення фестивалю поліграфічною продукцією;
– забезпечує проведення рекламної кампанії фестивальних заходів (розміщення публікацій іміджевих матеріалів у соціальних мережах, друкованих та інтернет-виданнях, висвітлення у ЗМІ тощо);
– організує майстер-класи, виставки, прес-конференції, церемонії нагородження учасників;
– здійснює взаємодію зі спонсорами та партнерами.
5.5. Оргкомітет залишає за собою право додатково встановлювати спеціальні призи учасникам фестивалю.
5.6. Рішення оргкомітету «Про нагородження учасників Фестивалю» оформляється протоколом і оскарженню чи перегляду не підлягає.
5.7. При оповіщенні повітряної тривоги або загрози інших надзвичайних ситуацій учасникам фестивалю та присутнім на території проведення фестивалю Оргкомітет має забезпечити відповідне Законодавству України бомбосховище.

 

6. ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФЕСТИВАЛЮ
6.1. Участь у фестивалі є безкоштовною.
6.2. Проведення та фінансування фестивалю здійснюється за рахунок:
– благодійних внесків громадських та благодійних організацій (фондів, фундацій, творчих спілок тощо);
– благодійних пожертвувань спонсорів та меценатів;
– інших джерел, не заборонених законодавством України.
6.3. Транспорті витрати, проживання і харчування учасників здійснюються за рахунок коштів сторони, що відряджає, або за власний рахунок учасника.
6.4. Спонсори учасників мають можливість отримати рекламні послуги. Обсяги та умови надання послуг обумовлюються з оргкомітетом.
6.5. Умови участі гостей фестивалю погоджуються з оргкомітетом на договірних засадах.

 

7. ПРАВО НА ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ТА АВТОРСЬКІ ПРАВА
7.1. Для участі у фестивалі учасники надають згоду на збір та обробку особистих персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».
7.2. Подаючи твір на фестиваль, учасник гарантує дотримання законодавства України про інтелектуальну власність. Відтак, оргкомітет фестивалю не несе юридичної відповідальності за факт приховування чи замовчування відсутності в учасника згоди автора твору на його публічне виконання.
7.3. Всі права на твори залишаються за автором.
7.4. Подаючи заявку (у тому числі аудіо- чи відеозапис виконання творів тощо) на фестиваль учасник дозволяє оргкомітету розміщувати їх в друкованих та електронних ЗМІ та поширювати в будь-який інший доступний спосіб разом зі світлинами учасників фестивалю.
7.5. Оргкомітет залишає за собою всі права на радіо та телетрансляцію фестивалю, представлення аудіо- та відеозаписів на інтернет-ресурсах та фестивальних заходах, а також розповсюдження цих матеріалів без виплати гонорару учасникам.
7.6. Вся друкована та аудіовізуальна продукція, створена у результаті підготовки та проведення фестивалю, після його завершення буде визнана власністю фестивалю відповідно до законодавства України.
7.7. Найменування та символіка фестивалю можуть використовуватись третіми особами в комерційних і рекламних цілях винятково з письмового дозволу власника.

 

8. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
8.1. Організатори фестивалю залишають за собою право вносити зміни до Положення та умов фестивалю у разі необхідності.
8.2. Участь у фестивалі підтверджує згоду його учасників з усіма нормами Положення.
8.3. Організатори залишають за собою право використовувати виконані твори у своїй культурно-просвітницькій діяльності.
8.4. Для отримання додаткової інформації можна звернутися за адресою електронної пошти, сайтів організаторів та телефонами членів оргкомітету, розміщеними на цих сайтах.

 

Завантажити заявку на участь у фестивалі «ЗАПОВІТ»

Поділитися статтею

Більше новин

День пам’яток історії та культури

18 Квітня, 2024

18 квітня – Міжнародний день пам’яток і визначних місць, ратифікований в Україні як «День пам’яток історії та культури».   Вітаємо усіх причетних!   Збереження пам’яток історії та культури, особливо в умовах війни, є пріоритетним напрямком діяльності Шевченківського національного заповідника. Серед них особливе місце займає національна Святиня – пам’ятка історії та монументального мистецтва «Могила поета Тараса Григоровича Шевченка. 1861». З часу поховання поета на Чернечій горі у Каневі іі захистом займалося не одне покоління українців. Вже тоді, усвідомлюючи значення Тараса Шевченка в житті України та її народу, ними закладалися підвалини пам’яткоохоронної справи, яку розбудовують нинішні хранителі Меморіалу. Сьогодні на території Шевченківського національного заповідника, загальною площею 38 га, представлені й інші пам’ятки (об’єкти) історії, архітектури, археології, монументального мистецтва та природо-заповідного фонду, що становлять історичну і культурну цінність. Серед них – Багатошарове городище «Пилипенкова Гора» (IV-III тис. до н.е. ІХ ст. до н.е. – ІV ст.) – пам’ятка археології національного значення; Будинок музею Т. Шевченка – пам’ятка історії місцевого значення; Могила І. Ядловського (1933) (доглядача могили Т. Шевченка з 1884 по 1933 р.) – пам’ятка історії місцевого значення; Будинок базиліанського училища. 1784 р. – пам’ятка історії місцевого значення (Музей народного декоративного мистецтва); Будівля, в якій розміщувалась крамниця єврейських торгових рядів. 1898 р.– пам’ятка архітектури місцевого значення  (Історичний музей) та знаки пошанування новітньої історії: пам’ятний знак українському гетьману Івану Підкові (2007, ск. Кулик); пам’ятний знак українському патріоту Герою України Олексі Гірнику (2009, ск. А.  Балог); пам’ятники, які в різні часи стояли на могилі Тараса Шевченка – пам’ятник-хрест 1884 року (чавун; ск. В. Сичугов), пам’ятник-погруддя 1923 року (чавун; ск. К. Терещенко); відтворені шляхом історичної реконструкції – Перший народний музей Кобзаря – «Тарасова світлиця» 1884-1936 рр. (1991 р.) та Церква Покрови Пресвятої Богородиці поч. 18 ст. (2013-2014). Серед завдань Шевченківського національного заповідника – збереження, реставрація, паспортизація, внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України об’єктів історико-культурної спадщини; розширення території, зокрема, приєднання готелю «Тарасова гора» (1961), пам’ятки архітектури місцевого значення, що знаходиться неподалік Шевченкової могили; побудова нових експозицій музеїв як цілісного комплексу Заповідника, об’єднаних однією місією; впорядкування лісопаркової зони Заповідника тощо. Шевченківський національний заповідник, оберігаючи неповторні краєвиди, що надихали українського Генія і продовжують хвилювати душі відвідувачів меморіального комплексу та унікальний природний ландшафт лівобережжя, що охоронявся зусиллями кількох поколінь українців, є пам’яткоохоронним осередком не тільки історико-культурного, а й природоохоронного характеру. Також Заповідник опікується пам’ятками (об’єктами) культурної спадщини, що знаходяться на території Канева та Канівщини. Серед них пам’ятні поховання, що знаходяться на цвинтарі в урочищі Монастирок, поруч з Тарасовою Горою (пам’ятний знак на місці поховання жертв голодомору в Україні 1932–1933 років, встановлений 2003 року з ініціативи Шевченківського національного заповідника; могила кобзаря Олекси Чуприни (1908–1993), що більше тридцяти років співав біля національної Святині; місце поховання праху відомої перекладачки творів Т. Г. Шевченка англійською мовою Віри Річ (Елізабет Джоан Річ) (1936–2009); поховання хранителів Меморіалу та осіб, дотичних до його становлення); на цвинтарі в урочищі Сельце (могила колишньої нареченої поета – Ликери Полусмак (1840-1917), із викарбувані на гранітному постаменті слова поезії Тараса Шевченка «Барвінок цвів і зеленів…»); та пам’ятні знаки на місцях перебування Тараса Шевченка у селах Канівської територіальної громади (Пекарі, Межиріч, Келеберда, Мартинівка, Лука, Прохорівка). У сфері інтересів Шевченківського національного заповідника перебуває Михайлова гора – пам’ятка садово-паркового мистецтва у с. Прохорівка, колишня садиба першого ректора Київського університету св. Володимира,вченого-природознавця, історика, фольклориста, письменника, краєзнавця, члена-кореспондента Петербурзької Академії наук Михайла Максимовича (1804-1873), у якого гостював Тарас Шевченко у 1859 році. На території пам’ятки знаходиться поховання М. Максимовича (пам’ятка історії національного значення) та членів його родини; віковий дуб, що носить ім’я Т. Шевченка (пам’ятка природи), та інші насадження, що мають високу природоохоронну цінність. На даний момент територія Михайлової гори, нещодавно передана у власність держави, перебуває в занепаді і потребує виваженого наукового підходу до визначення, перш за все, підпорядкування та відповідальності, що дасть можливість цілісно забезпечити збереженість пам’яток історії та природи. Подібна ситуація склалась і відносно пам’ятки археології національного значення – Межиріцького поселення мисливців на мамонтів, внесеного до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як «Стоянка» (1,5 млн. – 10 тис. р. до н. е.), що знаходиться на території Канівського району (с. Межиріч), яка також потребує вирішення питання опіки та захисту. Шевченківський національний заповідник продовжує працювати задля захисту та збереження української національної Святині та її історико-культурного ландшафту. Адже збережені пам’ятки історії та культури, пов’язані з ними живі традиції об’єднують покоління, формують національну ідентичність народу та територій, на яких він проживають. Не даремно, більшість воєнних конфліктів, спрямованих на окупацію земель, насадження іншої ідеології та стирання історичної пам’яті завжди супроводжуються нищенням чи загарбанням саме найвизначніших пам’яток, об’єктів культури: доки існує національна спадщина, можна говорити і про існування окремої нації. Дякуючи Збройним Силам України, друзям і партнерам із різних куточків світу, стоїмо на культурних блокостах на сторожі національної Святині! Разом до Перемоги!   Лариса Миколенко, Віта Дзима, відділ охорони пам’яток історії, культури та природи

Читати далі

Презентація книги “Витоки Шевченкового роду”

Хоч і дощило цілий день, але батьківщина Тараса Шевченка на Звенигородщині (с. Шевченкове) зустріла по-українськи щирцево і тепло. Хіба що вкотре заболіло бездоріжжя до землі, "яку сходив Тарас малими босими ногами". І коли ж нарешті хтось із владців змилосердиться над цією святою крайниною та побудує нормальні дороги?! Очільниця тамтешнього Заповідника Людмила Шевченко разом зі своїми колегами організувала чудову презентацію виданої власними силами книги, написаної нащадками Шевченкової сестри Катерини - Дмитром Красицьким і його племінницею Людмилою Красицькою "Витоки Шевченкового роду". Пані Людмила Красицька поділилася своїми думками про те, яким образ Тараса Григоровича вона намагалася живописати, аби сучасний українець зміг реальніше уявити його - без стереотипного совєцького налою. У заході взяв участь і пра... внук Поетового брата Микити - відомий художник Микола Лихошва, чиїми картинами проілюстрована біографічне видання. До речі, 90-річний художник передав нашому Шевченківському національному заповіднику 96 своїх картин - і був дуже здивований, що ми йому подарували свіжо виданий каталог його ж робіт, який уклала наша науковиця Алла Яхімович. Зворушені обставою роковища Шевченків, навідали й могилу поетової Матері. Емоційного надиху додав Роман Сущенко , колишній кремлівський політв'язень, чудовий художник і нині сущий депутат обласної ради. Виставка його робіт якраз зібрала зацікавлених відвідувачів, особливо, місцеву учнівську молодь, у музеї Т. Шевченка. Передала і я зі своїми колегами - Аллою Яхімович і Валентиною Авраменко - подарунки від Тарасової Гори Батьківщині Тараса (ряд наших видань), а також почитала відвідувачам свою поезію війни. Дякую Людмилі Михайлівні за давню дружбу. Трудимося разом на культурному українському фронті, бережемо дух Пророка нашого. Кланяємося щиро ЗСУ і з нетерпінням ждемо Перемоги.
Валентина КОВАЛЕНКО, в.о.генерального директора Шевченківського національного  заповідника

Читати далі

Актуальність Шевченкового Слова

16 Квітня, 2024

У рамках відзначення 210-річниці з дня народження Тараса Шевченка Світлана Брижицька, заступника генерального директора Шевченківського національного заповідника з наукової роботи, кандидата історичних наук взяла участь у науковій дискусії «Проблеми прочитання збірки Тараса Шевченка «Три літа» (до 177-ї річниці з дня арешту Тараса Шевченка 5 квітня 1847 р.), що проходила 5 квітня 2024 року у «Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка»  Національного історико-культурного заповідника «Переяслав» (м. Переяслав) у рамка науково-просвітницького проєкту «Десяте літо». Із вітальним словом до присутніх звернувся генеральний директор заповідника Олексій Лукашевич. Модератор заходу та доповідач – Наталія Павлик, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Музей Заповіту Т. Г. Шевченка», член Національної спілки письменників України (Переяслав),  окреслила ряд питань дискусії, які було обговорено у колі науковців, а саме: - місце й час написання та укладання Тарасом Шевченком збірки «Три літа»; - історія рукопису збірки «Три літа»: чи є поема «Єретик» її складовою; - проблематика першого автографа твору «Як умру, то поховайте…» із збірки «Три літа»; - перша публікація збірки «Три літа»; - редакції та оцінки збірки «Три літа». За результатами засідання було прийнято Ухвалу. У дискусії взяли участь: Олександр Боронь, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (Київ); Олег Коломієць, шевченкознавець, член Національної спілки письменників України (Переяслав), Марина Навальна, доктор філологічних наук, професор, в.о. завідувача кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів та природокористування України (Київ), Катерина Нагайко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Музей Заповіту Т. Г. Шевченка», член Національної спілки письменників України (Переяслав). «Музею Заповіту Т. Г. Шевченка» було передано в дар друковану наукову шевченкознавчу літературу і тематичні календарі-планери, створені на основі музейної колекції Шевченківського заповідника – результат роботи наукових співробітників у 2023 році. У свою чергу, заповідник отримав від організаторів  заходу  наукове видання –Національного історико-культурного заповідника «Переяслав» (2023), що поповнить бібліотеку на Тарасовій горі.

Читати далі