У межах святкування знаменних і пам’ятних дат

28 Січня, 2025

2025 рік ознаменований 180-річчям написання Тарасом Шевченком відомої поезії «Як умру, то поховайте…» ([Заповіт]) та 100-річчям з часу оголошення території могили Тараса Шевченка державним заповідником. У цьому контексті побачило світ довідкове видання «Фото у фондах Шевченківського національного заповідника. Каталог. 1956–2014». (більше…)

Поповнення книжкової шевченкіани

Володимир Мельниченко, знаний вчений, публіцист, літературознавець, мистецтвознавець й письменник, доктор історичних наук, академік Національної академії педагогічних наук України, лауреат Шевченківського премії, член Національної спілки письменників України, автор більше 50 книг і 800 статей та інтерв’ю з історичної, передусім українознавчої проблематики, фундаментальних монографій про Тараса Шевченка, Миколу Гоголя, Михайла Грушевського, Богдана Ступку подарував до фондового зібрання і бібліотеки Шевченківського національного заповідника своє науково-популярне видання «Осінені Шевченком : Статті першої половини 2020-х років» (Київ, 2025), що завершує його фундаментальне трикнижжя, до кого входять «Мої духовні криниці» (2019) і «Подробиці Шевченкового життя» (2021). (більше…)

З Днем соборності України!

22 Січня, 2025

Сьогодні, з нагоди відзначення 106-ої річниці з Дня Соборності України, на Тарасовій Горі відбулися урочистості з покладанням квітів до пам’ятника Тарасу Шевченкові та пам’ятного знака Олексі Гірнику. (більше…)

Пройшов він пекло вогняного болю, щоб повернути Україні долю

21 січня 2025 року, співробітники Шевченківського національного заповідника та канівська громада  прийшла на Тарасову Гору пошанувати  пам'ять Героя України Олекси Гірника, який спалився неподалік могили Тараса Шевченка на  знак протесту проти російської окупації України.Згадуючи шлях боротьби патріота-калушанина, учасники акції відмітили, що у всі часи росія була загрозою українському народу, нищила національну мову й культуру, втім не змогла придушити наше прагнення до Волі і Свободи. Біля місця самоспалення Олекси Гірника настоятель парафії Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ м. Канів о. Ігор Амброз відслужив панахиду, старший науковий співробітник Шевченківського національного заповідника Віра Носенко коротко розповіла присутнім про подвиг українця-Героя та канівців Михайла Іщенка і Олександра Гнучого, завдяки яким протест ціною життя став відомим не тільки в Україні, а і за її межами. У музеї Тараса Шевченка учасникам акції було презентовано художньо-документальну виставку під назвою «Пройшов він пекло вогняного болю, щоб повернути Україні долю», присвячену пам’яті Олекси Гірника та усіх українців, які загинули, виборюючи волю і свободу Україні. У експозиції виставки представлено особисті документи Олекси Гірника, фотографії з родинного архіву, оригінальні листівки, які передав до колекції Заповідника Олександр Гнучий. Увагу присутніх привернули картини Веніаміна Кушніра (м. Київ), Геннадія Тарасенка (м. Луцьк), Катерини Костюченко (м. Київ), Ольги Карпенко (м. Київ), Миколи Бідняка (м. Львів).  Серед  інформативних експонатів – дві скульптури Євгенії Григор’євої (м. Київ) за мотивами творів Тараса Шевченка. До участі у заході долучилися студенти ІV курсу спеціальності «Сценічне мистецтво» Канівського фахового коледжу культури і мистецтв ДаниилЯгайлов та Денис Гризун (викладач Валентина Шевчук), які озвучили прощальний лист Олекси Гірника дружині Кароліні та один із варіантів листівок написаних Гірником. Спогадами про події ранку 21 січня 1978 року поділилася з гостями завідувач відділу культурно-освітньої роботи Тамара Філіпович. Майже 50 років минуло з того часу, як Олекса Гірник віддав своє життя во ім’я волі України.На жаль, Україна не тільки не позбулася свого найпершого ворога – російську імперію, а й зазнала нових випробувань: Майдан, Революція Гідності, анексія Криму, Донецький аеропорт, Іловайська трагедія і жорстока повномасштабнавійна. Сьогодні важливо пам’ятати і згадати кожну і кожного, хто боронить нашу землю, хто рятує українців від фізичного і духовного знищення. А Шевченкові рядки: «Та не однаково мені…»,  принтовані на ще одному експонаті ­виставки – стилізованій ляльці-мотанці, створеній  українкою з Америки Олею Рондяк, – мають  визначати наше життя, нашу боротьбу, наше майбутнє.

Пам’ять світла

21 Січня, 2025

Виставка з нагоди 75-річчя з дня народження лауреата Національної премії України  імені Тараса Шевченка ВАСИЛЯ   ПИЛИП'ЮКА (1950 – 2017)   У січні 2025 року у музеї Тараса Шевченка Шевченківського національного заповідника відкрита фотовиставка «Пам'ять світла» визначного українського фотографа, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993), заслуженого діяча мистецтв України (1998), художника Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP) (2007), президента видавничого підприємства «Світло й Тінь», головного редактора журналу «Світло й Тінь», члена Національної спілки журналістів України,  професора Львівської національної академії мистецтв, доброго друга Заповідника Василя Пилип'юка. Митець захоплювався чарівними канівськими видноколами, разом з родиною не раз відвідував Канів, щоб поклонитися праху українського поета Тараса Шевченка. Тут емоції переповнювали чутливу душу фотохудожника:«… Направду, такого стану творчого лету помноженого на велетенське напруження не відчував ніколи. В Українців є багато святих місць, де вони можуть висповідатися, помолитися, надихнутися… Але Шевченківські місця – особливі. Переконаний, що кожен має побувати у тих краях. Саме в Каневі я зрозумів, що кожен українець повинен піднятися на Тарасову гору аби покаятися й освятитися на діла во ім'я майбутнього нашої Вітчизни…». Продовжуючи ідею Шевченкової «Живописної України», митець впродовж кількох років з фотокамерою подорожував шевченківськими місцями і підготував альбом та фотовиставку, яку презентував спочатку у Львові, Києві а пізніше і в Каневі. Частину мистецьких фото автор подарував Заповіднику. Ці твори є окрасою нинішніх виставок, які презентують Шевченківський меморіал та місто Канів. На жаль, митець дуже рано пішов з життя. Останнім спільним творчим проектом стало видання Альбому «Шевченківський національний заповідник». У виданні презентується історія Заповідника  з часу поховання Тараса Шевченка у Каневі і до сьогодення, друк  здійснено  на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга» львівським видавництвом   «Світло і тінь» у 2016 році. Автори проекту: Ігор Ліховий та  Василь Пилип'юк. На виставці експонуються фотографії канівських краєвидів, інтер'єри музею Тараса Шевченка і «Тарасової світлиці», історичні пам'ятки та цікаві події, колажі з репродукцій робіт Тараса Шевченка з фрагментами автографів поезій «Кобзаря» та багато іншого. Про творчу роботу над проектом Василь Пилип'юк згадував: «Фотохудожник не має права прогаяти мить, коли натура проситься на плівку чи цифровий носій. Багато залежить від терпіння, уміння вичікувати, щоб відтворити образ пейзажу чи людини, треба, щоб затрепетала душа, тоді те, що вона побачить, і буде апофеозом краси. Між оком фотохудожника та натурою є об’єктив – відображувальне дзеркало, яке треба примусити бачити світ так, як хоче побачити розум митця, керований талантом. Фотомитець має відчувати психологію довкілля. Від цього та вміння вловити в ньому те, що відповідає художньому задумові автора, залежить його успіх. Тому усі мої найкращі художні фото створені душею і серцем…». Запрошуємо канівців та гостей міста на Тарасову Гору, пошанувати пам'ять Тараса Шевченка та насолодитися літніми пейзажами Канева, які зафіксував на фотографіях львівський митець Василь Пилип'юк.

Презентація нового роману

27 Грудня, 2024

Лілія Черен (Чорна Лілія Миколаївна,  випускниця Канівської ЗОШ №6 у 2001 р., колишня працівниця Шевченківського національного заповідника) письменниця, кандидатка історичних наук. Працювала у музейній та комунікаційній сферах. Захистила дисертацію на тему «Культурно-освітнє життя національних меншин міста Києва у 1920-х — 1930-х роках». Авторка збірки оповідань «Обійми сукуба» та роману «Марта». У грудні 2024 р. вийшов роман-фентезі «Тінь за тобою». У музеї Тараса Шевченка відбудеться перша презентація роману.

Вітаємо!

24 Грудня, 2024

Щиро вітаємо з найвищої духовної вершини – ТАРАСОВОЇ ГОРИ –добірне українське товариство з Різдвом і прийдешнім Новим роком. Зичимо переможного поступу рідній Україні у цій багатовіковій кривавій війні з росією, Божого захисту нашим ВОЇНАМ СВІТЛА, нерозривного родинного українського кола, світлоносного народження Різдвяної зірки,життєствердної Коляди.Нехай Шевченкове «борітеся – поборете» і «об’єднаймось, брати мої, молю вас, благаю»зміцнює наші сили  і мотивує – бути і збуватися! Слава Україні! Героям слава!

Національне самоствердження Тараса Шевченка

24 грудня 2024 року, напередодні відзначення 179- річниці написання Тарасом Шевченком поезії «Як умру, то поховайте…» ([Заповіт])  та у зв’язку з відзначенням 210-ої річниці з дня народження Кобзаря, (більше…)