Пам’ятай, що живеш…

18 Липня, 2023

18 липня 2023 року вся українська мистецька спільнота відзначає 105 - ту річницю народження народного художника України ВАСИЛЯ ЗАБАШТИ (м. Київ). Для співробітників Шевченківського національного заповідника Василь Забашта був надійним досвідченим другом і мудрим порадником. Його ненав’язливе слово професійного живописця і вчителя слугувало значимим аргументом та мотиваційним чинником у багатьох питаннях. Знайомство родини Забашт з Каневом відбулося ще у далекі 50-60-і роки ХХ століття, коли Василь Іванович почав працювати у Київському державному художньому інституті. Майже кожного літа привозив студентів на базу практики до Канева, насолоджуючись та рефлексуючи мальовничими краєвидами канівських гір понад Дніпром: «…Враження колосальні: високі гори, що біжать одна за одною. А Дніпро! А та неймовірна гама природних кольорів!!! Хотілося доторкнутися до тієї гами кольорів, яка змінювалась впродовж кожної миті. Навіть художнику важко передати на полотні ці враження складно!». З особливими відчуттями піднімався з студентами на могилу Тараса Шевченка: «…серце дрібно затремтіло, пережив неймовірні враження. Місце, яке обрав для оселі, стало місцем його спочинку». Творчу та педагогічну роботу митець завжди поєднував з громадською. Став співорганізатором Всеукраїнської громадської організації «Зелений світ», очолював комісію із захисту екології, культури та природи України при Київській організації Національної спілки художників України, був активним членом Товариства пам'яток історії та культури України, відстоюючи духовні і матеріальні святині українського народу. Його активна громадянська позиція знайшла свій вияв у боротьбі за видноколи Тарасової Гори у 90-і роки ХХ століття від посягань радянського Міненерго, промислової забудови канівських заповідних територій. Василь Іванович включився у загальномасштабну акцію протесту і разом з українським народом відстояв лівобережжя напроти могили Тараса Шевченка. Чернеча Гора, Могила Кобзаря та Канів  назавжди стали особливими місцями для  родини.  У Шевченківському національному заповіднику зберігаються роботи художника, присвячені канівській тематиці середини ХХ століття: «Музей Тараса Шевченка в Каневі», «Канів. Чернеча Гора», «На Чернечій горі. Канів», «Похмурий день. З Чернечої гори», «Порив вітру. На Чернечій горі». У 2003 році у Шевченківському національному заповіднику була організована персональна виставка митця «Святої України слава», після якої  автор подарував Заповіднику портрет Тараса Шевченка із пророчою назвою «Борітеся – поборете». За два роки по смерті видатного художника, дякуючи родині митця: дружині Людмилі Іванівні, дітям, відомим в Україні митцям – Галині і Ростиславу Забаштам, на Тарасовій Горі було створено ще один мистецький проект під назвою «Заповіт Василя Забашти». Тематичне монументальне полотно «Прометей духу», над яким митець працював впродовж семи років, було подароване родиною художника та стало центральним музейним предметом у тематичному розділі експозиції «Тарас Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство». Ми пам’ятаємо і шануємо Василя Івановича, а його роботи продовжують справу Вчителя і Художника, презентуючи українське образотворче мистецтво на національному та світовому рівні з вершини Тарасової Гори.

Творча співпраця українських музейників

7 Липня, 2023

6 червня 2023 року науковці Шевченківського національного заповідника Ганна Манжара, Тетяна Чулкова, Сергій Леонтьєв на чолі з в. о. генерального директора Валентиною Коваленко відвідали Музей української діаспори (м. Київ). Метою поїздки було знайомство з колегами, обмін музейним досвідом, обговорення спільних наукових проектів та участь у презентації виставки «КРИЧЕВСЬКИЙ І САЄНКО: МАЙСТЕР І УЧЕНЬ», присвяченої двом видатним українцям – Василю Григоровичу Кричевському та його талановитому учневі Олександру Ферапонтовичу Саєнку. Імена цих митців навіки вплетені в історію Шевченкового меморіалу. Василем Кричевським було створено проект та побудовано літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка біля його могили. А Олександр Саєнко, захоплений творчістю Кобзаря, за дорученням архітектора Кричевського, спеціально до урочистого відкриття музею у Каневі, виконав інкрустоване панно з образом Тараса Шевченка. 1937 року Олександр Ферапонтович представив роботу – декоративне панно «Т. Г. Шевченко під вербою» (дерево, солома, темпера. 100х160), яке з того часу і до початку повномасштабної російсько-української війни експонувалося в експозиції канівського музею. На виставці були присутні шанувальники творчості видатних українських митців – музейники, науковці, історики, архівісти, художники та представники громадськості, які мали змогу поділитися своїми враженнями, спогадами, науковими розвідками. Перед гостями виступили мистецтвознавець, донька Олександра Саєнка – Ніна Саєнко, доктор мистецтвознавства Дмитро Степовик, відомий український кінорежисер Олександр Санін, громадський діяч, міністр культури і туризму України (2005-2006) Ігор Ліховий, голова благодійного фонду "Дар" Валентина Підгорна, директор Музею мистецької родини Кричевських Антон Плохой з Опішні та інші. Функції модератора заходу виконувала мистецтвознавець, директор Музею української діаспори та куратор проекту Оксана Підсуха. Від Шевченківського національного заповідника до виступу було запрошено в. о. генерального директора Валентину Коваленко, яка розповіла присутнім про унікальні музейні предмети – твори Василя Кричевського та Олександра Саєнка у колекції Заповідника, про рішення відтворити інтер’єри та фасад музею Тараса Шевченка у Каневі за первісним задумом архітектора. Вручила символічні подарунки Музею української діаспори та Ніні Саєнко з вдячністю за теплий прийом та з надією на подальшу співпрацю. Сектор експозиційно-виставкової роботи відділу наукових досліджень Шевченківського національного заповідника

Ти як?

Майже кожний другий українець потребуватиме найближчими роками психологічної допомоги, але українці не мають звички прислухатися до себе чи звертатися до фахівців, коли розуміють, що не в порядку. При цьому 80 % людей, за оцінками соціологів, можуть впоратися самостійно, якщо опанують відповідні навички.

То ж аби дати людині інструменти опанувати себе, підказати, як можна піклуватися про своє ментальне здоровʼя та (якщо на це є ресурс) допомогти у цьому близьким, рідним, знайомим стартувала друга хвиля комунікаційної кампанії «Ти як?». Головна мета просвітницької місії сьогодні — сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров’я

Адже з психологічними ранами ми стикаємося не рідше, ніж з фізичними. І тут працює той самий принцип: якщо людина отримає допомогу відразу після «поранення» – це не тільки прискорить загоєння, але і допоможе уникнути ускладнень або ж принаймні зменшити ступінь їх тяжкості. Тому треба спрямовувати зусилля на плекання стійкості зараз, щоб не лікувати розлади потім.

Нагадаємо, комунікаційна кампанія «Ти як?» є однією із ключових складових Всеукраїнської програми ментального здоровʼя. Фактично це велика просвітницька робота, мета якої – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров’я. Кампанія реалізується за підтримки проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який виконує організація «Пакт». Сприяння у виготовленні та поширенні інформаційно-просвітницьких матеріалів надали Міжнародна організація з міграції (IOM Ukraine), рекламний холдинг Megapolis, благодійний фонд BGV.

#тияк

Війна і перемога

6 Липня, 2023

Запрошуємо на мистецьку виставку Ольги Карпенко "Війна і перемога" Війна чорним крилом увірвалася в кожну оселю мирних українців, водночас змінила наше розмірене спокійне життя. Але українці не розгубилися, об'єдналися і акумулювали всі свої зусилля на боротьбу з нещадним ворогом. Зараз у кожного свій фронт. Ми вклоняємося нашим захисникам і захисницям, які ціною власного життя здобувають, забезпечують, укріплюють нашу віру в Перемогу! Ми дякуємо українцям, які стоять на сторожі незнищенності нашої української культури, зберігаючи невмирущі традиції. У перші дні липня у музеї Тараса Шевченка Шевченківського національного заповідника для огляду відкрита мистецька виставка «Війна і Перемога» української художниці Ольги Карпенко (м. Київ). Концептуально виставку можна поділити на дві частини. У першій подано мистецьке бачення подій Майдану, Революції Гідності, перших місяців повномасштабного російського вторгнення, українських воїнів-героїв, які сьогодні боронять нашу землю від російського рабства. Через свої твори художниця проживає усі жахи цієї страшної війни, створюючи неповторні сюжети. Друга частина виставки – це щасливе яскраве життя українців до війни: полотна із зображеними неймовірно красивими харизматичними постатями, українськими пейзажами, натюрмортами, кримськими берегами тощо. Запрошуємо гостей на Тарасову Гору пошанувати пам'ять Тараса Шевченка та відвідати виставку "Війна і Перемога" небайдужої талановитої українки, художниці ОЛЬГИ КАРПЕНКО.   Сектор експозиційно-виставкової роботи відділу наукових досліджень Шевченківського національного заповідника

Спільні наукові заходи по вшануванню пам’яті В.Г. Шевченка у Мошнах

11 червня 2023 року минув 131-й рік від дня смерті Варфоломія Шевченка – троюрідного брата Тараса Шевченка, стараннями якого у ХІХ ст. була збережена українська Святиня. З 2012 року, заходи, присвячені вшануванню пам’яті великого патріота, істинного християнина проходять у Каневі на Тарасовій Горі та Успенському соборі, де ім’я Варфоломія Григоровича поминається на Заказній Літургії. Цього року місцем проведення пам’ятних заходів стало с. Мошни на Черкащині, у якому під час останньої поїздки в Україну під арештом перебував Тарас Шевченко. Щоб полегшити становище поета приїздив до Мошен і Варфоломій Шевченко. Цей факт із біографії поета розкритий у експозиції мошенського Музею Тараса Шевченка. Ініціативу науковців Шевченківського національного заповідника, а саме завідувачки сектору Заповідника, організатора заходів по вшануванню пам’яті В.Г. Шевченка у Каневі, Долгіч Н.В. провести спільні заходи у Мошнах підтримала завідувачка Музею Тараса Шевченка Грицик Г.Г. Заходи проводились на трьох локаціях. Перша – музей, у якому відбулася реєстрація всіх учасників та оглядова екскурсія музейною експозицією, яку віртуозно провела завідувачка музею Ганна Грицик. Як показали результати реєстрації, на урочистості до Мошен прибули науковці Шевченківського національного заповідника (Канів) – заступниця генерального директора по науковій роботі Брижицька С.А., завідувачки секторами Сіленко Л.Г. та Долгіч Н.В. Поважна делегація прибула із Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» (Шевченкове), у складі якої – генеральна директорка Заповідника Шевченко Л.М, заступниця генерального директора по науковій роботі Метик Л.І, в. о. головної зберігачки фондів Молокова Т.І., заступник по господарству Забожко Т. Краєзнавчий музей Петра та Семена Гулаків-Артемовських представляла в. о. директорки Сухорученко А.В.; Камянський історико-культурний заповідник – директорка Таран Г.М. До участі у заходах долучилися Марценюх І.А. – доктор юридичних наук, доцентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка та членкиня Національної спілки журналістів, науковець Нестеренко В.І. Друга локація – територія села Мошни. Захоплюючу екскурсію по мошнівських пам’ятках історії та культури провів краєзнавець, директор Центру дитячої та юнацької творчості – Якименко М.М. Учасники зустрічі відвідали Спасо-Преображенську церкву, памятку архітектури ХІХ ст. У цьому храмі відбулося поминання Варфоломія Шевченка на Заказній Літургії та поминальній службі, які відслужив настоятель храму о. Олег (Мархацевич). Третьою локацією, яка приймала гостей, став Центр дитячої та юнацької творчості, де відбулося засідання круглого столу «Людина, що нею можна похвалитися перед усіма земляками» та поминальний обід. Із вітальним словом до учасників круглого столу звернулася заступниця генерального директора Шевченківського національного заповідника Брижицька С.А. та подарувала музеєві альбом «Тарасова гора в образотворчому мистецтві», книгу Ройциної О.В. «Эта самая любовь…» та інші видання Заповідника, усі гості отримали випуск наукового вісника «Чернеча Гора». Від канівської делегації завідувачка музею Ганна Грицик прийняла святкову хлібину, яку розділили на обіді між усіма гостями. Слова привітання прозвучали і від Г.Г. Грицик та прапраонуки Тараса та Варфоломія Шевченків, щевченкознавиці Наталки Лисенко, яка вийшла на звязок дистанційно (Київ – Франкфурт-на- Майні). В ході проведення круглого столу було переглянуто відеоряд «Сторінками життя В.Г. Шевченка», присвяченого 130-річчю від дня смерті (автори – завідувачі секторами Шевченківського національного заповідника Долгіч Н.В. та Кардаш Ю.А.) Прозвучала поезія Пантелеймона Куліша «Варфоломієві Шевченкові 1862 рік» у виконанні Злати та Світлани Корнієнків. Уривок із поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» – «Лебедин» прочитала Поліна Білик-Мовіла. Учасники художньої самодіяльності Марина Биковець та Валентин Аліханов подарували гостям пісню на слова Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя». З доповідями на засіданні круглого столу виступили: Метик Л.І. (Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка») – «Щирий друг Кобзаря», Райкова О.В. (Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник) – «Варфоломій Шевченко і Корсуньщина», Грицик Г.Г. (Музей Тараса Шевченка в Мошнах) – «Тараса Шевченка памятають… Памятають і Мошни», Сіленко Л.Г. (Шевченківський національний заповідник) – «Василь Маслов (Маслій) – перший біограф Тараса Шевченка», Сухорученко А.В. (Краєзнавчий музей Петра та Семена Гулаків-Артемовських) – «Хранителі Тарасової світлиці», Нестеренко В.І. (членкиня Національної спілки журналістів України) – «Життя і доля музейних колекцій у першій половині ХХ ст.», Марцелюх І.А. (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) – «Релігійні погляди Тараса Шевченка», Таран Г.М. (Камянський історико-культурний заповідник) – «Перебування Тараса Шевченка на Камянській землі, місця, події, факти і легенди». Заявки на участь у круглому столі надіслали 15 науковців та, на жаль, не всі змогли прибути до Мошен. Організатори зустрічі запевнили усіх присутніх, що всі доповіді будуть розміщені у збірнику матеріалів круглого столу «Людина, що нею можна похвалитися перед усіма земляками». Всі учасники зустрічі були одностайні в думці, що такі зустрічі музейників варто частіше проводити в кожному місті чи селі, де розташовані музейні заклади. Так благодатна земля і жителі села Мошен разом із гостями вшанували пам’ять великого подвижника у справі збереження місця вічного спочинку Тараса Шевченка – Варфоломія Григоровича Шевченка.

Нові надходження до колекції: Ікона «Господь Вседержитель».

Фондова колекція Шевченківського національного заповідника налічує понад 60 тис. предметів музейного значення. Серед унікальних експонатів – меморіальні речі, пов’язані з похованням Тараса Шевченка, оригінальні граверні роботи академіка-художника та його сучасників, рідкісні прижиттєві та посмертні видання творів поета, кобзи, бандури народних співців-кобзарів, живописні полотна відомих українських художників. Від часу проголошення Незалежності України колекція почала поповнюватися іконами кінця ХІХ ст., написаними непрофесійними художниками, але які були обов’язковими складовими церковного оформлення та селянського побуту. Серед таких ікон«Двунадесяті свята Православної церкви», «Стрітення Господа Бога і Спаса Нашого Ісуса Христа», «Святий Тарасій», «Образ Пресвятої Богородиці Живописне Джерело», «Образ Іже Херувими» та ін. Нещодавно, завдяки зусиллям адміністрації Шевченківського національного заповідника, до фондів надійшло ще дві ікони «Господь Вседержитель» і «Воскресіння Христове і Двунадесяті свята» (остання потребує серйозної реставрації). На протязі багатьох років науковці Заповідника співпрацюють із митними службами України.Завдячуючи цимзв’язкам, поповнилася нумізматична колекція (монети ХVIII-ХІХ ст.). Цього разу Рівненська та Чернігівська митниці передали ікони. Варто зупинитися на іконі «Господь Вседержитель» кінця ХІХ ст. (дерево, олія) у латунному підкладі. Старовинний образ Вседержителя або Пантократора (з грецької – всевластний, «Властитель всього», «Правитель світу») є центральним образом в іконографії Христа, який представляє Його як Небесного Царя та Суддю. Образ Христа Вседержителя широко використовується в одиночних іконах, в складі деісусних композицій, в іконостасах, настінних розписах та ін. Цей образ традиційно займає простір центрального купола православних храмів.Термін «Вседержитель» виникає ще в ранньохристиянському суспільстві та зустрічається і в Старому, і в Новому Заповіті. Епітет «Вседержитель» виражає догмат Боговтілення: титул Вседержителя в повній мірі відноситься як до Божественної, так і до людської природи Спасителя, він розуміється в змісті всемогутності, тобто можливості створити абсолютно все, що є одною з прерогатив Бога. Відноситься іконописний тип Спас Вседержитель (Пантократор) до прямих поясних зображень. Для ікон цього типу характерне фронтальне поясне зображення благословляючого Спасителя з Євангелієм у лівій руці. Ікони в підкладах відрізняються чітким зображення відкритих місць в образі Вседержителя. За правило, то обличчя і руки-долоні: правою благословляє - двоперстовий жест, лівою тримає розгорнуте Євангеліє (у даному зразку). Сам підклад у іконі, яка надійшла, повністю повторює живописну композицію інших ікон: чотири кінці, які складають в пересіченні хрест та поєднують чотири сторони світу, а також одяг Христа (нижній – хітон, верхній - гіматій) тахрещатий німб, що нагадує про смерть Спасителя на хресті, яка спокутує гріхи всього людства.

Зміна цін

29 Червня, 2023

Шановні відвідувачі Шевченківського національного заповідника! Доводимо до Вашого відома, що з 1 липня 2023 року змінюються ціни на платні послуги в заповіднику.   Ціна на вхідний квиток

	Дорослі	Пільгові групи
Експозиція музею Тараса Шевченка	50 грн	30
Виставки	30 грн	20
«Тарасова світлиця»	30 грн	20

  Ціна на екскурсійне обслуговування Екскурсія музеєм Тараса Шевченка – 300 грн/500 грн - іноземною Екскурсія територією та першим народним музеєм «Тарасова світлиця» - 200 грн/400 грн - іноземною Комплексна екскурсія – 500 грн/900 грн - іноземною Екскурсія експозицією музею «Церква Покрови Пресвятої Богородиці» - 300 грн Екскурсія виставками – 100 грн Оглядова екскурсія містом – 500 грн   Докладніше з цінами можна буде ознайомитися за посиланням Ціни з 1 липня 2023 року

Спільні наукові заходи по вшануванню пам’яті В.Г. Шевченка у Мошнах

15 Червня, 2023

11 червня 2023 року минув 131-й рік від дня смерті Варфоломія Шевченка – троюрідного брата Тараса Шевченка, стараннями якого у ХІХ ст. була збережена українська Святиня. З 2012 року, заходи, присвячені вшануванню пам’яті великого патріота, істинного християнина проходять у Каневі на Тарасовій Горі та Успенському соборі, де ім’я Варфоломія Григоровича поминається на Заказній Літургії. Цього року місцем проведення пам’ятних заходів стало с. Мошни на Черкащині, у якому під час останньої поїздки в Україну під арештом перебував Тарас Шевченко. Щоб полегшити становище поета приїздив до Мошен і Варфоломій Шевченко. Цей факт із біографії поета розкритий у експозиції мошенського Музею Тараса Шевченка. Ініціативу науковців Шевченківського національного заповідника, а саме завідувачки сектору Заповідника, організатора заходів по вшануванню пам’яті В.Г. Шевченка у Каневі, Долгіч Н.В. провести спільні заходи у Мошнах підтримала завідувачка Музею Тараса Шевченка Грицик Г.Г. Заходи проводились на трьох локаціях. Перша – музей, у якому відбулася реєстрація всіх учасників та оглядова екскурсія музейною експозицією, яку віртуозно провела завідувачка музею Ганна Грицик. Як показали результати реєстрації, на урочистості до Мошен прибули науковці Шевченківського національного заповідника (Канів) – заступниця генерального директора по науковій роботі Брижицька С.А., завідувачки секторами Сіленко Л.Г. та Долгіч Н.В. Поважна делегація прибула із Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» (Шевченкове), у складі якої – генеральна директорка Заповідника Шевченко Л.М, заступниця генерального директора по науковій роботі Метик Л.І, в. о. головної зберігачки фондів Молокова Т.І., заступник по господарству Забожко Т. Краєзнавчий музей Петра та Семена Гулаків-Артемовських представляла в. о. директорки Сухорученко А.В.; Камянський історико-культурний заповідник – директорка Таран Г.М. До участі у заходах долучилися Марценюх І.А. – доктор юридичних наук, доцентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка та членкиня Національної спілки журналістів, науковець Нестеренко В.І. Друга локація – територія села Мошни. Захоплюючу екскурсію по мошнівських пам’ятках історії та культури провів краєзнавець, директор Центру дитячої та юнацької творчості – Якименко М.М. Учасники зустрічі відвідали Спасо-Преображенську церкву, памятку архітектури ХІХ ст. У цьому храмі відбулося поминання Варфоломія Шевченка на Заказній Літургії та поминальній службі, які відслужив настоятель храму о. Олег (Мархацевич). Третьою локацією, яка приймала гостей, став Центр дитячої та юнацької творчості, де відбулося засідання круглого столу «Людина, що нею можна похвалитися перед усіма земляками» та поминальний обід. Із вітальним словом до учасників круглого столу звернулася заступниця генерального директора Шевченківського національного заповідника Брижицька С.А. та подарувала музеєві альбом «Тарасова гора в образотворчому мистецтві», книгу Ройциної О.В. «Эта самая любовь…» та інші видання Заповідника, усі гості отримали випуск наукового вісника «Чернеча Гора». Від канівської делегації завідувачка музею Ганна Грицик прийняла святкову хлібину, яку розділили на обіді між усіма гостями. Слова привітання прозвучали і від Г.Г. Грицик та прапраонуки Тараса та Варфоломія Шевченків, щевченкознавиці Наталки Лисенко, яка вийшла на звязок дистанційно (Київ – Франкфурт-на- Майні). В ході проведення круглого столу було переглянуто відеоряд «Сторінками життя В.Г. Шевченка», присвяченого 130-річчю від дня смерті (автори – завідувачі секторами Шевченківського національного заповідника Долгіч Н.В. та Кардаш Ю.А.) Прозвучала поезія Пантелеймона Куліша «Варфоломієві Шевченкові 1862 рік» у виконанні Злати та Світлани Корнієнків. Уривок із поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» – «Лебедин» прочитала Поліна Білик-Мовіла. Учасники художньої самодіяльності Марина Биковець та Валентин Аліханов подарували гостям пісню на слова Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя». З доповідями на засіданні круглого столу виступили: Метик Л.І. (Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка») – «Щирий друг Кобзаря», Райкова О.В. (Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник) – «Варфоломій Шевченко і Корсуньщина», Грицик Г.Г. (Музей Тараса Шевченка в Мошнах) – «Тараса Шевченка памятають… Памятають і Мошни», Сіленко Л.Г. (Шевченківський національний заповідник) – «Василь Маслов (Маслій) – перший біограф Тараса Шевченка», Сухорученко А.В. (Краєзнавчий музей Петра та Семена Гулаків-Артемовських) – «Хранителі Тарасової світлиці», Нестеренко В.І. (членкиня Національної спілки журналістів України) – «Життя і доля музейних колекцій у першій половині ХХ ст.», Марцелюх І.А. (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) – «Релігійні погляди Тараса Шевченка», Таран Г.М. (Камянський історико-культурний заповідник) – «Перебування Тараса Шевченка на Камянській землі, місця, події, факти і легенди». Заявки на участь у круглому столі надіслали 15 науковців та, на жаль, не всі змогли прибути до Мошен. Організатори зустрічі запевнили усіх присутніх, що всі доповіді будуть розміщені у збірнику матеріалів круглого столу «Людина, що нею можна похвалитися перед усіма земляками». Всі учасники зустрічі були одностайні в думці, що такі зустрічі музейників варто частіше проводити в кожному місті чи селі, де розташовані музейні заклади. Так благодатна земля і жителі села Мошен разом із гостями вшанували пам’ять великого подвижника у справі збереження місця вічного спочинку Тараса Шевченка – Варфоломія Григоровича Шевченка.